ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 квітня 2025 року справа № 160/1668/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Малиш Н.І., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі №160/1668/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі №160/1668/25 позов задоволено.
22.04.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ст. 296 КАС України визначає форму і зміст апеляційної скарги.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 296 КАС України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначається, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
З оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що учасниками справи є: позивач - ОСОБА_1 , відповідач-1 - Військова частина НОМЕР_2 та відповідач-2 Військова частина НОМЕР_1 .
Проте, подана апеляційна скарга містить зазначення лише позивача та відповідача-2 (скаржника).
Враховуючи зазначене, скаржнику необхідно надати іншу апеляційну скаргу, в якій зазначити скаржника та всіх учасників справи, разом з доказами її направлення усім учасникам справи шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або листом з описом вкладення, у відповідності до ч. 9 ст. 44 КАС України.
Також, скарга не відповідає вимогам, встановленим п.1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутній документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні до суду із позовною заявою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 1288,32 грн. ((1073,60*150%)*0,8 = 1288,32 грн.).
Проте, скаржник не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.
У апеляційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване тим, що військова частина НОМЕР_1 є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником, крім того кошторисом військової частини, затвердженим вищестоящим органом військового управління, не передбачено видатків на сплату судових витрат. Також наголошує, що кошти на сплату судових витрат виділяються командуванням ДШВ (яке є розпорядником бюджетних коштів) за окремими заявками, строк розгляду і виконання яких може перевищити строки на апеляційне оскарження рішень суду. Враховуючи зазначене, скаржник просить суд задовольнити вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення суду у цій справі.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначає наступне.
Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
При цьому, зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Судом встановлено, що в клопотанні про відстрочення сплати судового збору, скаржник зокрема звертає увагу, і просить суд врахувати те, що у розпорядника бюджетних коштів - військової частини НОМЕР_1 кошти для сплати судового збору (КПКВ 2101020/1/2/1, КЕКВ 2800) відсутні, протягом серпня - жовтня 2024 Міністерством оборони України - не надавалися, і будуть надані після внесення Міністерством фінансів України змін до кошторису Міністерства оборони України, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 № 117/28722 від 25.10.2024 та листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/9088 від 04.11.2024. Вважає, що сплата судового збору на даний час унеможливлена, що не залежить від його волі.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до означених доводів скаржника, оскільки обов`язковість та можливість сплати судового збору у нього, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Лист військової частини НОМЕР_1 № 117/28722 від 25.10.2024 та лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/9088 від 04.11.2024 на які посилається скаржник не можуть вважатися належною підставою для відстрочення сплати судового збору у даній справі, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право своєчасно в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень своєчасних заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися належною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Відтак, суд доходить до висновку, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги не підлягає задоволенню, у зв`язку з чим останньому слід подати до суду документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 295, 298 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі №160/1668/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- іншої апеляційної скарги разом з доказами її направлення усім учасникам справи шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або листом з описом вкладення;
- документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається скаржнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
СуддяМалиш Н.І.
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2025 |
Оприлюднено | 28.04.2025 |
Номер документу | 126883131 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Малиш Н.І.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні