Ухвала

від 23.04.2025 по справі 127/13214/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/13214/24

Провадження 2/127/4990/24

У Х В А Л А

23 квітня 2025 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря Сунько Я.Р.

провівши підготовче засідання в цивільній справі № 127/13214/24 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу,

в с т а н о в и в:

клопотання представника позивача ОСОБА_10 зареєстроване судом 23.04.2025 року і мотивоване тим, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа № 127/13214/24 за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування п.п. 1.4, 1.5 рішення ВМР від 21.06.2013 року № 1336, додатку № 1 до рішення, п.п. 14, 8 рішення ВМР від 23.08.2013 року № 1381, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу земельних ділянок кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, кадастровий номер 0510100000:03:033:0472за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

Ухвалою суду від 29.01.2025 року (залишеною без змін на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 19.03.2025 року) з метою забезпечення позову у цивільній справі № 127/13214/24 було накладено арешт на земельні ділянки:

-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_11 ;

-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_5 .

Зазначена ухвала суду про накладення арешту булла спрямована на виконання.

Однак, при накладенні арешту представнику стало відомо, що земельні ділянки кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, кадастровий номер 0510100000:03:033:0472 були відчужені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що стало підставою для звернення із повторною заявою про забезпечення позову.

На думку представника позивача, відповідачі під час розгляду справи судом вже здійснили відчуження земельних ділянок, які є предметом спору, що можуть вчинити і інші відповідачі. Окрім того, на земельних ділянках відповідачами проводиться незаконне будівництво, хоча вказані земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, що суперечить їх цільовому призначенню.

Згідно відповіді Департаменту містобудування і архітектури ВМР від 05.02.2025 року, дозволи на будівництво на вказаних земельних ділянках не видавались.

З урахуванням того, що вжиття заходів забезпечення позову виступає як спосіб гарантії обов`язкового виконання судового рішення у разі задоволення позову і не створює невиправданих обмежень власника в його правах, адвокат Путілін Є.В. просив накласти арешт на земельні ділянки кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та заборонити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проводити будь-які будівельні роботи на земельних ділянках кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, кадастровий номер 0510100000:03:033:0472.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Путілін Є.В. в підготовчому засіданні 23.04.2025 року клопотання підтримав, просив його вимоги задоволити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 адвокат Чернілевська Р.В. заперечила щодо задоволення клопотання про забезпечення позову. Зауважила, що ОСОБА_7 є добросовісним набувачем земельної ділянки і накладення арешту та заборона проведення будівельних робіт обмежуватиме його права як власника, крім того, такий вид забезпечення позову є неспівмірним із предметом спору.

Інші учасники справи при вирішенні клопотання покладались на розсуд суду.

Судом встановлено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області з 19.04.2024 року знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 29.01.2025 року з метою забезпечення позову у цивільній справі № 127/13214/24 було накладено арешт на земельні ділянки:

- по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_11 ;

- по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_5 .

Ухвалу суду про накладення арешту було спрямовано на виконання.

07.02.2025 року, 14.02.2025 року судом зареєстровані повідомлення Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, згідно яких право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:03:033:0473, 0510100000:03:033:0472, зареєстроване за іншими особами, ніж вказані в ухвалі суду, тому ухвала суду фактично не виконана.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 19.03.2025 року апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Чернілевської Р.В. залишено без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2025 року про забезпечення позову залишено без змін.

Також в судовому засіданні було встановлено, що 21.01.2025 року за договором купівлі-продажу спірні земельні ділянки перейшли у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 05.03.2025 року було прийнято до розгляду уточнену заяву представника позивача адвоката Путіліна Є.В. про зміну предмета позову в цивільній справі № 127/13214/24, в якій він доповнив вимоги за первісною позовною заявою і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, посвідчений 21.01.2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 237, скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76721055 від 21.01.2025 року та припинити ОСОБА_6 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в поземельній книзі; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, посвідчений 21.01.2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 234, скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76719552 від 21.01.2025 року та припинити ОСОБА_7 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в поземельній книзі.

Залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 05.03.2025 року було відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_8 про забезпечення позову в цивільній справі №127/13214/24 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 20.03.2025 року було відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_8 про забезпечення позову в цивільній справі №127/13214/24 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Устатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ятастатті 151 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначенийстаттею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. […] Цей спір стосується, зокрема, майнових прав на частину будинку. Апеляційний суд встановив, що відповідачка під час розгляду справи зареєструвала право власності на будинок. Тому через ризик його відчуження на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту частини будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову. Те, що відповідачка проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є співмірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що «жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує,що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».

Враховуючи те, що предметом позовних вимог є визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу ділянок, скасування рішень державного реєстратора, співмірним заходом забезпечення позову є накладення арешту на земельні ділянки:

-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_6 ;

-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_7 .

Застосування такого заходу забезпечення позову як заборона проводити будь-які будівельні роботи не відповідає позовним вимогам ОСОБА_12 .

Крім того, згідно інформації на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 06.02.2025 року Департаментом архітектурно-будівельного контролю ВМР видані дозвільні документи на нове будівництво житлового будинку (будівельний паспорт) на земельних ділянках 0510100000:03:033:0473, 0510100000:03:033:0472, а також зареєстроване повідомлення про початок виконання будівельних робіт (реєстраційний номер ВН 051250213534, ВН 051250213241).

Відповідно доп.4постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 22.12.2006 N 9 «Про практикузастосуваннясудамицивільногопроцесуальногозаконодавстваприрозгляді заявпрозабезпеченняпозову»розглядаючизаявупрозабезпечення позову,суд(суддя)маєзурахуваннямдоказів,наданихпозивачемнапідтвердженнясвоїхвимог,пересвідчитися,зокрема,втому,щоміжсторонами дійсновиникспіртаіснує реальназагрозаневиконаннячиутрудненнявиконання можливогорішеннясудупрозадоволенняпозову;з`ясуватиобсягпозовнихвимог,даніпроособу відповідача,атакожвідповідністьвидузабезпечення позову,якийпроситьзастосуватиособа,котразвернуласязтакоюзаявою,позовнимвимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи наведене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149, 153 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

клопотання представника позивача ОСОБА_10 задоволити частково.

З метою забезпечення позову у цивільнійсправі № 127/13214/24 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу, накласти арешт на земельні ділянки:

-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_6 ;

-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_7 .

В решті вимог відмовити.

Виконання ухвали доручити державному реєстратору.

Ухвалу звернути до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали в порядку, що передбачений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Повну ухвалу складено 24 квітня 2025 року.

Суддя: