Постанова

від 25.04.2025 по справі 420/22114/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22114/24

Перша інстанція суддя Аракелян М.М.,

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 січня 2024 року № 2103/15-32-07-09-24, від 15 січня 2024 року № 2101/15-32-07-09-24, від 15 січня 2024 року № 2100/15-32-07-09-24 (в частині).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року задоволено позов.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що податковим органом у межах спірних правовідносин проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», за результатом якої складено акт № 38205/15-32-07-09/20005502 від 27 грудня 2023 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення вимог Податкового кодексу України, ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» безпідставно занижено свої податкові зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за наслідком проведення господарських операцій з контрагентом СТОВ «УРОЖАЙ».

В даному випадку, апелянт наголошує, що господарські операції позивача з контрагентом СТОВ «УРОЖАЙ» не мали реального характеру, так як у ході проведення податкової перевірки позивача такі операції не було підтверджено належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, апелянт зазначає, що СТОВ «УРОЖАЙ» не мало основних засобів та трудових ресурсів, достатніх для виконання задекларованих господарських операцій з позивачем.

В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2021 року, валютного законодавства, за період з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2021 року, іншого законодавства, за період з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2021 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 27 грудня 2023 року № 38205/15-32-07-09-20005502 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (т. 1 а.с. 15-60).

Перевіркою встановлено такі порушення ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»:

1) п. 44.1. пп. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 522 851,00 грн: в IV кварталі 2020 року на суму 2 775 051,00 грн; в I кварталі 2021 року на суму 4 747 800,00 грн;

2) п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188; пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, пп. 198.1 ст. 198 ПК України, у результаті чого:

- занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 771 122 грн, у тому числі: за січень 2021 року на суму 1 446 923,00 грн; за лютий 2021 року на суму 760 685,00 грн; за квітень 2021 року на суму 672 662,00 грн; за травень 2021 року на суму 2 890 852,00 грн;

- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 2 589 423,00 грн, а саме за вересень 2021 року на суму 2 589 423,00 грн.

На підставі висновків проведеної перевірки, Головним управління ДПС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 2103/15-32-07-09-24 від 15 січня 2024 року, яким за порушення пп. 44.1, пп. 44.2 ст. 44, пп. 134.1 п. 134 ст. 134 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 7 522 851,00 грн (т. 1, а.с. 86);

- № 2101/15-32-07-09-24 від 15 січня 2024 року, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1 ст. 198 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 7 213 903,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 5 771 122,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 422 781,00 грн (т. 1, а.с. 87);

- № 2100/15-32-07-09-24 від 15.01.2024 року, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1 ст. 198 ПК України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту на суму 2 589 423,00 грн (т. 1, а.с. 88).

Не погоджуючись з правомірністю отриманих податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено факту вчинення товариством спірних порушень податкового законодавства, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, оскільки платники податків при здійсненні господарської діяльності не обмежені чинним законодавством у праві самостійно обирати найбільш оптимальний варіант ведення господарської діяльності, зокрема, не позбавлений права укладати договори із сторонніми особами щодо реалізації своїх окремих функцій.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п. 187. 1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між тим, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» задекларовано проведення господарських операцій з контрагентом СТОВ «УРОЖАЙ».

В даному випадку, на виконання умов договору поставки № 30/10/2020 СГ від 30 жовтня 2020 року, укладеного між ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (покупець) та СТОВ «УРОЖАЙ» (постачальник), останнім, у період з листопаду 2020 року по лютий 2021 року, поставлено на адресу позивача товар (кукурудза ІІІ класу врожаю 2017 року).

Між тим, у ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» податковим органом встановлено, що господарські операції позивача з контрагентом СТОВ «УРОЖАЙ» не мали реального характеру, а відповідні первинні бухгалтерські документи по вказаним господарським операціям складено без реального постачання товару від зазначеного контрагента.

Вказаний висновок податкового органу став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що реальність відповідних операцій підтверджується належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами та зібраними доказами у справі.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, в межах вимог та доводів апеляційної скарги податкового органу, а також надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, необхідною умовою для визнання реальними господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають зміст господарської операції та є підставою для ведення податкового обліку платника податків.

При цьому, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих податкових зобов`язань належними документами первинного обліку покладається безпосередньо на покупця товарів (послуг).

Між тим, на підтвердження реальності проведення спірних господарських операцій в матеріалах справи зібрано первинні бухгалтерські документи у яких відображено господарські операції між ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» та СТОВ «УРОЖАЙ».

Так, кількість товару (кукурудза ІІІ класу врожаю 2017 року) та його ціну погоджено сторонами договору поставки № 30/10/2020 СГ від 30 жовтня 2020 року у специфікаціях № 1 від 30 жовтня 2020 року, № 2 від 07 січня 2021 року та № 3 від 01 лютого 2021 року.

Передача товару задокументована актами приймання-передачі товару та видатковими накладними, складеними за листопад 2020 року - лютий 2021 року (а.с. 94-137 т. І).

Крім того, до суду надано картки аналізу зерна, складені ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» за листопад 2020 року - лютий 2021 року (а.с. 138-146 т. І).

Перерахування коштів з рахунків ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» на рахунки СТОВ «УРОЖАЙ» підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с. 147-152 т. І).

В свою чергу, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що документи на які посилається товариство в обґрунтування своїх вимог є обов`язковими первинними бухгалтерськими документами, які можуть в окремих випадках підтверджувати реальність проведених господарських операцій.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту позивача.

Тобто, наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням.

Вказані висновки знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2024 року (справа № 380/2672/23), від 05 травня 2023 року (справа № 1340/5998/18), від 08 листопада 2023 року (справа № 280/4704/21).

В даному випадку, колегія суддів зазначає, що місцем поставки спірного товару, відповідно до укладених контрагентами специфікацій є зерновий склад ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» в ОМТП (Одеський морський торгівельний порт).

При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу, яким можливо підтвердити факт доставки СТОВ «УРОЖАЙ» спірного товару в Одеський морський торгівельний порт на зерновий склад ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», зокрема відсутні товарно-транспортні накладні, перепустки, довіреності на отримання та інше.

Крім того, до суду не надано жодних доказів попередньої передачі СТОВ «УРОЖАЙ» кукурудзи на зберігання ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ».

Тобто, існуючі бухгалтерські документи відображають лише факт формальної передачі до ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» від СТОВ «УРОЖАЙ» спірного товару, але жодним чином не відображають обставин потрапляння такого товару на склад ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ».

В свою чергу, враховуючи обсяг поставленого позивачу товару (6375 тонн), колегія суддів вважає, що надані позивачем акти приймання-передачі та видаткові накладні, без товарно-транспортних накладних та інших документів, що підтверджують безпосереднє транспортування товару, не підтверджують реальності проведених господарських операцій.

При цьому, колегія суддів не приймає доводів ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» про те, що воно під час приймання спірного товару виступало лише як зерновий склад та не приймало участі в операціях транспортування, так як відповідний товар не міг з`явитись на відповідному складі без складання будь-яких первинних бухгалтерських документів.

З іншого боку, щодо встановленого податковим органом факту обриву ланцюга постачання спірного товару, колегія суддів вважає необхідне зазначити наступне.

Так, у постанові Верхового Суду від 30 травня 2019 року (справа № 804/7585/17), сформовано висновок про те, що неможливість встановлення ланцюга постачання товару (послуги) є однією з підстав для визнання нереальними проведені господарські операції.

В свою чергу, податковим органом встановлено, що СТОВ «УРОЖАЙ» придбано спірний товар по ланцюгу у ПП «НОВІ ДОЛИНЯНИ» (код ЄДРПОУ 30907567), яке попередньо придбало його у ТОВ «БЮТІ СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41772577).

Між тим, позивач посилається на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року (справа № 120/1580/19-а), якою скасовано податкові повідомлення-рішення, якими податковим органом нараховувались СТОВ «УРОЖАЙ» податкові зобов`язання.

При цьому, колегією суддів зазначає, що згідно ч. 5 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно ч. 7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

В даному випадку, сторони у даній справі не приймали участі у розгляді адміністративної справи № 120/1580/19-а.

При цьому, докази, які досліджувались у відповідній справі, не досліджувались у ході розгляду даної справи, а тому колегія суддів, на підставі правової оцінки, наданої судом доказам в іншій справі, не може підтвердити реальність проведених операцій між позивачам та СТОВ «УРОЖАЙ».

З іншого боку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам даної справи та зібраним доказам, а як наслідок зроблено помилковий висновок про необхідність задоволення позовних вимог у даній справі.

При цьому, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області.

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, з ухваленням у справі нового рішення про відмову в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян