Ухвала

від 25.04.2025 по справі 480/2589/25

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 квітня 2025 року Справа № 480/2589/25

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007495- 1303-1828, прийняте ГУ ДПС у Сумській області 27.12.2024 року.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року зазначена позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом:

- належним чином оформленого адміністративного позову з викладенням позовних вимог, з урахуванням норм КАС України;

- податкового повідомлення-рішення №0007495-1303-1828, винесеного ГУ ДПС у Сумській області 27.12.2024 року.

22.04.2025 р. представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0392972-2408-1009-UА59060130000041204 та №0392973-2408-1009-UА59060130000041204, прийняті ГУ ДПС у Сумській області 24.05.2024.року.

Дослідивши матеріали позовної заяви та уточненого позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Також Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Предметом оскарження у цій справі (з урахуванням уточненої позовної заяви) є податкові повідомлення-рішення, складені ГУ ДПС у Сумській області від 24.05.2024, №0392972-2408-1009-UА59060130000041204 та №0392973-2408-1009-UА59060130000041204 щодо яких не застосовувалася процедура адміністративного оскарження, оскільки рішенням державної податкової служби України від 07.03.2025 року залишенно скаргу позивачки без розгляду щодо податкової вимоги ГУ ДПС у Сумській області від 27.12.2024 №0007495-1303-1828.

Відповідно до ст. 4.1.153 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, а податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності ( 14.1.157 ПК України)

Відтак, податкова вимога надсилається контролюючим органом, коли у платника податків виник податковий борг.

Згідно ст. 14.1.175 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (ст. 54.2 ПК України).

Враховуючи викладене, суд зауважує, що податкове повідомлення-рішення є своєрідним нагадуванням платникові податків про виконання податкового обов`язку, тоді як податкова вимога це засіб реагування. В основі такого реагування лежить факт несвоєчасного виконання обов`язку платником податів та надається можливість добровільно виконати обов`язок щодо сплати податкового боргу.

Отже, позивачка помилково ототожнює поняття "податкове повідомлення-рішення" та "податкова вимога".

Враховуючи викладене, звернувшись до суду 02.04.2025 з позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішеннь ГУ ДПС у Сумській області від 24.05.2024 №0392972-2408-1009-UА59060130000041204 та №0392973-2408-1009-UА59060130000041204, позивачка пропустила шестимісячний строк звернення до суду, визначений статтею 122 КАС України.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, для забезпечення права позивача на доступ до суду, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 121, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків на п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що згідно з п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Осіпова