Ухвала

від 24.04.2025 по справі 320/38074/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 квітня 2025 року № 320/38074/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стил-Лайн» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стил-Лайн» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2023 № 8649195/37552540, 18.04.2023 № 8649193/37552540, 18.04.2023 № 8649194/37552540, 18.04.2023 № 8649203/37552540, 18.04.2023 № 8649201/37552540, 18.04.2023 № 8649210/37552540, 18.04.2023 № 8649218/37552540, 18.04.2023 № 8649214/37552540, 18.04.2023 № 8649206/37552540, 18.04.2023 № 8649215/37552540, 18.04.2023 № 8649213/37552540 та 18.04.2023 № 8649205/37552540;

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.11.2022 № 121, 14.11.2022 № 123, 14.11.2022 № 126, 17.11.2022 № 239, 17.11.2022 № 245, 23.11.2022 № 296, 23.11.2022 № 297, 28.11.2022 № 505, 28.11.2022 № 507, 29.11.2022 № 521, 29.11.2022 № 523 та 29.11.2022 № 530 датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами опрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву.

Крім цього, представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що ТОВ "Стил-Лайн" не подавало скарги на рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області до Комісії центрального рівня. Не погоджуючись із рішеннями Комісії ГУ ДПС у Київській області від 18.04.2023 позивач направив адміністративний позов лише 21.10.2023, тобто більше ніж через шість місяців від дати оскаржуваних рішень.

Позивач направив до суду відповідь на відзив.

Представник позивача у поданій відповіді на відзив заперечив проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку з звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/38074/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А.Б.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято справу до свого провадження, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (абзац 1 частини другої статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує рішення контролюючого органу від 18.04.2023. При цьому позивач не використав процедуру адміністративного оскарження вказаних оскаржуваних рішень від 18.04.2023.

Як вбачається, позовна заява складена представником позивача 10.10.2023, судовий збір за подання адміністративного позову сплачений також 10.10.2023, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору. Крім того, з копії першої сторінки вбачається, що позовну заяву прийнято Київським окружним адміністративним судом 11.10.2023. Водночас, вказану позовну заяву було зареєстровано 21.10.2023. Вказане свідчить, що позивач своєчасно звернувся до суду у строк, встановлений законом, а тому у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, з підстав зазначених відповідачем.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні.

Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

2. У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Діска А.Б.