Ухвала

від 23.04.2025 по справі 160/11295/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 квітня 2025 р.Справа № 160/11295/25 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» до Українського інституту національної пам`яті про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.04.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Українського інституту національної пам`яті щодо надання висновку, який оформлений листом від 01.04.2025 р. № 763/2.2-07-25 про належність назви ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» до символіки російської імперської політики, відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» 08.04.2025 року отримано лист від Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 03.04.2025 року № 48086/19.2.2/33-25 щодо надання в десятиденний строк пояснень з приводу невідповідності найменування товариства вимогам Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» від 21.03.2023 р. №3005-IX. За змістом вказаного листа Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України приходить до хибних висновків про те, що ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» використовує у назві похідне слово від назви географічного об`єкта російської імперії м.Катеринослав, що підпадає під обмеження вказаного Закону. Такий висновок Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України робить на підставі листа Українського інституту національної пам`яті від 01.04.2025 р. №763/2.2-07-25. Однак, товариство вважає, що дії Українського інституту національної пам`яті пов`язанні з наданням висновку - роз`яснення щодо невідповідності назви ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» не відповідають вимогам діючого законодавства, є помилковими та протиправними.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

- суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує дії Українського інституту національної пам`яті щодо надання висновку, який оформлений листом від 01.04.2025 р. № 763/2.2-07-25 про належність назви ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» до символіки російської імперської політики, відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» від 21.03.2023 р. №3005-IX (далі Закон №3005-IX).

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Український інститут національної пам`яті, затвердженого постановою КМУ від 12.11.2014 р. № 684 Український інститут національної пам`яті (далі - Інститут) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та стратегічних комунікацій і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу. Інститут у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно із пп.172-175 п.4 Положення №684 Інститут відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: надає роз`яснення та рекомендації щодо реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»; утворює експертну комісію для надання фахових висновків з питань реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»; надає рекомендації про відповідність або невідповідність об`єкта культурної спадщини вимогам частини четвертої статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини»; надає рекомендації щодо вилучення з Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта, який є символікою комуністичного тоталітарного режиму відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» або символікою російської імперської політики відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» чи містить таку символіку.

Частиною 2 статті 6 Закону №3005-IX передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу, збирає, узагальнює та оприлюднює інформацію про злочини (репресивні заходи) російської імперської політики проти Українського народу, надає роз`яснення та рекомендації щодо реалізації норм цього Закону. Для надання фахових висновків з питань реалізації норм цього Закону, зокрема щодо належності об`єктів до символіки російської імперської політики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу, утворює експертну комісію.

Відповідно до пункту 1 Положення «Про Міністерство юстиції України», затвердженого постановою КМУ № 228 від 02.07.2014 р., Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань, зокрема, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців.

Пунктом 18-14 Положення передбачено, що на Міністерство юстиції України покладено завдання по прийняттю рішення щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» та/або Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Законодавством передбачена процедура встановлення невідповідності найменування юридичної особи вимогам Закону №3005-IX, що передує зверненню Міністерства юстиції України до суду із вимогами про заборону її діяльності.

Постановою КМУ від 27.05.2015 р. № 354 затверджено Порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (далі - Порядок №354).

Пунктом 3 Порядку №354 визначено, що Міністерство юстиції України безпосередньо або через територіальні органи забезпечує постійний моніторинг відповідності найменування та/або символіки, матеріалів реєстраційної справи юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів.

Підставою проведення правової експертизи, згідно із п.4 Порядку №354, може бути ініціатива Мін`юсту.

Пунктом 7 Порядку №354 передбачено, що для проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів утворюється Комісія з питань дотримання Законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (далі - Комісія). Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, склад та положення якої затверджуються наказом Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.07.2023 р. № 1853/7 створено Комісію з питань дотримання Законів України «Про засудження комуністичного та націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та затверджено її склад.

Згідно із пунктами 14, 15, 18 Порядку № 354, предметом правової експертизи є, зокрема, найменування об`єкта правової експертизи. За результатами правової експертизи щодо кожного об`єкта складається окремий правовий висновок про відповідність або невідповідність його діяльності, найменування та/або символіки вимогам Законів. Комісія під час правової експертизи бере до уваги повідомлення об`єкта правової експертизи про наявні об`єктивні причини неможливості виконання ним вимог Законів та про вжиті заходи, спрямовані на виконання вимог Законів.

З аналізу вказаних норм вбачається, що в даному випадку, відповідач надає лише роз`яснення та рекомендації щодо реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та утворює експертну комісію для надання фахових висновків з питань реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

В свою чергу, Міністерство юстиції України встановлює невідповідності найменування юридичної особи-відповідача вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» шляхом проведення правової експертизи та затвердження її результатів.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач в даному випадку не здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і як наслідок спір не пов`язаний з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, суд доходить висновку, що вказана справа не підлягає розгляду адміністративним судом.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах доданих до позовної заяви наявний лист Міністерства юстиції України до ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» від 03.04.2025 року «Щодо вжиття заходів», в якому останній відповідно до вимог Закону №3005-IX протягом 10 днів з дня отримання листа просить надати пояснення щодо не приведення свого найменування у відповідність з вимогами №3005-IX протягом місяця з дня набрання ним чинності для подальшого розгляду на засіданні Комісії.

Так, право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст.55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» до Українського інституту національної пам`яті про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 243, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» до Українського інституту національної пам`яті про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із копією позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма