Ухвала

від 23.04.2025 по справі 320/19188/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

23 квітня 2025 року м. Київ справа №320/19188/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво.Інжиніринг.Сервіс"

(10003, м. Житомир, вул. Покровська, буд. 62, код ЄДРПОУ 45292141))

до 1) Головного управління ДПС у Житомирській області

(10003, м. Житомир, вул. Тютюнника Юрія, буд. 7, код ЄДРПОУ ВП 44096781);

2) Державної податкової служби України

(04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівництво.Інжиніринг.Сервіс" з адміністративним позовом до Головного управлінняГоловного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області №10292020/45292142 від 29.12.2023, про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 14.11.2023, подану позивачем, датою її подання.

Разом з позовною заявою позивачем до суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування вказаного клопотання позивачем зазначено, що останнім днем для подачі даного позову було 12.04.2024. Проте позивач звернувся із даним позовом 15.04.2024, з причини хвороби директора підприємства з 2022 року. Представник позивача зазначає, що з січня 2024 року стан здоров`я директора погіршився та загострилось захворювання. На підтвердження означеного представником позивача до суду надано копії медичних виписок.

Розглянувши питання поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відтак чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно зі статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.

У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження поважності причин пропуску строку, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з цією позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень статтей 260, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа буде розглянута за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа розглядатиметься головуючим суддею Жуком Р.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

3. Зобов`язати відповідачів подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі належним чином завірені копії всіх матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, а також, письмові пояснення з посиланням на норми чинного законодавства щодо обставин, викладених у позовній заяві.

Запропонувати відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, відповідні докази, на які посилаються при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлений відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зобов`язати відповідачів одночасно направити копії відзиву та письмових доказів позивачу. Разом з відзивом подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Роз`яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

4. Запропонувати позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді до суду.

5. Запропонувати відповідачам у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді позивача на відзив подати до суду заперечення проти відповіді на відзив, оформлені відповідно до положень частин другої-четвертої ст. 162 КАС України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

6. Попередити осіб, які беруть участь у справі, що кожен доказ має бути засвідчений відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2020).

7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

8. Інформацію щодо стану розгляду даної справи сторони можуть отримати в мережі Інтернет за мережевим шляхом: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жук Р.В.