Постанова

від 17.04.2025 по справі 420/29377/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29377/24

Час і місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:

14:05 год., м. Одеса;

Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:

03.03.2025 року;

Суддя І інстанції: Юхтенко Л.Р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Недашковської Я.О.

представника апелянта Відов І.О.

представника апелянта Чернишев О.В.

представника відповідача Пашчошак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії Одеської митниці при проведені митних формальностей під час митного оформлення імпортованого ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» товару за контрактом №15/03/24 від 15 березня 2024 року, які полягають: у відсутності перевірки митним органом кількості товару при використанні ним показника кількості товару при виборі способу визначення ваги імпортованого товару, що стало порушенням при виборі способу визначення ваги імпортованого товару; у відсутності зазначення під час проведення митних формальностей показників температури та вологості, які за технічними умовами безпосередньо впливають на якісні характеристики товару та відносяться до обов`язкових умов при встановленні відповідності товару заявленим якісним характеристикам; у неврахуванні поданих до митного оформлення технічних сертифікатів (специфікацій) та пояснень декларанта без зазначення обґрунтованих підстав для їх відхилення; у відсутності рішень, на підставі яких було здійснено безпосереднє вилучення у позивача імпортованих товарів, та на підставі яких складалися протоколи про вилучення товарів; у вилученні більшої кількості імпортованим позивачем товарів, ніж відображено у протоколах вилучення;

зобов`язати Одеську митницю повернути на користь ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» вилучений на підставі протоколів від 06.09.2024 року №0906/50000/24 та №0907/50000/24 товар: папір формату А4 у кількості 860 пачок;

стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» завдану Одеською митницею майнову шкоду у розмірі 40 693,40 грн., яка була завдана внаслідок не виконання приписів пункту 13 Порядку переміщення товарів у пунктах пропуску через державний кордон, що розташовані на території морських портів України, під час контейнерних перевезень у прямому, змішаному сполученні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 за № 320.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на неправомірність дій митниці під час вибору способу огляду імпортованого товару, недотриманні умов огляду товару, що призвело до вилучення товару у більшій кількості та порушення майнових прав ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП», пов`язаних з витратами на проведення митних формальностей.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року за клопотанням відповідача закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП».

Суд першої інстанції виходив з того, що за цим позовом позивач фактично оскаржує процесуальні дії відповідача, вчинені при проведенні митних формальностей під час митного оформлення імпортованого товару, тобто дії, що належить доведенню в межах розгляду протоколу про порушення митних правил. Таким чином, наведений спір щодо дій відповідача при здійсненні митних формальностей, зважування та огляду товару, вилучення товару та складання протоколу про порушення митних правил за характером спірних правовідносин зводиться до розгляду справи про адміністративне стягнення на підставі складених митним органом протоколів про порушення митних правил. Разом з цим, за правилами КУпАП судом вже оцінені докази, надана правова оцінка діями митного органу при здійсненні митних формальностей, зважування товару позивача, що є предметом спору у цій справі, вирішено питання про повернення вилученого згідно з протоколами про порушення митних правил товару власникові або уповноваженій особі.

Оскільки оспорювані за цим позовом дії митниці не належать розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд першої інстанції, керуючись положеннями частини 3 статті 19 КАС України та частини 5 статті 21 КАС України визначив, що позовні вимоги про стягнення майнових втрат також не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, адже такі належать до юрисдикції господарського суду (відповідно до суб`єктного складу).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково залишено поза увагою те, що позивач за цим позовом не оскаржує протоколи митниці про порушення митних, позивач не є учасником у справі про адміністративне правопорушення, а також те, що саме позивачеві митницею завдана матеріальна шкода шляхом вилучення майна та по сплаті додаткових витрат у зв`язку з митними формальностями. Без належного обґрунтування судом першої інстанції не враховано, що за цим позовом оспорюються дії митниці, пов`язані з неприйняттям рішення про вилучення у Товариства майна з визначенням обсягу вилученого товару, відповідного порядку, відповідальних осіб тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу Одеська митниця посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За визначенням, наведеним у статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз наведених норм адміністративного процесуального законодавства показав, що спором адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцією адміністративних судів є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Виходячи з обставин справи, предметом спору у цій справі є протиправність дій Одеської митниці при проведені митних формальностей під час митного оформлення імпортованого ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» товару, які полягають: у відсутності перевірки митним органом кількості товару при використанні ним показника кількості товару при виборі способу визначення ваги імпортованого товару, що стало порушенням при виборі способу визначення ваги імпортованого товару; у відсутності зазначення під час проведення митних формальностей показників температури та вологості, які за технічними умовами безпосередньо впливають на якісні характеристики товару та відносяться до обов`язкових умов при встановленні відповідності товару заявленим якісним характеристикам; у неврахуванні поданих до митного оформлення технічних сертифікатів (специфікацій) та пояснень декларанта без зазначення обґрунтованих підстав для їх відхилення; у відсутності рішень, на підставі яких було здійснено безпосереднє вилучення у позивача імпортованих товарів, та на підставі яких складалися протоколи про вилучення товарів; у вилученні більшої кількості імпортованим позивачем товарів, ніж відображено у протоколах вилучення.

Позивач не погоджується із діями митного органу, проведеними під час митних формальностей, складання акту огляду товару, тобто з процесуальними діями відповідача, вчиненими при проведенні митних формальностей під час митного оформлення імпортованого та проведенні повного митного огляду із застосуванням ваговимірювальних пристроїв, що відображено в Актах митного огляду від 01.09.2024 № 24UA500580001947U8, № 24UA500580001948U7 і які належать доведенню в межах розгляду протоколу про порушення митних правил.

Також, як свідчать обставини справи, постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 31 січня 2025 року, яка 11.02.2025 року набрала чинності по справі №521/20037/24, закрито провадження у справі про притягнення декларанта до адміністративної відповідальності за статтею 472 Митного кодексу України у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Визначено повернути власнику або уповноваженій ним особі вилучений згідно протоколом про порушення митних правил №0906/50000/24 від 06.09.2024 товар.

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 31 січня 2025 року, яка 11.02.2025 року набрала чинності по справі №521/20038/24, закрито провадження у справі про притягнення декларанта до адміністративної відповідальності за статтею 472 Митного кодексу України у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Визначено повернути власнику або уповноваженій ним особі вилучений згідно протоколом про порушення митних правил №0907/50000/24 від 06.09.2024 товар.

У цих судових справах надана правова оцінка наявним доказам, діями митного органу при здійсненні митних формальностей, зважування товару позивача, що є предметом спору у цій справі. Також вирішено питання про повернення вилученого згідно з протоколами про порушення митних правил №0907/50000/24 від 06.09.2024, №0906/50000/24 від 06.09.2024 товару власникові або уповноваженій особі.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з статтею 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, справа про адміністративне правопорушення впорядкована сукупність матеріалів, які документують обставини адміністративного правопорушення та містять відомості про результати розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення (проступок) та оскарження нею результатів такого розгляду.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення має декілька стадій, зокрема, порушення справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскарження рішення по справі і його перегляд, виконання постанови у справі і кожній з цих стадій відповідає окремий процесуальний документ (протокол про адміністративне правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення), що є частиною справи про адміністративне правопорушення.

Порядок формування та проходження (руху, розгляду) матеріалів у справах про адміністративні правопорушення визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та відомчими інструкціями (порядками, положеннями), затвердженими органами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Збирання ж доказів при вжитті заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень, на основі чого складаються адміністративні протоколи - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Оцінка належності цих доказів та розгляд відповідних протоколів про адміністративне правопорушення, що складені на підставі отриманої доказової бази, належить лише до повноважень суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, які відповідно до статті 221 КУпАП розглядають справи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства, як і не може бути предметом оцінки діяльність державних органів та їх уповноважених осіб в процесі збирання та надання відповідних доказів, що стосуються встановлення факту наявності адміністративного правопорушення з боку конкретної особи задля подальшого складення адміністративного протоколу та вирішення судом питання притягнення особи до відповідальності.

Виходячи з підстав позову та характеру спірних правовідносин, що виникли з приводу незгоди позивача із правомірністю дій посадових осіб митниці щодо збирання доказів з метою фактичного вирішення питання про наявність підстав для притягнення відповідальної особи до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що такі правовідносини у розумінні норм КАС України не виникли у сфері публічно-правових відносин у зв`язку із порушенням з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Посилання позивача на те, що протоколи про порушення митних правил не були складені у відношенні позивача, а складені на уповноважену особу декларанта, і тим самим позивач позбавлений права оскаржувати дії митного органу самостійно, не змінюють правову природу спірних правовідносин, оскільки відповідно до умов відповідного договору уповноважена особа (декларант) діяла від імені ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП». За загальними правилами КУпАП адміністративній відповідальності притягується фізична чи посадова особа, яка безпосередньо вчинила певний адміністративний проступок.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив, що наведений спір щодо дій відповідача при здійсненні митних формальностей, зважування та огляду товару, вилучення товару та складання протоколу про порушення митних правил за характером спірних правовідносин зводиться до розгляду справи про адміністративне стягнення на підставі складених митним органом протоколів про порушення митних правил.

Також, відповідно до частини 3 статті 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Згідно частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Правильно застосовуючи вищенаведені положення КАС України та КУпАП, суд першої обґрунтовано визначив, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а провадження за позовом у цій справі підлягає закриттю на підставі положень частини 1 статті 238 КАС України.

Відповідно, похідні позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, з огляду на суб`єктний склад учасників справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИЛАЙН ГРУП" залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2025 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв