Рішення

від 18.04.2025 по справі 201/348/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/348/25

Провадження № 2/201/1232/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18квітня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

з секретарем судового засідання Дейнега А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 13.01.2025 надійшла позовна заява Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову представник позивача з урахуванням уточнень посилається на те, що що відповідач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №3» надає комунальні послуги мешканцям указаного будинку, відповідач в свою чергу порушує зобов`язання щодо оплати за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 77283,52 грн. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Виходячи із цього, відповідач повинен відшкодувати суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 77283,52 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 7698,36 грн., а також три відсотки річних у розмірі 2267,99 грн. На підставі викладеного, посилаючись на норми ЦК України, ЖК України, положення Законів України «Про житлово-комунальні послуги», просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 77283,52 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 7698,36 грн., а також три відсотки річних у розмірі 2267,99 грн., а також судові витрати та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 13.01.2025 указана позовна заява передана для розгляду судді Батмановій В.В.

Ухвалою судді від 14 січня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1ст.322ЦК України встановлено тягар утримання майна - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 1 Закону №2189-VІІІ: індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 10 ч. 1ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»передбачено: обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі - своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною 2статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Пунктом 5 тієї ж статі встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами тощо.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у певному обсязі (Постанова ВСУ від 30.10.2013 по справі №6-59цс13).

Верховний Суд України у правовій позиції, яка висловлена в постанові від 20.04.2016 року по справі №6-2951цс15 роз`яснив, що, хоч у ч. 1ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі». Отже, відсутність договору у разі фактичного користування послугою не дає підстав не оплачувати її або оплачувати лише частково.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив №3» та відповідачем встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг з управління багатоквартирним будинком стосовно будинку АДРЕСА_2 .

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №3» надає комунальні послуги мешканцям указаного будинку, відповідач в свою чергу порушує зобов`язання щодо оплати за надані житлово-комунальні послуги.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем за період з серпня 2021 року по вересень 2024 року складає 77283,52 грн. з яких: 47766 грн. - заборгованість за теплопостачання, 13534,24 грн. - заборгованість за водопостачання/водовідведення, 614,88 грн.- заборгованість за вивіз сміття, 15368,40 грн. - заборгованість за утримання будинку.

У відповідності до ч. 1 ст.9та ч. 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина першастатті 509 ЦК України).

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема,Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першійстатті 19 Законуй передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 цього Законуспоживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

За таких підстав з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 77283,52 грн.

За приписами ч. 1ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, в строки, та в порядку, що встановлені договором.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних від вказаної суми необхідно зазначити наступне.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК Українипередбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із частиною третьоюстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 625 ЦК Українивстановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другоїстатті 625 ЦК Українищодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача також три відсотки річних у розмірі 2267,99 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7698,36 грн. (відповідно до розрахунку наданому позивачем та перевіреному у судовому засіданні).

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн., суд приходить до наступного.

Згідно зіст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаютьсязгідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду договір про надання правової допомоги та докази виконання вказаної у договорі роботи, а також приймаючи до у ваги, що фактичних судових засідань у яких би адвокат приймав участь не було, виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 4,5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.11,267,526,530,610,612,625 ЦК України, ст.20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.12,13,76,89,141,263-266,280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №3» (код ЄДРПОУ 23642289) заборгованість за спожиті житлово-комунальніпослуги та послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 77283 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят три) гривні 52 копійки, 3% річних у розмірі 2267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) гривень 99 копійок сума та інфляційне збільшення у розмірі 7698 (сім тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 36 копійок, а разом 87249 (вісімдесят сім тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 87 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №3» (код ЄДРПОУ 23642289) в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №3» (код ЄДРПОУ 23642289) судові витрати зі сплати судового збору розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Батманова