Постанова
від 23.04.2025 по справі 160/20829/24
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/20829/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року (суддя Голобутовський Р.З.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року позов було задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.05.2024 №0264200714, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.05.2024 №0264240714, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» визначено суму штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.05.2024 №0264110714, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що перевіркою було встановлено порушення позивачем податкового законодавства.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Як було встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі направлень від 25.12.2023 №7467, від 08.09.2023 №5534, від 25.12.2023 №7468, від 08.09.2023 №5533, від 08.09.2023 №5532, від 08.09.2023 №5535, від 08.09.2023 №5536, від 25.12.2023 №7469,від 21.02.2024 №1198, від 21.02.2024 №1199 та наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВАЙТ» від 22.08.2023 №3909-п, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.07.2021 по 30.06.2023.

26.03.2024 за результатами перевірки складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки за №818/04-36-07-14-04/37215550.

Перевіркою встановленні зокрема такі порушення:

1. п.44.1, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 16 «Витрати», що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.07.2021р. по 30.06.2023 р. на загальну суму 11 865 814 грн., в тому числі в наступних податкових періодах:

2021 рік на суму 76 816 грн.;

І квартал 2022 року на суму 356 351 грн;

Півріччя 2022 року на суму 743 159 грн;

9 місяців 2022 року на суму 818 854 грн;

2022 рік на суму 818 854 грн;

за I квартал 2023 року на суму 579 522 грн;

Півріччя 2023 року на суму 10 970 774 грн;

2. п.189.1 ст.189 та и. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 12 050 825 грн, в тому числі в наступних податкових періодах:

за листопад 2021 року на суму 58 844 грн;

за грудень 2021 року на суму 585 812 грн.;

за січень 2022 року на суму 406 918 грн.;

за лютий 2022 року на суму 174 460 грн;

за березень 2022 року на суму 380585 грн;

за квітень 2022 року на суму 203 099 грн;

за травень 2022 року на суму 387 078 грн;

за червень 2022 року на суму 254 674 грн;

за серпень 2022 року на суму 518010 грн;

за вересень 2022 року на суму 721 497 грн;

за жовтень 2022 року на суму 701 541 грн;

за листопад 2022 року на суму 259 054 грн;

за грудень 2022 року на суму 327 620 грн.;

за лютий 2023 року на суму 42 288 грн;

за березень 2023 року на суму 975 398 грн;

за квітень 2023 року на суму 104 363 грн;

за травень 2023 року на суму 71 570 грн;

за червень 2023 року на суму 5 579 987 грн;

3. п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого ТОВ «ВАЙТ» не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на обсяг оподатковуваних операцій по ставці 20% у сумі 60 254 125 грн за наступні податкові періоди: листопад 2021 року, грудень 2021 року , січень 2022 року, лютий 2022 року , березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року , серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, за квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, які використано не в господарській діяльності платника.

Листом «Про результати розгляду заперечень» №33160/6/04-36-07-14-10 від 09.05.2024 відповідач залишив висновки акту перевірки без змін.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області були винесені зокрема такі податкові повідомлення-рішення:

- форми «ПН» від 16.05.2024 №0264240714 відповідно до якого застосовано штраф на суму 54 400 грн за платежем «Податок на додану вартість»;

- форми «Р» від 16.05.2024 №0264200714 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» на суму 12 050 825 грн та застосовано штрафні санкції 3 012 706,25 грн,

- форми «Р» від 16.05.2024 №0264110714 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток підприємств» на суму 11 865 814 грн та застосовано штрафні санкції на суму 5 932 907 грн;

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позов та скасовуючи вказані повідомлення-рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність скасованих податкових повідомлень-рішень не доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 визначено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до приписів п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Перевіркою було встановлено проведення ТОВ «ВАЙТ» на підставі наказу керівника, в зв`язку з виробничою необхідністю в період квітень-червень 2023 року поточних ремонтів господарським способом з використанням власних матеріальних ресурсів по наступним об`єктам: Комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця 129-ї бригади територіальної оборони, будинок 128.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до відомостей наведених в акті виконаних робіт щодо зазначеного ремонту ТОВ «ВАЙТ» використано 24 852,37 м.куб. сипучіх матеріалів (щебінь, відсів, пісок), 2303 м.куб. води та задіяно наступну спеціальну техніку: бульдозери, автогрейдер середнього типу, катки дорожні вібраційні, катки дорожні вібраційні гладковальцеві, катки дорожні самохідні на пневмоколісному ходу, машина поливально-мийна.

Означений ремонт, на переконання відповідача не є поточним ремонтом виходячи з відомостей, зазначених в наданому до перевірки акті виконаних робіт, оскільки вказані у зазначеному акті роботи є роботами саме капітального ремонту, що в свою чергу призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісноочікуваних від використання об`єкта, а відповідно позивачем в порушення вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» П(С)БО 16 «Витрати», п. 134.1 ст. 134 ПК України неправомірно віднесено витрати в сумі 30 909 264,62 грн від вартості будівельних робіт та матеріалів на фінансовий результат, що призвело до заниження податку на прибуток.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «ВАЙТ» на підставі наказу керівника №28/1 від 31.03.2023 «Про проведення поточного ремонту», в зв`язку з виробничою необхідністю в період квітень - червень 2023 року здійснило ремонти по об`єкту: Комплекс будівель та спору, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця 129-ї бригади територіальної оборони, будинок, 128.

Роботи проводились господарським способом з використанням власних матеріальних ресурсів.

Земельна ділянка загальною площею 2,125 га (21250 м2), що знаходиться під комплексом будівель та споруд за вказаною адресою, використовується ТОВ «ВАЙТ» на праві оренди, згідно з Договором оренди земельної ділянки від 06.06.2023 №2023404, укладеним з Криворізькою міською радою.

Згідно з актом виконаних робіт проведено наступні ремонти (т. 3, а.с. 151-152):

- тимчасова дорога: улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску; улаштування основи та покриттів з піщано-гравійних сумішей оптимального гранулометричного складу одношарових, товщиною 12 см (заг. товщина 30 см); на кожний 1 см зміни товщини шару основи та покриття з піщано-гравійних сумішей додавати або виключати до норми 18-22-1, 18-22-2, 18-22-3;

- під`їзні дороги: улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску; улаштування нижнього шару двошарових основ товщиною 15 см із щебеню; улаштування верхнього шару двошарових основ товщиною 15 см із щебеню; улаштування підстильних та вирівнювальних шарів;

- повороти під`їзних доріг: улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску; улаштування нижнього шару двошарових основ товщиною 15 см із щебеню; улаштування верхнього шару двошарових основ товщиною 15 см із щебеню;

- влаштування майданчику: улаштування двошарових основ товщиною 20 см з відвальних доменних шламів; на кожний 1 см зміни товщини шару додавати або виключати до норми 18-25-1, 18-23-2; улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піщано-гравійної суміші, жорстви.

Для проведення ремонту використано наступні власні матеріали:

- фракція 5-10 мм; щебінь гранітний фракції 5-10 мм; щебінь гранітний фракції 5-20 мм; щебінь, фракція 10-20 мм; щебінь гранітний фракції 10-20 мм; щебінь, фракція 20-40 мм; щебінь, фракція 20-40 мм; щебінь, фракція 40-70 мм; щебенево-піщана суміш C5 фракції 0-70; відсів фракції 0-5; щебенево-піщана суміш С7; щебінь з доменних шламів; пісок.

Для ремонту використано 34 852,37 м.куб. сипучих матеріалів щебінь, відсів, пісок) та задіяно наступну спеціальну техніку - бульдозери, автогрейдер середнього типу, катки дорожні вібраційні, катки дорожні вібраційні гладковальцеві, катки дорожні самохідні на пневмоколісному ходу, машина поливально-мийна.

Підприємством понесені наступні витрати на ремонт: вартість витрачених матеріалів - 27 162 513,15 грн; заробітна плата - 502 842,36 грн; вартість експлуатації машин, в тому чисті зарплата працівників, що обслуговують машини 2 652 208,40 грн; загальновиробничі витрати - 530 888,14 грн; адміністративні витрати 60 812,57 грн; Всього 30 909 264,62 грн.

Матеріали справи містять первинні бухгалтерські документи: акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року, акт на списання ТМЦ від 30.06.2023.

Суд першої інстанції вірно встановив, що вказані документи містять обов`язкові реквізити: (назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посаду і прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Норми Національного положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пунктом 4 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» визначено поняття «капітальні інвестиції у необоротні матеріальні активи» - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

У пункті 14, 15 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» зазначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561: Облік ремонту та поліпшення основних засобів зазначається у Розділі 6 Методичних рекомендацій, а саме:

Приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих. реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація. модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкту основних засобів і списанням заміненого об`єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Сумою очікуваного відшкодування вважається найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання основних засобів, включаючи його ліквідаційну вартість.

Витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі виграти можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому:

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

В технічні паспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку відповідних об`єктів основних засобів заносяться дані про змінені техніко-економічні характеристики (вартість, потужність, площа тощо) в результаті їх поліпшення.

Відповідно до п.32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Таким чином, враховуючи наведене, при розрахунку податку на прибуток, підприємством включаються витрати по ремонту основних засобів:

при капітальному ремонті в частині амортизації, оскільки збільшується первісна вартість основних засобів на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта;

при поточному ремонті для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач здійснив саме поточний ремонт, на підтвердження чого ним були надані: акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року та акт на списання ТМЦ від 30.06.2023.

Факт здійснення саме поточного ремонту по об`єкту: Комплекс будівель та спору, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця 129-ї бригади територіальної оборони, будинок, 128, підтверджуються висновком експерта №026-24 від 01.10.2024.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем всі вказані ремонтно-будівельні роботи по об`єкту: Комплекс будівель та спору, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця 129-ї бригади територіальної оборони, будинок, 128 проведені в рамках поточних ремонтів, а не капітального ремонту, як про це зазначено в акті перевірки, а відповідно витрати були правильно відображені та обліковані у бухгалтерському обліку підприємства та звітності, тому відсутній факт заниження податку на прибуток у сумі 5 563 668,00 грн.

В акті перевірки також було зазначено, що ТОВ «ВАЙТ» без документального підтвердження їх використання (тобто поза межами господарської діяльності), списано в червні 2023 року з балансу будівельні матеріали на суму 11 715 557,61 грн, внаслідок чого встановлено безпідставне формування витрат на суму 11 715 557,61 грн, які зменшили фінансовий результат до оподаткування.

В ході проведення перевірки встановлено заниження податку на прибуток у сумі 2 108 800,00 грн за І півріччя 2023 року, заниження податку на додану вартість на суму 2 343 112 грн за червень 2023 року та не виписано, не зареєстровано податкові накладні.

Судом було встановлено, що наказом №28/1 від 31.03.2023 ТОВ «ВАЙТ» «Про проведення поточного ремонту» у зв`язку з виробничою необхідністю наказано провести господарським способом з використанням власних матеріальних ресурсів ТОВ «ВАЙТ поточний ремонт по наступним об`єктам, зокрема: Будинок лабораторії Л загальною площею 28,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Акціонерна, будинок 7Д.

Згідно з договором суборенди земельної ділянки №1 від 01.04.2021, який укладено між ТОВ «АЛЕКО ІНВЕСТ» (43558414, Орендар) та ТОВ «ВАЙТ» (37215550, Суборендар), Орендар зобов`язується передати Суборендареві частину земельної ділянки у строкове платне володіння і користування без зміни цільового призначення, а Суборендар зобов`язується прийняти і використовувати частину земельної ділянки відповідно до умов Договору. Частина земельної ділянки 0,1700 га.

Крім того, між ТОВ «АЛЕКО ІНВЕСТ» та ТОВ «ВАЙТ» укладено Договір від 04.01.2022 про надання ТОВ «ВАЙТ» у тимчасове строкове платне володіння і користування частини комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Акціонерна, будинок 7Д.

На виконання Наказу №28/1 від 31.13.2023 «Про проведення поточного ремонту» проведено ремонт наступних об`єктів:

Частини складу Б (Приміщення №1) загальною площею 203,5 кв.м. ,що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Акціонерна будинок, 7Д;

Частини адміністративно-господарської будівлі И (приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10) загальною площею 59,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область. м. Кривий Ріг, вулиця Акціонерна, будинок, 7Д;

Будинку лабораторії Л, загальною площею 28,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Акціонерна, будинок, 7Д.

Загальна площа 290,9 кв.м.

Згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року виконані наступні роботи: улаштування волокнистоцементних листів розміром 1750*1130мм (т. 3, а.с. 163).

До підсумкової відомості ресурсів включені наступні матеріали: листи волокнистоцементні хвилясті (НТ) нефарбовані (44440,36 м2); цвяхи дротяні оцинковані для азбестоцементної покрівлі 4,5х120мм (3,5552288 т); паропропускна мембрана (364410,952 м2) (т. 3, а.с. 163).

Актом на списання ТМЦ від 30.06.2023 року комісія в складі: Головного інженера ОСОБА_1 , менеджера (управителя) з постачання ОСОБА_2 , інженера з охорони праці ОСОБА_3 , головного бухгалтера ОСОБА_4 провели списання матеріальних цінностей для ремонту за адресою: вул. Акціонерна, 7: листи волокнистоцементні хвилясті (НТ) нефарбовані (22473 шт); цвяхи дротяні оцинковані для азбестоцементної покрівлі 4,5х120мм (3,56 т); паропропускна мембрана (7272 шт) (т. 3, а.с. 165).

Матеріали справи містять наступні первинні бухгалтерські документи: акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року, акт на списання ТМЦ від 30.06.2023 року, відповідно до яких виконані роботи з улаштування покриття та списані витрачені матеріали волокнистоцементні листи розміром 1750*1130мм та ін.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ці документи містять обов`язкові реквізити: (назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посаду і прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції), відображені у регістрах бухгалтерського обліку згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку №291 від 30.11.99р. (дебет рах.91 «Загальновиробничі витрати» в кредит рах. 209 «Інші матеріали») на загальну суму 11 715 557,61 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV, із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (ст. 9 Закону №996-XIV).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Норми Національного положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пунктом 4 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» визначено поняття «капітальні інвестиції у необоротні матеріальні активи» - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

У пункті 14, 15 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» зазначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561: Облік ремонту та поліпшення основних засобів зазначається у Розділі 6 Методичних рекомендацій, а саме:

Приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих. реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація. модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкту основних засобів і списанням заміненого об`єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Сумою очікуваного відшкодування вважається найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання основних засобів, включаючи його ліквідаційну вартість.

Витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі виграти можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому:

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об?єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

В технічні паспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку відповідних об`єктів основних засобів заносяться дані про змінені техніко-економічні характеристики (вартість, потужність, площа тощо) в результаті їх поліпшення.

Відповідно до п.32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Суд першої інстанції вірно врахував, що при розрахунку податку на прибуток підприємством включаються витрати по ремонту основних засобів:

при капітальному ремонті в частині амортизації, оскільки збільшується первісна вартість основних засобів на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта;

при поточному ремонті для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Відповідно до п.п. 1.2.17.5. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держкомітету України з питань ЖКГ від 10.08.2004 року №150: Ремонт покриттів тротуарів, майданчиків, пішохідних та велосипедних доріжок та вимощення навколо будівель визначається, як поточний ремонт.

Згідно з наказом 04.06.2014 №163 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України: капітальний ремонт будівлі - сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності) (ДБН №163, А.2.2-3:2014).

Поточний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об`єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Реконструкція - зміна геометричних розмірів та/або функціонального призначення і об`єкта, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне чи часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності) (п. 3.21 ДБН 04.06.2014 №163, A.2.2-3:2014).

При визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток витрати, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Відповідно до ст. 4 Закону №996-XIV, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування, відповідно до якого доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зі змінами та доповненнями (далі - НП(С)БО 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БО 16).

Пунктом 7 НП(С)БО 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (П. 8 НП(С)БО 16).

Формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що списання або використання активів завжди є витратами підприємства, оскільки в результаті їх використання є зміни в структурі активів та зобов`язань.

Суд вірно встановив, що висновки Акту перевірки в частині встановлених порушень, а саме завищення витрат на загальну суму 11 715 557,61 грн., у зв`язку з тим, що ТОВ «ВАЙТ» без документального підтвердження їх використання (поза межами господарської діяльності) списано з балансу будівельні матеріали, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 2 108 800,00 грн за 1 півріччя 2023 року та занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 343 112,00 грн за червень 2023 року не підтверджуються документально та нормативно.

Також відповідачем за результатами проведеної перевірки також встановлено, що ТОВ «ВАЙТ» без документального підтвердження використання (тобто поза межами господарської діяльності) списані в червні 2023 року з балансу будівельні матеріали на суму 8138841,07 грн внаслідок чого встановлено безпідставне формування витрат на суму 8138841,07 грн, які зменшили фінансовий результат до оподаткування.

Контролюючим органом встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1464991,00 грн за І півріччя 2023 року, заниження податку на додану вартість на суму 1627768 грн за червень 2023 року та не виписано, не зареєстровано податкові накладні.

Як встановив суд першої інстанції, ТОВ «ВАЙТ» здійснено поточний ремонт на території за адресою: вул. Купріна 128, а саме заповнення віконних прорізів готовими блоками.

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року найменування об`єкту: «Поточний ремонт на вул. Купріна 128» позивачем витрачено загальну суму 12 955 345,14 грн., в т.ч. ПДВ 2 159 224,19 грн.

З вказаного Акту приймання виконаних будівельних робіт видно виконання таких робіт та здійснення витрат: заповнення віконних прорізів готовими блоками площею до 2 м2 з металопластику в кам`яних стінах житлових і громадських будівель (19,04827 м2); конструкція ПВХ (1904,827 м2); установлення лічильників (водомірів) (4 шт); лічильник води MNK 3/4*х/в (4 шт); установлення водонагрівачів індивідуальних; водонагрівач ELDOM Style 30 SLIM 1,5kW 72269W (1 шт); установлення опалювальних радіаторів сталевих; алюмінієві радіатори по 10 секцій (500Bатт) (10658 шт); алюмінієві радіатори по 5 секцій (1600Ватт) (200 шт); алюмінієві радіатори по 5 секцій (2000Ватт) (182 шт) (т. 3, а.с. 166-167).

З Акту на списання ТМЦ для ремонту ТОВ «ВАЙТ» за адресою: вул. Купріна, 128 від 30.06.2023, підписаного комісією в складі: Головного інженера Сосик О.Д., менеджера (управителя) з постачання ОСОБА_2 , інженера з охорони праці Дрок А.Г., головного бухгалтера ОСОБА_4 встановлено списання наступних ТМЦ: алюмінієві радіатори по 10 секцій (500Ватт) (2818 шт); алюмінієві радіатори по 10 секцій (500Ватт) (7840 шт); алюмінієві радіатори по 5 секцій (1600Ватт) (200 шт); алюмінієві радіатори по 5 секцій (2000 Ватт) (182 шт); водонагрівач ELDOM Style 30 SLIM 1.5kW 72269W (1 шт); конструкція ПВХ (1904,827 м2); лічильник води MNK 3/4*х/в (4 шт); піна монтажна (70 шт); піна монтажна (24 шт); піна монтажна професійна 860мл (106 шт). Всього на 10 021 460,08 грн (т. 3, а.с. 169).

Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку підприємства ТОВ «ВАЙТ» по рахунку 209 «Інші матеріали», встановлено відображення в бухгалтерському обліку списання «конструкції ПВХ» по дебету 91 «Загальновиробничі витрати» в кредит 209 «Інші матеріали» у кількості 1904,827 кв.м. на загальну суму 8 138 841,07 грн в червні 2023 року.

Матеріали справи містять: Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року, Акт на списання ТМЦ (конструкція ПВХ) від 30.06.2023 року, відповідно до яких виконані роботи та списані витрачені матеріали конструкція ПВХ, та ін.

Судом вірно було встановлено, що ці документи мають обов`язкові реквізити: (назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посаду і прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції) та відображені у регістрах бухгалтерського обліку згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку №291 від 30.11.1999 (дебет рах.91 «Загальновиробничі витрати» в кредит рах. 209 «Інші матеріали») у кількості 1904,827 кв.м. на загальну суму 8 138 841,07 грн.

При визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток витрати, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПК України.