Рішення від 24.04.2025 по справі 320/60250/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року № 320/60250/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Діски А. Б.,

за участі секретаря судового засідання - Роговець О. М.,

представника позивача - Васильчук С. С.,

представника відповідача - Федоренко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАЙН» до Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАЙН», звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 № 01110250702.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 16.08.2024 №97409/Ж5/26- 15-07-02-04-03/42776621 (далі Акт перевірки), у розділі «Висновки» якого зазначено про порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 №2473 (далі порушення), а саме за період з 22.06.2023 по 09.08.2024 порушено граничні терміни проведення розрахунків за контрактом від 22.06.2023 №1206ТАМ, укладеним з компанією-нерезидентом «GLAS KUMAS ENDUSTRIYEL MALZEMELERI LIMITED SIRKETI» (Туреччина), в частині не отримання товарів на загальну суму 1 415 000 євро (еквів. 59 185 804,50 грн.).

За твердженням позивача, ані повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, ані наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, ані Акту перевірки, платник податків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України не отримував, у зв`язку з чим не міг подати до ГУ ДПС будь-які письмові пояснення, документи та/або заперечення на нього. Надалі ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» 15.10.2024 було отримано прийняте ГУ ДПС податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01110250702 з додатком форми «С» про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 38 532 719,38 грн., нарахованих за період з 22.06.2023 по 09.08.2024. Не погоджуючись з податкове повідомлення-рішення, Товариство оскаржило його до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 20.11.2024 №34976/6/99-00-06-01-02-06 безпідставно залишила скаргу без розгляду. Вказане рішення ДПС України позивач отримав 25.11.2024.

ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» не погоджується з висновками Акту перевірки та прийнятим рішенням, оскільки вони, на думку позивача, зроблені без врахування всіх обставин справи, а тому є необґрунтованими та безпідставними.

Вказує, що несвоєчасне виконання умов контракту відбулось через настання форс-мажорних обставин при його виконанні, що пов`язані зі здійсненням хуситами атак на цивільні транспортні судна та введенням блокади морських шляхів.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено в справі підготовче судове засідання.

У поданому відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує. Вказує, що в ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до виписок банку по валютному рахунку, ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» по контракту від 22.06.2023 № 1206ТАМ перераховано кошти компанії Glas Kumas Endustriyel Malzemeleri Limited Sirketi (Туреччина) в розмірі 1415000 євро (еквів. 59185804,50 грн.), а саме: - 03.07.2023 №2288 на суму 100 000 євро; - 07.07.2023 № 16756 на суму 800 000 євро; - 21.07.2023 № 55709 на суму 515 000 євро.

Станом на 09.08.2024, на підставі наданих ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» до перевірки документів, за імпортним контрактом від 22.06.2023 № 1206ТАМ укладеним з Glas Kumas Endustriyel Malzemeleri Limited Sirketi (Туреччина), встановлено відсутність надходження обладнання на митну територію, граничний термін надходження якого: - за платіжним документом від 03.07.2023 граничний термін надходження товару 29.12.2023; - за платіжним документом від 07.07.2023 граничний термін надходження товару 02.01.2024; - за платіжним документом від 21.07.2023 граничний термін надходження товару 16.01.2024.

Товар на митну територію України надійшов 09.08.2024, з порушенням законодавчо встановлених граничних строків.

Довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони за зовнішньоекономічними контрактами щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» по контракту від 22.06.2023 № 1206ТАМ до перевірки не надано. Таким чином, за результатами перевірки за імпортними контрактами встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018, а саме в частині не отримання товарів, на загальну суму 1415000,00 євро (еквів. 59185804,50 гривень).

Зазначає, що про настання форс-мажорних обставин контрагент нерезидент повідомив лише 16.05.2024. Тобто вже після закінчення граничного строку надходження товару, а Сертифікати Торгово-промислової палати Туреччини №0004718 від 16.09.2024 та Сумської Торгово-промислової палати №5900-21-2001 видані вже після проведення документальної позапланової перевірки.

Ухвалою від 24.02.2025, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАЙН» (код 42776621) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 22.06.2023 № 1206ТАМ у зв`язку з повідомленням ДПС України від 12.03.2024 № 6815/7/99-00-07-05-02-07.

За результатами перевірки складено акт від 16.08.2024 №97409/ж5/26-15-07-02-04- 03/42776621, за висновками якого встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 №2473, а саме в частині неотримання товарів на загальну суму 1415000 євро (еквів. 59185804,50 грн.) за імпортним контрактом від 22.06.2023 №1206ТАМ, укладеним з компанією-нерезидентом «GLAS KUMAS ENDUSTRIYEL MALZEMELERI LIMITED SIRKETI» (Туреччина).

На підставі вказаного акта прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01110250702.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в порядку адміністративного оскарження до ДПС України. Рішенням ДПС України скаргу позивача залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі Закон №2473-VIII), який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Стаття 13 Закону №2473-VIII (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473-VIII).

Згідно із вимогами ч. 2-4 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII).

Водночас, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Правління Національного банку України затвердило постановою від 02.01.2019 №5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Згідно з пунктом 142 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між компанією Glas Kumas Endustriyel Malzemeleri Limited Sirketi та ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» було укладено контракт від 22.06.2023 №1206ТАМ, за умовами пункту 1.1 якого продавець погоджується продати, а покупець погоджується купити обладнання, зазначене в Додатку В, та сплатити загальну ціну контракту в розмірі 1415000,00 євро (один мільйон чотириста п`ятнадцять тисяч євро), як зазначено у Зведенні цін у Додатку А.

Пунктом 2.1 контракту визначено, що продавець зобов`язується поставити продукцію на умовах FCA Київ, Україна (місце поставки згідно з Інкотермс) відповідно до Інкотермс 2020. Допускається дострокова та/або часткова поставка.

Продукція буде поставлена відповідно до погодженої умови поставки за Інкотермс протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів від дати виконання покупцем своїх зобов`язань згідно з пунктом 1.1 Додатка D.

Пунктом 1 Додатку D встановлено, що покупець сплачує продавцеві загальну ціну контракту в розмірі 1415000 євро таким чином: 1.1. Протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання контракту покупець сплачує частками продавцеві 100% від загальної ціни контракту в розмірі 1415000,00 євро (один мільйон чотириста п`ятнадцять тисяч євро).

На виконання вищевказаних положень контракту ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» перерахувало на банківський рахунок продавця частками загальну суму у розмірі 1415000 євро, а саме: 03.07.2023 100000 євро, 07.07.2023 800000 євро, 21.07.2023 515000 євро, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті або банківських металах від 03.07.2023 №3, від 06.07.2023 №4, від 21.07.2023 №5.

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що на підставі наданих ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» до перевірки документів, за імпортним контрактом від 22.06.2023 № 1206ТАМ укладеним з Glas Kumas Endustriyel Malzemeleri Limited Sirketi (Туреччина), встановлено відсутність надходження обладнання на митну територію, граничний термін надходження якого: - за платіжним документом від 03.07.2023 граничний термін надходження товару 29.12.2023; - за платіжним документом від 07.07.2023 граничний термін надходження товару 02.01.2024; - за платіжним документом від 21.07.2023 граничний термін надходження товару 16.01.2024.

Проте суд не погоджується з вказаними доводами відповідача з огляду на те, що 25.12.2023 до контракту була укладена додаткова угода від 25.12.2023, згідно якої Сторони встановили, що продукція буде поставлена відповідно до погодженої умови поставки за Інкотермс протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів від дати укладення цієї додаткової угоди.

Крім цього, 31.05.2024 до контракту була укладена додаткова угода від 31.05.2024 (далі Додаткова угода від 31.05.2024), згідно якої Сторонами було змінено умови поставки на CPT Київ, Україна. Таким чином, відповідно до пункту 2.1 контракту з урахуванням всіх внесених змін, поставка продукції мала бути здійснена в місто Київ у строк не пізніше 22.06.2024 включно.

Разом з тим, частиною 6 ст. 13 Закону №2473 встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Суд зазначає, що позивачем та компанією GLAS KUMAS ENDUSTRIYEL MALZEMELERI LIMITED SIRKETI (Туреччина) форс-мажор було передбачено статтею VІІ контракту від 22.06.2023 №1206ТАМ.

Пунктом 7.2 контракту від 22.06.2023 №1206ТАМ визначено, що у разі настання подій, описаних у пункті 7.1, сторона, яка постраждала від форс-мажорних обставин, зобов`язується отримати відповідне свідоцтво про форс-мажор, за винятком випадку форс-мажорної обставини, прямо або опосередковано спричиненої «коронавірусом-COVID-19» або будь-яким подальшим типом такого вірусу, у національній торгово-промисловій палаті та негайно повідомити іншу сторону про форс-мажор.

Як вбачається з Сертифікату про настання форс-мажорних обставин від 16.09.2024 №0004718 торгово-промислова палата Туреччини засвідчила настання форсмажорних обставин при виконанні контракту від 22.06.2023 №1206ТАМ компанією GLAS KUMAS ENDUSTRIYEL MALZEMELERI LIMITED SIRKETI (Туреччина) перед ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» (Україна), через кризу в Червоному морі, пов`язану з агресією, що супроводжувалась атаками на комерційні судна та їх захопленням, що вплинуло на своєчасне виконання умов вказаного контракту з 24.11.2023 року по 04.09.2024.

Крім того 29.10.2024 Сумською торгово-промисловою палатою видано Сертифікат №5900-24-2001 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.10.2024 №322, яким засвідчено настання в період з 24.11.2023 по 04.09.2024 для ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання) завершити операції з імпорту товарів за Контрактом №1206ТАМ від 22.06.2023, укладеним між компанією GLAS KUMAS ENDUSTRIYEL MALZEMELERI LIMITED SIRKETI (Туреччина) та ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» (Україна) за платіжними інструкціями №3 від 03.07.2023 року, №4 від 06.07.2023 року та №5 від 21.07.2023 року в граничний термін 180 днів.

При цьому, 10.09.2024 продукція за контрактом на загальну суму у розмірі 1415000 євро, була поставлена в Україну на підставі інвойсу від 04.09.2024 №1507, пакувального листа від 04.09.2024 на 14 320 кг до інвойсу від 04.09.2024 №1507, міжнародної товарно-транспортної накладної від 05.09.2024 №10028524-1, пакувального листа від 04.09.2024 на 14 538 кг до інвойсу від 04.09.2024 №1507, міжнародної товарно-транспортної накладної від 06.09.2024 №10028524-2, що підтверджується у вантажно-митній декларації типу ІМ 40 ДЕ від 10.09.2024 №24UA209170074829U5.

Таким чином, оскільки період дії форс-мажорних обставин підтверджується Сертифікатом та тривав з 24.11.2023 по 04.09.2024 (286 днів), то згідно абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону №2473 - за платіжною інструкцією від 03.07.2023 №3 остаточним граничним строком розрахунків з урахуванням строку дії форс-мажору (з 24.11.2023 по 04.09.2024) є 10.10.2024; - за платіжною інструкцією від 06.07.2023 №4 (дата валютування 07.07.2023) остаточним граничним строком розрахунків з урахуванням строку дії форс-мажору (з 24.11.2023 по 04.09.2024), є 14.10.2024; - за платіжною інструкцією від 21.07.2023 №5 остаточним граничним строком розрахунків з урахуванням строку дії форс-мажору (з 24.11.2023 по 04.09.2024), є 28.10.2024.

Суд зауважує, що доказів отримання наказу, повідомлення про проведення перевірки та акту перевірки для надання податковому органу вказаних пояснень та доказів до винесення спірного податкового повідомлення-рішення, матеріали справи не містять. При цьому суд враховує, що надані суду та досліджені документи, в тому числі Сертифікат Торгово-промислової палати Туреччини, додавались позивачем до скарги на податкове повідомлення-рішення, поданої до ДПС України та не були досліджені останньою, оскільки за твердженням ДПС України, викладеним в рішенні від 20.11.2024 №34976/6/99-00-06-01-02-06, позивачем було порушено законодавчо встановлені строки її подання. Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, спірне податкове повідомлення-рішення було отримано представником позивача за довіреністю 15.10.2024, що підтверджується листом АТ «Укрпошта» від 18.11.2024 №1.10.004.-32602-24, в той час як скарга була подана до ДПС України з дотриманням вимог ст. 56 ПК України 29.10.2024, тобто на 10-й робочий день, наступний після отримання спірного податкового повідомлення-рішення. А тому вказані обставини та надані документи безпідставно не були враховані податковим органом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем не було допущено порушення ч. 3 ст. 13 Закону №2473 при проведенні розрахунків за контрактом від 22.06.2023 №1206ТАМ з нерезидентом «Glas Kumas Endustriyel Malzemeleri Limited Sirketi» в сумі 1415000 євро (еквів. 59185804,50 грн.), а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 статі 134 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз вищевикладених норм права дає підстави для висновку, що на підтвердження обставин щодо складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 815/390/18 та від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, при цьому, у останній справі відзначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Питання щодо застосування вищенаведених норм процесуального права вирішувалось Верховним Судом й у справі №200/14113/18-а (постанова від 26.06.2019), у якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТАМЕРЛАЙН» та адвокатським об`єднанням «Адвокатська група сприяння бізнесу», в особі керуючого партнера-адвоката Васильчук Світлани Станіславівни, укладено договір про надання правової допомоги від 15.12.2022 №15-12/22. Також між сторонами укладено додаткову угоду від 06.12.2024 №3 до Договору.

Згідно п. 1. додаткової угоди від 06.12.2024 №3 клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надати Клієнту комплексну правову допомогу щодо оскарження в судовому порядку прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01110250702, підготовки та подання відповідної позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних документів, представництво інтересів Клієнта у судовій справі в адміністративному суді першої інстанції, а також стягнення понесених у зв`язку з виконанням цього доручення судових витрат.

Пунктом 3 передбачено, що вартість послуг є фіксованою та становить 25000 грн.

На виконання умов Договору Об`єднанням виставлено рахунок на оплату від 13.12.2024 №12/13 за надання комплексної правової допомоги щодо оскарження в судовому порядку прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01110250702, підготовки та подання відповідної позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних документів, представництво інтересів Клієнта у судовій справі в адміністративному суді першої інстанції, а також стягнення понесених у зв`язку з виконанням цього доручення судових витрат.

Оплата вказаного рахунку підтверджується платіжною інструкцією від 13.12.2024 № 2655.

Беручи до уваги положення вищенаведених норм права, а також сформовану Верховним Судом практику щодо їх застосування, виходячи із встановлених законом критеріїв визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), значення справи для сторін, зокрема розмір оскаржуваних штрафних санкцій, які становили 38532719,38 грн., а також відсутність заперечень відповідача щодо співмірності витрат.

Дослідивши надані позивачем документи та матеріали справи, суд зазначає, що сума, заявлена як компенсація витрат на правову допомогу за цією заявою, є співмірною із об`ємом та обсягом фактично виконаної роботи, а також значенням справи для позивача, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір, сплачений згідно платіжної інструкції від 13.12.2024 № 2654 в сумі 24224 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАЙН» до до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАЙН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 № 01110250702.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАЙН» (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 26/1, ЄДРПОУ 42776621) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві(вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) сплачений судовий збір у розмірі 24224 грн. та 25000 грн витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.04.2025.

Суддя Діска А.Б.