Рішення

від 24.04.2025 по справі 810/5493/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року справа №810/5493/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державної судової адміністрації України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (далі по тексту відповідач, ТУ ДСА України в Київській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державної судової адміністрації України (далі по тексту третя особа, ДСА України), в якому просить:

- визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Київській області щодо невиконання з червня 2015 року наказів Богуславського районного суду Київської області від 01.02.2012 №03/к, від 17.08.2015 №08/к та безпідставного зменшення суддівського стажу під час обчислення та виплати суддівської винагороди;

- зобов`язати відповідача з 01.06.2015 нарахувати та виплатити позивачу доплату за вислугу років, виходячи зі стажу роботи, обчисленого до набрання чинності змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», внесених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» (тобто до 29.03.2015), та на підставі наказів Богуславського районного суду Київської області від 01.02.2012 №03/к, від 17.08.2015 №08/к.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що він є суддею Богуславського районного суду Київської області та станом на момент призначення його на цю посаду стаж роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років, визначався Законом України «Про статус суддів» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби».

Позивач зауважує, що Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VІІІ викладено в новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ, де суттєво зменшено кількість посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, тим самим зменшено розмір щомісячної надбавки за вислугу років.

Разом з тим наказом Богуславського районного суду Київської області від 17.08.2015 №08/к з 02.09.2015 позивачу встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу, оскільки стаж роботи, що дає право на доплату, становить 15 років 0 місяців 1 день. Однак, відповідач проігнорував цей наказ і з вересня 2015 року зменшив позивачу виплату щомісячної доплати за вислугу років на 20 відсотків від посадового окладу, про що позивач дізнався після отримання довідки від 14.09.2015 №813 про розмір заробітку за період з січня по вересень 2015 року.

На думку позивача, дії відповідача щодо невиконання наказів Богуславського районного суду Київської області та зменшення суддівського стажу є протиправними, що є підставою для зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу доплату за вислугу років, виходячи зі стажу роботи, обчисленого до набрання чинності змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», внесених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2015 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду.

Закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 (суддя Харченко С.В.) зупинено провадження у справі до отримання додаткових доказів по справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що при нарахуванні належної позивачу суддівської винагороди він керується виключно чинними законами України. Відповідач звернув увагу, що 28.03.2015 набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІІ, яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції, яким і керується ТУ ДСА України в Київській області.

На думку відповідача, накази Богуславського районного суду Київської області від 01.02.2012 №03/к, від 17.08.2015 №08/к видані на підставі положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року, які є недійсними та суперечать положенням Закону, викладеного Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІІ, який діє на даний час.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу 15.03.2024 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О., вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та поновлено провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Указом Президента України від 23.04.2008 №392/2008 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Рокитнянського районного суду Київської області.

Указом Президента України від 02.04.2011 №345/2011 переведено суддю Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_1 на роботу на посаді судді Богуславського районного суду Київської області у межах п`ятирічного строку.

Постановою Верховної Ради України від 16.05.2013 №250-VІІ позивача обрано безстроково на посаду судді Богуславського районного суду Київської області.

Відповідно до наказу Богуславського районного суду Київської області від 01.02.2012 №03/к позивачу з 01.01.2012 встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу (стаж роботи, що дає право на надбавку, становить 11 років 3 місяці 29 днів на день призначення).

Згідно з наказом Богуславського районного суду Київської області від 17.08.2015 №08/к ОСОБА_1 з 02.09.2015 встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу (стаж роботи, що дає право на доплату, становить 15 років 0 місяців 1 день на дату встановлення доплати).

Водночас з довідки ТУ ДСА України в Київській області від 14.09.2015 №813 вбачається, що позивачу зменшено розмір доплати за вислугу років, а саме: з червня по серпень 2015 року доплата за вислуг років виплачувалась у розмірі 20 відсотків посадового окладу.

Зі змісту листа відповідача від 26.05.2015 №04-05/3484, адресованого Головам місцевих загальних судів Київської області, вбачається, що таке зменшення доплати за вислугу років позивачу відбулося у зв`язку з перерахунком стажу роботи на посаді судді відповідно до положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015.

Відповідно до цієї статті до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Проте, будь-яких розпорядчих документів, на підставі яких відповідачем зменшено ОСОБА_1 розмір доплати за вислугу років відповідач до суду не надав.

Вважаючи протиправним невиконання відповідачем наказів Богуславського районного суду Київської області та зменшення стажу роботи, який надає право на отримання доплати за вислугу років, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у зв`язку з чим суд повідомляє таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.

Приписами статті 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в редакції яка діяла до 28.03.2015, було встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України". Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

При цьому, пунктом 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в редакції яка діяла до 28.03.2015, було визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів» №2862-XII від 15.12.1992, який був чинним станом на момент обрання позивача суддею Рокитнянського районного суду Київської області, для суддів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі пільги.

Однак, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII, до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» були внесенні зміни, зокрема, які стосувалися суддівської винагороди та порядку розрахунку суддівського стажу.

Нормами статті 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у редакції від 28.03.2015 встановлено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Згідно зі статтею 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у зазначеній редакції, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

При цьому, положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у редакції від 28.03.2015 не містять жодних посилань щодо можливості збереження за суддями стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що до стажу роботи судді, який був призначений на посаду до набрання чинності Закону України «Про судоустрій та статус суддів», також зараховується стаж роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі пільги. При цьому, у зв`язку з внесенням змін до положень зазначеного Закону, з 28.03.2015 до стажу роботи судді зараховується лише стаж на відповідній суддівській посаді, передбаченій ст.135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Як вище встановлено судом, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Рокитнянського районного суду Київської області на підставі Указу Президента України від 23.04.2008 №392/2008.

Таким чином, виходячи з дати призначення позивача на посаду судді, на нього розповсюджувалася дія частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів», яка надавала можливість на зарахування до стажу роботи судді також стаж роботи на попередніх посадах, яким законом були передбачені такі пільги.

Судом також встановлено, що згідно з наказами Богуславського районного суду Київської області від 01.02.2012 №03/к та від 17.08.2015 №08/к станом на 01.01.2012 стаж роботи позивача, що дає право на надбавку, становить 11 років 3 місяці 29 днів; станом на 02.09.2015 стаж роботи, що дає право на доплату, становить 15 років 0 місяців 1 день.

Однак, як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву та листування відповідача, у зв`язку з прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та внесенням змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідач здійснив перерахунок розміру суддівського стажу позивача та, відповідно, зменшив розмір доплати за вислугу років до 20 відсотків посадового окладу.

При цьому будь-яких пояснень з приводу перерахунку розміру суддівського стажу позивача та зменшення розміру доплати за вислугу років відповідач, а також відповідних доказів, які стали підставою для таких дій, відповідач до суду не надав.

З позиції відповідача прослідковується лише те, що стаж роботи позивача має розраховуватися виходячи з положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким визначено вичерпний перелік посад, стаж роботи на яких дає право на встановлення суддям доплати за вислугу років.

Утім, суд не погоджується із доводами відповідача та при вирішенні цього спору керується такими мотивами.

Відповідно до статей 124, 126 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Стаття 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлює, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Конституційний суд України у рішенні від 11.10.2005 по справі №1-21/2005 зазначив, що незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом мають бути реально забезпечені. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів. Будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя і права громадян на захист прав і свобод незалежним судом.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що професійний суддя, через якого в Україні реалізовується судова влада, має встановлені законом гарантії досягнутого рівня незалежності, у томі числі у сфері правового захисту та матеріального і соціального забезпечення, які не можуть бути скасовані або звужені при прийнятті нових законів та інших нормативних актів.

Таку саму правову позицію щодо обчислення стажу роботи суддів для виникнення права на відставку, надбавку за вислугу років та додаткову відпустку відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII, висловлено у рішенні Ради суддів України від 12.03.2015 №20.

У рішенні Ради суддів України від 16.04.2015 №42 визначено також, що стаж роботи судді, нарахований відповідно до діючого законодавства на момент набрання чинності Закону України "Про справедливий суд", перерахуванню не підлягає.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення цього принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Отже, положення Закону № 192-VІІІ щодо умов виплати і набуття права на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу у взаємозв`язку зі статтею 58 Конституції України застосовуються до тих відносин, що виникли після набуття ним чинності.

Зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №200/13595/19-а.

Як встановлено судом вище, відповідач перерахував суддівський стаж ОСОБА_1 на посаді судді та зменшив доплату за вислугу років з 30 відсотків посадового окладу до 20 відсотків.

Таким чином, суд уважає, що право позивача на отримання належної суддівської винагороди за вислугу років було звужене, що в свою чергу свідчить про порушення відповідачем гарантій незалежності суддів.

При вирішені цього спору суд також враховує, що законом не встановлено повноважень ДСА України та її територіальних управлінь щодо обчислення або перерахунку суддівського стажу чи зменшення складових грошового забезпечення судді, зокрема, розміру доплати за вислугу років.

У свою чергу ТУ ДСА України в Київській області не вказало норму закону, яка б встановлювала його повноваження обчислювати або здійснювати перерахунок вислуги років суддів та зменшувати розмір грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, здійснюючи перерахунок суддівського стажу судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 та встановлюючи доплату за вислугу років в розмірі 20 відсотків посадового окладу діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законом.

Таким чином, дії ТУ ДСА України в Київській області щодо перерахунку суддівського стажу судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 та встановлення йому доплати за вислугу років в розмірі 20 відсотків посадового окладу є протиправними, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до частин першої та третьої статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Державна судова адміністрація України має територіальні управління. Рішення про утворення територіальних управлінь та визначення їх кількості приймається Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі пов`язана із діяльністю територіального органу ДСА України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності судів (стаття 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), відповідно як суб`єкта владних повноважень, діями якого порушено право позивача.

Враховуючи викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у цій частині не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо зменшення з 01.06.2015 стажу роботи судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , який надає право на отримання надбавки за вислугу років.

3.Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.06.2015 доплату за вислугу років, виходячи зі стажу роботи, обчисленого відповідно до законодавства, чинного до набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII«Про забезпечення права на справедливий суд», та на підставі наказів Богуславського районного суду Київської області від 01.02.2012 №03/к, від 17.08.2015 №08/к.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.