Рішення

від 24.04.2025 по справі 320/55394/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року м. Київ № 320/55394/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Соколова В.В. звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивачка просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з рахунків ОСОБА_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , та № НОМЕР_2 ,відкритому у ДОУ АТ «Ощадбанк» в частині надходжень заробітної плати;

зобов`язати Шевченківській відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти у виконавчому провадженні № 58458171 з примусового виконання постанови №53960195 від 12.07.2018, виданої Шевченківським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «Приватбанк», та № НОМЕР_2 , відкритого у ДОУ АТ «Ощадбанк» в частині надходжень заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 вересня 2024 року за вих. № 114/09-23, представник позивача звернувся до відповідача з заявою, яка надійшла до відповідача 24 вересня 2024 року, про скасування арешту із грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку у АТ КБ «Приватбанк» картка/рахунок НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ), відкритого на ім`я ОСОБА_1 , та використовується останньою для отримання заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовця); скасування арешту із грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку у ДОУ АТ «Ощадбанк» рахунок № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , та використовується останньою для отримання заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовця), в межах ВП№ 58458171. Листом відповідача, від 30.09.2024 № 49941/27.10-24, у знятті арешту з грошових коштів, що містяться на рахунках ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 : № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк», та № НОМЕР_2 , відкритому у ДОУ АТ «Ощадбанк», в частині надходжень заробітної плати відмовлено.

Вважає, що залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату позивача ОСОБА_1 та звернення на них стягнення, унеможливлює отримання позивачем будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела, та порушує її право на отримання винагороди за працю. Позивач вважає дії відповідача в частині винесення постанови про арешт коштів боржника від 14 серпня 2024 на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «Приватбанк», та рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у ДОУ АТ «Ощадбанк» протиправними, тому звертається до суду з цим позовом. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку із зазначеним, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також відповідач, Шевченківський ВДВС) перебуває виконавче провадження № 58458171 з примусового виконання постанови № 53960195 від 12.07.2018, виданої Шевченківським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави не сплаченого в межах виконавчого провадження № 53960195 виконавчого збору в розмірі 11762,57 доларів США та 3839,73 грн.

21 лютого 2019 року, старшим державним виконавцем Шевченківського районного

відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі також Шевченківський РВДВС) Красноштан Інною Леонідівною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58458171 з виконання постанови № 53960195 від 12.07.2018, виданої Шевченківським РВДВС м.Київ ГТУЮ у м. Києві, про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 11762,57 доларів США та 3839,73 грн.

21 лютого 2019 року старшим державним виконавцем Шевченківського РВДВС Красноштан І.Л, у виконавчому провадженні № 58458171 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 11762,57 доларів США та 3839,73 грн.

23 січня 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 58458171, за якою виконавчий документ - постанова № 53960195 від 12.07.2018, видана Шевченківським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 11762,57 доларів США та 3839,73 грн, передано до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Як це передано до того ж органу

23 січня 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л., у зв`язку з реорганізацією територіальних органів Міністерства юстиції, винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 58458171 з примусового виконання постанови № 53960195 від 12.07.2018, виданої Шевченківським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 11762,57 доларів США та 3839,73 грн.

14 серпня 2024 року старшим державним виконавцем Шевченківською ВДВС Алексєєвим Валентином Владиславовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника ВП № 58458171, якою звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у військовій частині НОМЕР_5 Національної гвардії України.

Відповідно до пункту 2 цієї постанови визначено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 490104,37 грн (UАН), в тому числі виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Алексєєва В.В. від 14.08.2024 ВП № 58458171 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

18 вересня 2024 року за вих. № 114/09-23 представник позивача звернувся до відповідача з заявою, яка надійшла до відповідача 24 вересня 2024 року, про скасування арешту із грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку у АТ КБ «Приватбанк» картка/рахунок НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ), відкритого на ім`я ОСОБА_1 , та використовується останньою для отримання заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовця); скасування арешту із грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку у ДОУ АТ «Ощадбанк», рахунок № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , та використовується останньою для отримання заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовця), в межах ВП № 58458171.

Листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.09.2024 № 49941/27.10-24 у знятті арешту з грошових коштів, що містяться на рахунках ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 : № НОМЕР_1 ,відкритого у АТ КБ «Приватбанк», та № НОМЕР_2 , відкритого у ДОУ АТ «Ощадбанк», в частині надходжень заробітної плати відмовлено.

Позивач, вважаючи дії відповідача в частині винесення постанови про арешт коштів боржника від 14 серпня 2024 на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «Приватбанк», та рахунку № НОМЕР_2 ,відкритого у ДОУ АТ «Ощадбанк» протиправною, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2016 №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктами 6, 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт майно, кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України Про електроенергетику, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України Про теплопостачання, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України Про теплопостачання, статті 18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Приписами частин першої, другої статті 56 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

З наведених норм права видно, що у разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах.

При цьому статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 зазначила, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт.

При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому.

Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону № 1404-VIII.

Суд зазначає, що законодавцем окремо у розділі IX Закону №1404-VIII визначено порядок звернення стягнення звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так, приписами частин першої, третьої статті 68 Закону №1404-VIII визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Частиною першою статті 69 Закону №1404-VIII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

При цьому відповідно до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції № 512 контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції).

Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток №9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.

Таким чином, законодавство покладає зобов`язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов`язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення.

Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.

Розмір відрахувань, зокрема, із заробітної плати встановлений статтею 70 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини другої статті 70 Закону №1404-VIII із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Отже, Законом №1404-VIII визначено окремий порядок здійснення відрахувань із заробітної плати, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Тому звернення стягнення на всю виплачену фізичній особі заробітну плату суперечить законодавчо встановленому порядку.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та, які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20.

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 07.10.2024 ОСОБА_1 08 вересня 2023 року було відкрито картку/рахунок НОМЕР_3 (№ НОМЕР_1 ), на який вона з 13 жовтня 2023 року по 31 жовтня 2023 року отримувала заробітну плату (грошове забезпечення військовослужбовця).

Відповідно до банківської виписки ДОУ АТ «Ощадбанк» від 07.10.2024 ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 , на який вона з 08 грудня 2023 року по теперішній час отримує заробітну плату (грошове забезпечення військовослужбовця).

Отже, за місцем служби позивача щомісяця здійснюється відрахування заробітної плати у межах виконавчого провадження ВП № 72028733.

З огляду на викладене, залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання позивачем будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела, та порушує її право на отримання винагороди за працю.

Доказів того, що на цей рахунок зараховувались якісь інші кошти, які не є заробітною платою позивача, відповідачем суду не надано.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 59 Закону 1404-VII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

На підставі абзацу 2 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом є підставою для зняття арешту.

Отже, арештовані карткові рахунки позивача в АТ КБ «Приватбанк» та ДОУ АТ «Ощадбанк», у яких позивач отримує грошове забезпечення, що підтверджується відповідними доказами є підставою зняття арешту з коштів боржника (позивача) в частині надходжень заробітної плати на вказаний банківський рахунок.

У даному випадку, кошти, які отримує особа в якості заробітної плати (грошового забезпечення), мають особливу правову природу та захищені законодавцем від звернення на них стягнення безпосередньо у повному обсязі, тому дія арешту, накладеного на картковий рахунок особи, на який надходить заробітна плата, порушує гарантоване Конституцією України право на одержання винагороди за працю та ставить під загрозу засоби існування такої особи.

Відповідно до частин першої-другої статті 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Аналогічні норми, як вже було зазначено вище, закріплені у статті 70 Закону № 1404-VІІІ.

З огляду на викладене, оскільки рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», та № НОМЕР_2 , відкритий у ДОУ АТ «Ощадбанк», використовуються позивачем для отримання заробітної плати (грошового забезпечення), суд дійшов висновку, що наявні всі передбачені законом підстави для зняття арешту із вказаних рахунків в частині надходжень заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною другою статті 77 Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Таким чином, суд доходить висновку, що в даному випадку, слід:

визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо зняття арешту з рахунків ОСОБА_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , та № НОМЕР_2 ,відкритому у ДОУ АТ «Ощадбанк» в частині надходжень заробітної плати;

зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)зняти у виконавчому провадженні ВП №58458171 арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , та № НОМЕР_2 , відкритому у ДОУ АТ «Ощадбанк» в частині надходжень заробітної плати.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн згідно платіжної інструкції від 12.10.2024, згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.

Отже, в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо зняття арешту з рахунків ОСОБА_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , та № НОМЕР_2 , відкритому у ДОУ АТ «Ощадбанк» в частині надходжень заробітної плати.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти у виконавчому провадженні ВП № 58458171 арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк», та № НОМЕР_2 , відкритому у ДОУ АТ «Ощадбанк» в частині надходжень заробітної плати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 34967593, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 110).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Шевченко А.В.