Ухвала

від 25.04.2025 по справі 521/6682/25

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/6682/25

Номер провадження № 2-н/521/1920/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Шевчук Н.О. розглянувши матеріали цивільної справи наказного провадження за заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, ЄДРПОУ 34674102) про видачу судового наказу стосовно стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до Малиновського районного суду міста Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 43500грн. 08 коп. та судових витрат, які складаються із суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

На виконання вимог ч. 4 ст. 165 ЦПК України, судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, щодо встановлення місце проживання фізичної особи боржника, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

25.04.2025 року Малиновським районним судом міста Одеси у справі №521/6682/25 було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за теплову енергію у розмірі 43500 грн. 08 коп. та вирішено питання щодо відшкодування у даній справі стягувачу за рахунок боржника судового збору.

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу стягувач також просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Дослідивши матеріализаяви про стягненняз ОСОБА_1 витрат напрофесійну правничудопомогу урозмірі 1000грн. суд виснує про таке.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом положень ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України указаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витратина правничу допомогуадвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір», розмір витрат на правничу допомогу не є фіксованим, а питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідно до положень ст. 137 ЦПК України вирішується з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, а також заперечень іншої сторони щодо наявності підстав та розміру таких витрат. Відтак, при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд має забезпечити реалізацію сторонами дотримання принципу змагальності.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява подана в порядку наказного провадження.

При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).

Крім того, зі змісту ч.5 ст. 137 ЦПК України вбачається, що суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витратна правничу допомогу.

Отже, питання щодо стягнення судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу адвоката, не є безспірним, також і з огляду на наявність у боржника права оспорювати суму заявлених стягувачем витрат на правничу допомогу.

Водночас, принципом розгляду справи в наказному провадженні є суто безспірне вирішення справи, а тому підстави для розподілу судових витрат, а саме правничої допомоги, у даному разі - відсутні.

Крім того, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, та за правилами наказного провадження стягувач в справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

Судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ч.ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 167 ЦПК України розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника та боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких витрат.

З огляду на викладене, відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника на користь стягувача витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.165 ЦПК України, суддя Малиновського районного суду міста Одеси Н.О. Шевчук

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, ЄДРПОУ 34674102) у видачі судового наказу стосовно стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя Н.О. Шевчук