Вирок від 18.04.2025 по справі 523/1781/25

Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/1781/25

Провадження №1-кп/523/1032/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2025 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора Чорноморської окружної прокуратури

Одеської області ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

у присутності обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні за №42024162160000046 від 6.11.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плахтіївка Саратського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, офіційно працевлаштованого лікарем урологом Консультативно-діагностичного центру КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради, раніше не судимого.

Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у скоєнні злочину, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України, -

Встановив:

За змістом обвинувального акту та угоди про визнання винуватості встановлено, що ОСОБА_5 , працюючи лікарем урологом КДЦ КНП «Міська клінічна лікарня №11», на території якої здійснює свою діяльність Суворовська МР МСЕК, перебуваючи у кабінеті №12 КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, буд.5-Г, реалізуючи свій умисел на направлений на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, зателефонував за допомогою месенджеру «Telegram» громадянину ОСОБА_6 , який мав бажання отримати групу інвалідності, та висловив останньому протиправну вимогу на надання особисто для нього неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів США за вплив на голову Суворовської міжрайонної медико-соціальної експертизи Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» за позитивне вирішення питання про встановлення інвалідності ОСОБА_6 та видачу останньому відповідних підтверджуючих документів.

Надалі, ОСОБА_5 , 8.11.2024 року приблизно о 12:30 годині, перебуваючи у кабінеті №12 КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, 5-Г, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, за раніше обумовленої домовленості одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 41358, 90 гривень за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на голову Суворовської міжрайонної медико-соціальної експертизи Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» за позитивне вирішення питання про встановлення інвалідності ОСОБА_6 та видачу відповідних підтверджуючих документів.

У ході судового засідання до суду було надано угоду про визнання винуватості із зазначеним обвинуваченням, яка була укладена 24.03.2025 року між прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 .

Орган досудового слідства кваліфікує дії ОСОБА_5 за кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Сторона обвинувачення та сторона захисту також вбачає, що ОСОБА_5 своїми діями скоїв умисне кримінальне правопорушення передбачене вищезазначеною статтею.

Відповідно змісту вказаної угоди сторони домовились, що ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчинені інкримінованого йому злочину в обсязі пред`явленого обвинувачення. Також було узгоджене питання про призначення ОСОБА_5 покарання за ст.369-2 ч.2 КК України у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 грн. Крім того, сторони погодились із обмеженням процесуальних прав на оскарження вироку відповідно положенням ст.473 ч.2 КПК України, для обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона відповідає вимогам ст.469 ч.4 п.1 КПК України, укладена добровільно, скоєний злочин відноситься до категорії нетяжкого злочину відповідно до положень ст.12 ч.4 КК України, підтвердивши, що ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість за вищевикладених обставин в повному обсязі, сприяв у розкритті злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

ОСОБА_5 , будучи ознайомленим зі своїми правами та наслідками затвердження угоди, передбаченими ст.ст.473-474 КПК України, підтвердив добровільність укладення цієї угоди без застосування до нього примусу або будь-яких обіцянок, при цьому не оспорюючи викладені у обвинувальному акті фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування, дослідження яких не здійснювалось відповідно до положень ст.ст.314 ч.3 п.1, 474 ч.2 КПК України. Також відповідно до ст.476 КПК України у судовому засіданні з`ясовано, що обвинуваченому зрозуміло про наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, а саме що у разі невиконання угоди прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку, наслідком якого є призначення судового розгляду в загальному порядку.

З`ясувавши думку сторін, приймаючих участь у судовому засіданні - прокурора ОСОБА_3 , який не заперечував проти затвердження угоди та просив призначити узгоджене між сторонами покарання; захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не оспорювали кваліфікацію дій за ознаками ст.369-2 ч.2 КК України та просили задовольнити угоду; дослідивши обвинувальний акт та угоду, приймаючи до уваги наведені обставини, суд дійшов до висновку, що складені процесуальні документи відповідають формальним вимогам, встановленими ст.ст.291, 472 КПК України, та умови угоди відповідають суспільним інтересам, не суперечать правовій кваліфікації інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, визначена міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань і співвідносяться з видом та розміром покарання, яке остаточно узгоджене між сторонами у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що існує достатньо підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 24.03.2025 року між прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 .

Так, за змістом ст.469 ст.2 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідност.469ч.4п.1КПК Україниугода провизнання винуватостіміж прокуроромта підозрюванимчи обвинуваченимможе бутиукладена упровадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Згідно з ст.469 ч.4 п.2-1 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

Положеннями ст.469 ст.5 КПК України передбачено, що укладення угодипро визнаннявинуватості можеініціюватися вбудь-якиймомент післяповідомлення особіпро підозрудо виходусуду донарадчої кімнатидля ухваленнявироку.

Статтею 474 ч.3 КПК України регламентовано, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Разом зцим судвраховує положенняч.2,ч.3ст.4КК Україниза змістомякої злочинністьі караність,а такожінші кримінально-правовінаслідки діяннявизначаються закономпро кримінальнувідповідальність,що діявна часвчинення цьогодіяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання щодо затвердження угоди в частині міри покарання ОСОБА_5 суд керуєтьсязагальними засадамипризначення покарання,зазначеними вст.65КК України,а самеприймає до уваги умови угоди, характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, веде нормальний спосіб життя, має постійне місце мешкання, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, на його утриманні перебуває син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом ІІ групи, знаходиться на стаціонарному лікуванні з необхідністю систематичного операційного втручання, крім цього ОСОБА_5 працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, отримує постійний легальний дохід, що надає йому можливість сплати штраф та виконати умови угоди, його негативне ставлення до скоєного діяння, що свідчить про усвідомлення своєї провини та каяття, відсутність тяжких наслідків.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, згідно ст.66 ч.1 п.1 КК України є щире каяття,.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено та не вказано досудовим слідством.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувального акту встановлено, що у ході досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення судово-технічних експертиз за №СЕ-19/116-24/27136-ДД від 25.12.2024 року, №СЕ-19/116-24/27124-ДД від 24.12.2024 року за експертною спеціалізацією 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів», у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, загальна сума яких складає 5571,30 гривень (3183,60грв., 2387,70грв.), що підтверджується актом-розрахунком, долученим стороною обвинувачення до матеріалів судового провадження.

Водночас з`ясовано, що слідчим суддею Іллічівського міського суду Одеської області були постановлені ухвали про накладення арешту на грошові кошти, мобільні телефони, які були вилучені в ході проведення обшуків.

Статтею 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов до висновку, що ухвали слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області за №501/4835/24 (Пр. №1-кс/501/813/24) від 3.12.2024 року, №501/4835/24 (Пр. №1-кс/501/853/24) від 11.12.2024 року, за №501/4835/24 (Пр. №1-кс/501/854/24) від 11.12.2024 року про накладення арешту на вилучені грошові кошти, мобільні телефони після набрання вироком чинності підлягають скасуванню, оскільки всі процесуальні дії закінчені, в подальшому потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає.

Речові докази, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме грошові кошти на загальну суму 400 доларів США у кількості 4 купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами KB68003563I, HL72992035D, HB62501956A, HH53747965A, які поміщені до полімерного сейф. пакету НПУ №WAR1158636, а також купюру номіналом 100 доларів США серії KE81768569A, вилученої в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яку поміщено до полімерного сейф. пакету НПУ №ICR0135273, які зберігається в матеріалах кримінального провадження за №42024162160000046 від 6.11.2024 року та належних заявнику ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили підлягають поверненню за належністю ОСОБА_6 .

Речові докази, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме мобільний телефон марки «Samsung» моделі SM-A536E/DS в корпусі графітового кольору в чохлі чорного кольору, який поміщений до полімерного сейф-пакету НПУ №BYM1009853, грошові кошти на загальну суму 11500 доларів США у кількості 115 купюр номіналом по 100 доларів США, як з`ясовано передані ОСОБА_8 відповідно протоколу повернення тимчасово вилученого майна від 23.12.2024р.

Речові докази, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти на загальну суму 9530 доларів США у кількості 95 купюр номіналом по 100 доларів США, 1 купюра номіналом 10 доларів США, 1 купюра номіналом 20 доларів США, та грошові кошти на загальну суму 5000 доларів США у кількості 50 купюр номіналом по 100 доларів США, 15000 гривень у кількості 15 купюр номіналом по 1000 гривень, які були поміщені до полімерних сейф.пакетів, як встановлено передані ОСОБА_5 відповідно протоколу повернення тимчасово вилученого майна від 23.12.2024р.

Речовий доказ, вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro Max», серійний номер НОМЕР_1 , номер моделі MQ9W3ZP/А в корпусі срібного кольору, який належить ОСОБА_9 та який поміщений до полімерного сейф-пакету НПУ №ICR0135276, після набрання вироком чинності, підлягає переведенню у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

При вирішенні даного питання суд вбачає підстави для застосування відповідно ст.ст.96-1, 96-2 ч.1 п.4 КК України спеціальної конфіскації, оскільки даний мобільний телефон використовувалася як засіб кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України.

Матеріали кримінального провадження досудового розслідування за №42024162160000046 від 6.11.2024 року до обвинувального акту не долучались, судом лише були отримані документи щодо судових витрат, речових доказів та характеризуючи дані щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання ОСОБА_5 з урахуванням санкції ч.2 ст.369-2 КК України та вимог ст.ст.50, 53 цього ж Кодексу, суд, оцінюючи у сукупності обставини скоєного злочину, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку вчиненого діяння, яке відповідно до положень ст.12 ч.4 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, приймаючи до уваги умови угоди про визнання винуватості, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, у судовому засіданні підтвердив, що свою вину визнає в повному обсязі, активно сприяв розкриттю злочину, його негативне ставлення до скоєного, щире каяття, те, що він має місце проживання, на утриманні сина - інваліда 2 групи, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується, з поведінки обвинуваченого вбачається, що він усвідомив протиправність своїх дій, зробив для себе висновки, враховуючи позицію прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання, вважає, що міра покарання у вигляді штрафу у дохід держави є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374, 394-395, 472-476 КПК України, -

Ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.03.2025 року між прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України, призначивши йому узгоджене між сторонами покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень.

Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Виконання вироку в даній частині покласти на районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України за місцем фактичного проживання засудженого.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 5571,30 гривень (3183,60грв., 2387,70грв.) - вартість судово-технічних експертиз за №СЕ-19/116-24/27136-ДД від 25.12.2024 року, №СЕ-19/116-24/27124-ДД від 24.12.2024 року, проведених під час досудового розслідування.

Ухвали слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області за №501/4835/24 (Пр. №1-кс/501/813/24) від 3.12.2024 року, №501/4835/24 (Пр. №1-кс/501/853/24) від 11.12.2024 року, за №501/4835/24 (Пр. №1-кс/501/854/24) від 11.12.2024 року про накладення арешту на тимчасово вилучене у ході обшуків майно скасувати за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.

Речові докази, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме грошові кошти на загальну суму 400 доларів США у кількості 4 купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами KB68003563I, HL72992035D, HB62501956A, HH53747965A, які поміщені до полімерного сейф. пакету НПУ №WAR1158636, а також купюру номіналом 100 доларів США серії KE81768569A, вилученої в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яку поміщено до полімерного сейф. пакету НПУ №ICR0135273, які зберігається в матеріалах кримінального провадження за №42024162160000046 від 6.11.2024 року, належних заявнику ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - повернути за належністю ОСОБА_6 .

Речовий доказ, вилучений в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме мобільний телефон марки «Samsung» моделі SM-A536E/DS в корпусі графітового кольору в чохлі чорного кольору, який поміщений до полімерного сейф-пакету НПУ №BYM1009853 та переданий до камери зберігання речових доказів ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - повернути за належністю ОСОБА_10 .

Виконання вироку в дані частині покласти на ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.

Речові докази, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме грошові кошти на загальну суму 11500 доларів США у кількості 115 купюр номіналом по 100 доларів США, які передані ОСОБА_8 відповідно протоколу повернення тимчасово вилученого майна від 23.12.2024р. вважати повернути за належністю.

Речові докази, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти на загальну суму 9530 доларів США у кількості 95 купюр номіналом по 100 доларів США, 1 купюра номіналом 10 доларів США, 1 купюра номіналом 20 доларів США, та грошові кошти на загальну суму 5000 доларів США у кількості 50 купюр номіналом по 100 доларів США, 15000 гривень у кількості 15 купюр номіналом по 1000 гривень, які передані ОСОБА_5 відповідно протоколу повернення тимчасово вилученого майна від 23.12.2024р. вважати повернути за належністю.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro Max», серійний номер НОМЕР_1 , номер моделі MQ9W3ZP/А в корпусі срібного кольору, який належить ОСОБА_9 та який поміщений до полімерного сейф-пакету НПУ № ICR0135276, переданого до камери зберігання речових доказів ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області після набрання вироком чинності - перевести увласність державив установленомуКабінетом МіністрівУкраїни порядку з застосуванням спеціальної конфіскації відповідно ст.ст.96-1, 96-2 ч.1 п.4 КК України.

Виконання вироку в даній частині покласти на ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням покласти на прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 процесуального керівника у кримінальному провадженні за №42024162160000046 від 6.11.2024 року.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням обмеження права оскарження вироку відповідно до положень ст.473 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1