Рішення від 24.04.2025 по справі 460/3578/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2025 року м. Рівне№460/3578/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «РМЕТ» доРівненської митниці про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РМЕТ»звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці провизнання протиправними дій відповідача,скасування рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару №UА204000/25/000001 від 18.02.2025 та зобов`язання видати сертифікат з перевезення товару EUR.1 за заявою від 04.02.2025.

Ухвалою суду від 26.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження безповідомлення сторін.

Ухвалою суду від 13.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача від 12.03.2025 про розгляд справи №460/3578/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 04.02.2025 звернувся до Рівненської митниці з заявою про отримання сертифікату з перевезення товару EUR.1 на експортну операцію на виконання договору про комерційну співпрацю від 03.04.2023, однак отримав відмову. Позивач зазначає, що до заяви долучив належний пакет документів, які підтверджують походження товару (брухту) та правомірність отримання такого сертифікату відповідно до вимог Порядку №139. Відтак, дії відповідача щодо відмови у видачі позивачу сертифіката EUR.1 є протиправними. Вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав є не тільки скасування рішення про відмову у видачі сертифіката, але і зобов`язання відповідача видати сертифікат з перевезення товару EUR.1 відповідно до поданої заяви. За наведеного, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами розгляду заяви щодо видачі сертифіката з перевезення товару EUR-1 та наданих документів встановлено, що одним із постачальників металобрухту зазначено ТОВ «Альтернатива БУД». Внесення інформації про ТОВ «Альтернатива БУД» до Переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту та/або операції з металобрухтом було здійснено 13.06.2024. Як наслідок, здійснення заготівлі металобрухту ТОВ «Альтернатива БУД» у період підписання договору з позивачем щодо металобрухту є такими, що не відповідає закону та не мають правової підстави. Тому, подані позивачем документи є такими, що викликають сумніви у їхній правомірності та дійсності, з огляду на те, що передача металобрухту здійснювалася на той момент, коли ТОВ «Альтернатива БУД» не був включений до Переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту та/або операції з металобрухтом. Позивач не надав жодних додаткових документів, що підтверджують, факт набуття права власності ТОВ «Альтернатива БУД», неможливо стверджувати про правомірність дій та про відповідність закону наданих позивачем документів для отримання сертифікату з перевезення (походження) товару. Як наслідок, у Рівненської митниці є достатні підстави для відмови у видачі сертифікату походження товару, що підтверджує правомірність її дій. За наведеного, у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій наголосив, що починаючи із 04.02.2025 року та до прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару №UA204000/25/000001 посадові особи Рівненської митниці із жодними вимогами про необхідність надання експортером ТОВ «РМЕТ» додаткових документів (відомостей) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару(ів) з України, на підставі яких складено декларацію(ї) не вимагали.

Дослідженням письмових доказів, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РМЕТ»є діючою юридичною особою з такими видами діяльності за КВЕД: 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом (основний), 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устатковання, 38.32 Відновлення відсортованих відходів, 25.62 Механічне оброблення металевих виробів, 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.

03.04.2023 між ТОВ «РМЕТ» (постачальник) та Компанією вторинної сировини Втурсталь Москаль, Ярош, Бжозовська повне товариство (покупець) укладено Договір про комерційну співпрацю, відповідно до пункту 1.1 якого позивач, як постачальник, зобов`язався доставити покупцю товар (брухт чорних металів вторинних, згідно з ДСТУ 4121-2002) на умовах DAP, 37-450 Стальова Воля, вул. Промислова, 19, Польща.

З метою виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «РМЕТ»04.02.2025 подано до Рівненської митниці заяву для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1.

До вказаної заяви позивачем подано такі документи: договір поставки №б/н від 03.04.2023; додаткова угода №4 від 26.09.2023; рахунок-фактура №109-01 від 31.01.2025; прибуткова накладна №141 від 28.03.2024; видаткова накладна №120 від 28.03.2024; акт приймання №141 від 28.03.2024; акт походження від 28.03.2024; акт оприбуткування №10301-0088 від 26.05.2023; видаткова накладна №МБ-142 від 28.03.2024; рахунок на оплату №109 від 28.03.2024; договір альтернатива від 01.03.2023; додаткова угода №20 від 28.03.2024; лист Мінстратегпром альтернатива №13.2.4-14/94/24 від 18.06.2024; прибуткова накладна №558 від 02.10.2024; видаткова накладна №163 від 02.10.2024; акт приймання №558 від 02.10.2024; акт походження від 02.10.2024; рахунок на оплату №37 від 02.10.2024; договір №4-02/24 від 12.02.2024; додаткова угода №7 від 02.10.2024; видаткова накладна №109 від 31.01.2025; лист Мінстратегпром №1.2-11.1/883 від 18.02.2023; додаток Г від 31.01.2025; сертифікат якості від 31.01.2025; висновок Патона №202501-04 від 09.01.2025; довідка від 01.01.2025; декларація постачальника від 31.01.2025; договір ФОП №1-04/24 від 01.04.2024; довіреність від 01.01.2025.

Рівненською митницею прийнято рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 №UА204000/25/000001 від 18.02.2025 з таких причин: «за результатами розгляду заяви встановлено, що у декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження від 31.01.2025 вказано постачальника товару ТОВ «Альтернатива БУД» (код ЄДРПОУ 41972214). При цьому, у документі, поданому до заяви (лист Мінстратегпром від 18.06.2024 №13.2.4-14/94/24/ЗІ-ВИХ) зазначено, що ТОВ «Альтернатива БУД» внесено до Переліку суб`єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом з 13.06.2024. Разом з тим, за результатами опрацювання поданих до заяви документів на закупівлю металобрухту (договір міни від 06.09.2022 №311, видаткова накладна від 28.03.2024 №МБ-142, акт приймання від 28.03.2024 №140) встановлено, що металобрухт отримано ТОВ «Альтернатива БУД» до 13.06.2024, що суперечить вимогам Закону України від 05.05.1999 №619-ХІУ «Про металобрухт». Зазначеним не виконано вимоги Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-МЕD, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 №139 (зі змінами та доповненнями) (п. 7 розділу III примітка 3 до Додатку 1) та статей 20(3) та 20(5) Доповнення I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Разом з тим, за встановленим фактом експортер ТОВ «РМЕТ» отримував рішення про відмову у видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 у попередній період. Також, митницею зазначений факт розглядається у судовому порядку. Враховуючи зазначене, заява щодо видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 може бути розглянута після отримання митницею рішення суду вищої інстанції. Декларант ознайомлений із правом на оскарження прийнятого рішення до митного органу вищого рівня або суду (глава 4 МКУ)».

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про відмову у видачі сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з частиною першою статті 1 Митного Кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частини першої статті 7 Митного Кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного Кодексу України).

Пункт 14частини другої статті 544 Митного Кодексу України передбачає, що здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання, зокрема, проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження.

Відповідно до статті 44 Митного Кодексу України, у разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару з України у випадку, якщо це необхідно і відображено в національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, видається компетентним органом (організацією), уповноваженим на це відповідно до закону, правил походження, встановлених цим Кодексом, або правил походження країни призначення товарів.

Компетентний орган (організація), що видав сертифікат про походження товару з України, зобов`язаний зберігати його копію на паперовому носії або електронний примірник та інші документи, на підставі яких засвідчено походження такого товару з України, не менше 1095 днів від дня його видачі.

Статтею 45 Митного Кодексу України передбачено, що верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України здійснюється митними органами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Компетентний орган (організація), уповноважений видавати сертифікати про походження товару з України, підприємства-виробники та/або експортери товару, які оформили декларації про походження товару з України, зобов`язані за запитом митних органів безоплатно надавати їм інформацію, пов`язану з видачею сертифікатів або оформленням декларацій, необхідну для здійснення їх верифікації.

З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті і декларації про походження товару з України, митні органи можуть затребувати та отримувати від підприємств-виробників та/або експортерів товару, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження товару з України або оформили декларацію про походження товару з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті або декларації, а також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товару та первинної документації, пов`язаної з таким виробництвом, у порядку, встановленому законом.

З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті і декларації про походження товару з України, митні органи можуть проводити дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару у порядку, встановленому цим Кодексом.

Законом України від 08.11.2017 №2187-VIІI «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» передбачено приєднатися до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція), яка набирає чинності для України в перший день другого місяця після внесення Україною депозитарію Конвенції документа про приєднання.

Законом України від 17.12.2024 №4148-IX «Про ратифікацію Рішення №1/2023 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 7 грудня 2023 року щодо внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» ратифіковано Рішення №1/2023 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 7 грудня 2023 року щодо внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, вчинене 7 грудня 2023 року в м. Брюсселі.

Так, вказане Рішення №1/2023 щодо внесення змін до Конвенції набрало чинності для України 01.01.2025.

Статтею 20 Доповнення I до Конвенції визначено наступну процедуру видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1.

Сертифікат з перевезення товарів EUR.1 видається митними органами Договірної Сторони-експортера за письмовою заявою експортера або його уповноваженого представника, під відповідальність експортера.

Для цього експортер або його уповноважений представник заповнює сертифікат з перевезення товарів EUR.1 та форму заяви, зразки яких наведені у Додатку IV до цього Доповнення. Ці форми заповнюються однією з мов, на яких складена ця Конвенція, і відповідно до положень національного законодавства Договірної Сторони-експортера. Якщо форми заповнюються власноручно, вони повинні заповнюватися чорнильною ручкою прописом друкованими літерами. Опис товарів зазначається у виділеній для цього графі без міжрядкового інтервалу. Якщо графа не заповнюється повністю, під останнім рядком опису проставляється горизонтальна лінія, вільне місце перекреслюється.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товарів EUR.1, повинен мати можливість у будь-який час на вимогу митних органів Договірної Сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товарів EUR.1, надати всі необхідні документи для підтвердження статусу походження відповідних товарів та виконання інших умов цієї Конвенції (частина 3).

Сертифікат з перевезення товарів EUR.1 видається митними органами Договірної Сторони-експортера, якщо відповідні товари можуть вважатися такими, що походять з Договірної Сторони-експортера, та відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товарів EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів та виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони можуть вимагати надання будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера, а також здійснювати будь-який інший контроль, який вони вважають доцільними. Ці органи також забезпечують контроль за правильним заповненням форм, зазначених у пункті 2 цієї Статті. Вони, зокрема, перевіряють чи заповнено графу, призначену для опису товарів, таким чином, щоб виключити будь-яку можливість зловмисних доповнень (частина 5).

Дата видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 повинна бути вказана у графі 11 сертифіката з перевезення товарів EUR.1.

Сертифікат з перевезення товарів EUR.1 видається митними органами та передається експортерові, як тільки фактичний експорт товару буде здійснено чи підтверджено.

Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару ЕUR.1 або ЕUR-МЕD передбачений наказом Міністерства фінансів України №139 від 02.03.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.03.2021 за №355/35977 (далі - Порядок №139).

Порядок №139 визначає процедуру заповнення та видачі митницею (електронного) сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED відповідно до положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження», Альтернативних правил походження до Конвенції, схвалених Рішенням №1/2023 Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 16 листопада 2023 року про внесення змін до Протоколу I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також міжнародних угод про вільну торгівлю, укладених у встановленому законодавством порядку, якими передбачено процедуру заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED (пункт 1 розділу І).

Пунктом 2 розділу І Порядку №139 встановлено, що сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED заповнюється та видається відповідно до положень Конвенції / Альтернативних правил або Угод, статті 44 та пункту 14 частини другої статті 544 Митного кодексу України та цього Порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №139, сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 (далі - сертифікат EUR.1) - оригінал паперового документа, що підтверджує статус преференційного походження товару(ів), форму та бланк якого наведено у додатках до Конвенції / Альтернативних правил та Угод; сертифікат з перевезення (походження) товару EUR-MED (далі - сертифікат EUR-MED) - оригінал паперового документа, що підтверджує статус преференційного походження товару(ів) із застосуванням кумуляції, форму та бланк якого наведено у додатках до Конвенції / Альтернативних правил та Угод.

Згідно з вимогами пункту 3 розділу III Порядку №139 для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED експортер має подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:

письмову або електронну заяву, що містить декларацію від експортера (далі - заява), за формою, визначеною Конвенцією / Альтернативними правилами та Угодами;

електронну копію сертифіката EUR.1 або EUR-MED у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Конвенції / Альтернативних правил або Угод бланк сертифіката EUR.1 або EUR-MED;

оригінал сертифіката EUR.1 або EUR-MED, не прийнятого з технічних причин митними органами країни імпорту, у разі видачі митницею після експорту (реекспорту) на його заміну сертифіката EUR.1 або EUR-MED відповідно до розділу IV цього Порядку;

декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1), та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 2), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 3), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 4) (далі - декларація), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених Конвенцією / Альтернативними правилами та Угодами, та/або їх електронні (скановані) копії.

Пунктом 6 розділу III Порядку №139 передбачено, що посадова особа митниці перед видачею сертифіката EUR.1 або EUR-MED перевіряє наявність документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, та їх відповідність вимогам Конвенції / Альтернативних правил або Угод, а саме:

формі (технічні характеристики) поданого бланка сертифіката EUR.1 або EUR-MED (за наявності);

правильності заповнення заяви та бланка сертифіката EUR.1 або EUR-MED (за наявності);

наявності відомостей, що містяться в декларації(ях), для підтвердження преференційного походження товару(ів) з України, зазначеного(их) у сертифікаті EUR.1 або EUR-MED.

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку №139 рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED на товари приймається у найкоротший строк, але не більше восьми робочих годин після реєстрації письмової заяви у підрозділі митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED.

У разі подання письмової заяви експортером, яким при попередніх поставках заявлялись для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED недостовірні документи (відомості) про преференційне походження товару з України, та/або експортером, який не є виробником товару, на який законодавством встановлено митно-тарифні заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності або кількісні обмеження (квоти), або інші заходи економічного або торговельного характеру, рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED приймається у найкоротший строк, але не більше десяти робочих днів після реєстрації письмової заяви у підрозділі митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED.

Експортер, зазначений в абзаці другому цього пункту, на вимогу підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, протягом 3 робочих днів після реєстрації письмової заяви про видачу сертифіката EUR.1 або EUR-MED у підрозділі митниці має подати додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару(ів) з України, на підставі яких складено декларацію(ї).

Пунктом 3 розділу IV Порядку №139 передбачено, що посадова особа митниці перевіряє, чи всі дані, зазначені в сертифікаті EUR.1 або EUR-MED та заяві експортера про видачу сертифіката, відповідають даним митниці щодо експорту (реекспорту) відповідної партії товару(ів). Посадова особа митниці видає сертифікат EUR.1 або EUR-MED чи приймає рішення про відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED у строк, встановлений пунктом 7 розділу III цього Порядку.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку №139 митниця відмовляє у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, якщо:

форма поданого бланка сертифіката EUR.1 або EUR-MED (за наявності) не відповідає формі, визначеній Конвенцією / Альтернативними правилами бо Угодами;

сертифікат EUR.1 або EUR-MED (за наявності) та/або заяву заповнено з порушенням вимог Конвенції / Альтернативних правил або Угод та цього Порядку;

декларація(ї) не містить(ять) відомостей про підтвердження преференційного походження товару(ів) з України, зазначеного(их) у сертифікаті EUR.1 або EUR-MED;

експортером не надано додаткових документів (відомостей) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару(ів) з України, на підставі яких складено декларацію(ї), відповідно до абзацу третього пункту 7 розділу III цього Порядку.

Як встановлено судом, 04.02.2025 ТОВ «РМЕТ»звернулося до Рівненської митниці із заявою про видачу сертифікату перевезення товару з України за формою EUR.1 з метою експорту відповідної партії товару (на підставі договору від 03.04.2023, інвойсу №109-01 від 31.01.2025, видаткової накладної №109-01 від 31.01.2025).

Рішенням №UА204000/25/000001 від 18.02.2025 Рівненська митниця відмовилау видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Судом встановлено, що на підставі договору №4-02/24 від 12.02.2024, згідно з видатковою накладною №163 від 02.10.2024, прибутковою накладною №588 від 02.10.2024, ТОВ «Р.В. Метал Сервіс» (постачальник) поставило ТОВ «РМЕТ» (покупець) відходи чорних металів масою 7,35 т (7350,00 кг) на суму 42630,00 грн (5,80 грн за кг). Актом походження брухту кольорових та чорних металів від 02.10.2024 (постачальник ТОВ «Р.В. Метал Сервіс», одержувач ТОВ «РМЕТ») підтверджується джерело утворення металобрухту (відходи та брухт чорних металів 7350,00 кг згідно з актом приймання №558 від 02.10.2024): брухт утворився в результаті господарської діяльності на території України, а саме з відходів виробництва штампованої продукції.

Разом з тим, у Рівненської митниці зауважень щодо господарської операції з контрагентом позивача ТОВ «Р.В. Метал Сервіс» не виникло.

Стосовно підстав для відмови, зазначених відповідачем в оскаржуваному рішенні, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у декларації постачальника товарів, що мають преференційний статус походження від 31.01.2025, складеної експортером ТОВ «РМЕТ», постачальником брухту чорних металів зазначено ТОВ «Альтернатива БУД», а одним з виробників ПАТ «Рівнеазот».

ПАТ «Рівнеазот» сформовано акт оприбуткування металобрухту (41,57 т) №10301-0088 від 26.05.2023.

Згідно наданих документів встановлено, що ТОВ «Альтернатива БУД» відповідно до договору №311 від 06.09.2022 та видаткової накладної від 28.03.2024 №МБ-142 отримано брухт від ПАТ «Рівнеазот» (вага брутто 35,830 т, вага нето 20,920 т).

На підставі договору від 01.03.2023, згідно з видатковою накладною №120 від 28.03.2024, прибутковою накладною №141 від 28.03.2024, ТОВ «Альтернатива БУД» (постачальник) поставило ТОВ «РМЕТ» (покупець) брухт чорних металів масою 15617,00 кг на суму 93702,00 грн (6 грн за кг). Виставлено рахунок на оплату №109 від 28.03.2024 на вказану суму.

Актом походження металобрухту чорних металів від 28.03.2024 (постачальник ТОВ «Альтернатива БУД», одержувач ТОВ «РМЕТ») підтверджується джерело утворення металобрухту (брухт чорних металів 15617,00 кг згідно з актом приймання №141 від 28.03.2024): металобрухт утворився в результаті господарської діяльності на території України, а саме в результаті виконання робіт та розрахунку за них згідно з договором міни №311 від 06.09.2022.

Згідно з актом приймання металобрухту №141 від 28.03.2024, брухт чорних металів 15617,00 кг утворився в результаті господарської діяльності на території України (джерело походження).

Відносини, що виникають у процесі збирання, заготівлі та здійснення операцій з металобрухтом регулюються Законом України «Про металобрухт» від 05.05.1999 №619-XIV (далі Закон №619-XIV).

Відповідно до приписів статті 4 Закону №619-XIV, приймання металобрухту від суб`єктів господарювання оформлюється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до вимог законодавства.

Внесення інформації про суб`єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту та/або операції з металобрухтом, до Переліку здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, за затвердженою ним формою в повідомному порядку.

Зауваження відповідача у спірному рішенні з покликанням на лист Мінстратегпром від 18.06.2024 №13.2.4-14/94/24/ЗІ-ВИХ про те, що «ТОВ «Альтернатива БУД» внесено до Переліку суб`єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом з 13.06.2024, разом з тим відповідно до поданих документів металобрухт отримано ТОВ «Альтернатива БУД» до 13.06.2024» є повністю безпідставними.

Відповідно до листа Мінстратегпром від 18.06.2024 №13.2.4-14/94/24/ЗІ-ВИХ, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України на запит на отримання публічної інформації від 14.06.2024 щодо включення ТОВ «Альтернатива БУД» до Переліку суб`єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом повідомило, що інформацію про Товариство було внесено до Переліку в установленому порядку.

Суд наголошує, що вказаний лист не містить інформацію про те, що ТОВ «Альтернатива БУД» внесено до Переліку з 13.06.2024.

На підтвердження наведених у відзиві доводів про те, що «листом Мінстратегпром від 04.07.2024 №1.2-11.1/5612-2 проінформовано про внесення інформації про ТОВ «Альтернатива БУД» до Переліку 13.06.2024» відповідачем не надано жодного доказу.

Отже, відповідачем не доведено, що ТОВ «Альтернатива БУД» внесено до Переліку суб`єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом саме з 13.06.2024. Також матеріали справи не містять доказів того, що експортер ТОВ «РМЕТ» отримував рішення про відмову у видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 у попередній період та про те, що митницею зазначений факт розглядається у судовому порядку.

Відповідно до статті 6 Закону №619-XIV необхідним та достатнім документом для покупця металобрухту щодо підтвердження джерел походження металобрухту від продавця (постачальника) є акт приймання, що містить дані про джерело походження металобрухту.

Відповідальність за достовірність даних про джерело походження металобрухту, зазначених у акті приймання, покладається виключно на продавця (постачальника) металобрухту та не може бути покладена на покупця.

Під час здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом покупець не несе відповідальності за правовідносини продавця (постачальника) з іншими суб`єктами господарювання і фізичними особами - учасниками попередніх ланцюгів постачання металобрухту.

Суд наголошує, що аналіз вказаної вище норми свідчить про те, що відповідальність за достовірність даних про джерело походження металобрухту, зазначених у акті приймання, покладається виключно на продавця (постачальника) металобрухту та не може бути покладена на покупця.

Так, на підтвердження набуття позивачем права власності на брухт та відходи чорних металів, відповідно до приписів статті 4 Закону №619-XIV, відповідачу було надано: договір поставки №б/н від 03.04.2023, акт оприбуткування №10301-0088 від 26.05.2023, акт походження від 28.03.2024, акт приймання №141 від 28.03.2024; видаткова накладна №120 від 28.03.2024, видаткова накладна №МБ-142 від 28.03.2024, прибуткова накладна №141 від 28.03.2024, рахунок на оплату №109 від 28.03.2024.

Вищенаведене свідчить про повноту та належність наданих документів до Рівненської митниці в підтвердження походження брухту чорних металів та факт набуття права власності.

За наведеного слідує, що позивачем були виконанні вимоги Закону №619-XIV та Порядку №139 щодо підтвердження походження товару.

При цьому, Рівненською митницею не надсилалася ТОВ «РМЕТ» вимога щодо необхідності надання додаткових документів (відомостей) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару(ів) з України, на підставі яких складено декларацію(ї) (згідно з пунктом 7 розділу III Порядку №139), що підтверджується наданою Рівненською митницею відповіддю №7.13-4/15/8.19-41/1277 від 28.02.2025 на адвокатський запит від 23.02.2025.

У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку, що рішення Рівненської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 №UА204000/25/000001 від 18.02.2025 є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати сертифікат з перевезення товару EUR.1, суд зазначає наступне.

Згідно із Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria №38780/02).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Волохи проти України» при наданні оцінки повноваженням державним органам суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Європейський Суд дійшов до висновку, що втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене «згідно із законом», оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у певній сфері та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля з боку правоохоронних органів.

Видача сертифіката є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого сертифіката без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неможливість суб`єкта владних повноважень видати сертифікати з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, з урахуванням позиції суду відносно протиправності доводів відповідача щодо неподання позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікату.

За наведеного, позовні вимоги в частині зобов`язання Рівненської митниці видати Товариству з обмеженою відповідальністю «РМЕТ» сертифікат з перевезення товару EUR.1 на експортну операцію, підлягають задоволенню.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028,00 грн відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РМЕТ» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 №UА204000/25/000001 від 18.02.2025.

Зобов`язати Рівненську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «РМЕТ» сертифікат з перевезення товару EUR.1 за заявою від 04.02.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РМЕТ» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 квітня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РМЕТ» (вул. Нова, 24, с.Бармаки, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35372, ЄДРПОУ/РНОКПП 44957885)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м.Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.В. Друзенко