Ухвала

від 24.04.2025 по справі 320/18956/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 квітня 2025 року Київ № 320/18956/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368), Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. №9, код ЄДРПОУ 00035323), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів сум пенсії за період з 30.11.2018 по 30.06.2020 в сумі 48 970,90 грн, з 01.04.2019 по 31.08.2021 в сумі 237 620,37 грн, з 01.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 54 375,45 грн, з 01.03.2023 по 31.10.2023 в сумі 44 800,32 грн, з 01.02.2023 по 01.10.2024 в сумі 564 432,89 грн на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 ;

-зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів суми пенсії за період з 30.11.2018 по 30.06.2020 в сумі 48 970,90 грн, з 01.04.2019 по 31.08.2021 в сумі 237 620,37 грн, з 01.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 54 375,45 грн, з 01.03.2023 по 31.10.2023 в сумі 44 800,32 грн, з 01.02.2023 по 01.10.2024 в сумі 564 432,89 грн на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 ;

-визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не фінансування виплати ОСОБА_1 сум пенсії у розмірі 48 970,90 грн, 237 620,37 грн, 54 375,45 грн, 44 800,32 грн, 564 432,89 грн нарахованих на виконання рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2021 у справі № 640/18185/19, Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2021 у справі № 640/17988/20, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року, Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2022 у справі № 640/9678/22, Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №320/20158/23, Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 320/17045/24;

-зобов?язати Пенсійний фонд України профінансувати на наступний виплатний період виплату ОСОБА_1 сум пенсії у розмірі 48 970,90 грн, 237 620,37 грн, 54 375,45 грн, 44 800,32 грн, 564 432,89 грн нарахованих на виконання рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2021 у справі № 640/18185/19, Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2021 у справі № 640/17988/20, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року, Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2022 у справі № 640/9678/22, Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №320/20158/23, Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 320/17045/24 за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат за рахунок і в межах коштів, передбачених за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» без урахуванням меж видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України у відповідних постановах, якими затверджено бюджет Пенсійного фонду України;

-встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення суду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/18956/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Також Судова палата, з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, зазначила, що норми, зокрема, статті 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення та статті 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав дійшла висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, вищевказані правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, підлягають обов`язковому врахуванню.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про включення в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів суми пенсії за період з 30.11.2018 по 30.06.2020 в сумі 48 970,90 грн, з 01.04.2019 по 31.08.2021 в сумі 237 620,37 грн, з 01.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 54 375,45 грн, з 01.03.2023 по 31.10.2023 в сумі 44 800,32 грн, з 01.02.2023 по 01.10.2024 в сумі 564 432,89 грн на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 , проте до суду позивач звернувся 10.04.2025 року, отже позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

СуддяПарненко В.С.