Постанова від 24.04.2025 по справі 120/7090/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7090/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

24 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та додаткове рішення від 30 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родинний маєток - 3" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Родинний Маєток-3", звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 16.10.2024 позов задовольнив, додатковим рішенням від 30 жовтня 2024 року заяву задовольнив частково.

Не погоджуючись з рішеннями суду, відповідач подав апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач не виконав всіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції.

Вважає, що оскільки позовні вимоги є однотипними, а справа незначної складності, тому задоволені витрати на правову допомогу є необґрунтованими та завищеними.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційні скарги відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначені апеляційні скарги розглядаються в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Родинний Маєток-3" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено п`ять договорів купівлі-продажу майнових прав №1-9/6 від 28.06.2023, №1-13/1 від 30.11.2022 року, №1-14/2 від 30.11.2022 року, №1-15/3 від 25.11.2022 року, №1-16/4 від 30.11.2022 року.

На виконання умов договорів покупцем сплачено продавцю вартість об`єктів нерухомості.

За правилами першої події продавцем складено та направлено на реєстрацію податкові накладні.

Втім, зобов`язання між сторонами було припинено внаслідок розірвання договорів, а тому продавцем повернуто кошти покупцю.

Тому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Родинний Маєток-3" складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.02.2024 /а.с. 19/, №3 від 19.02.2024 /а.с. 22/, №5 від 19.02.2024 /а.с. 16/, №16 від 20.02.2024 /а.с. 25/, №18 від 19.02.2024 /а.с. 28/ та №19 від 20.02.2024 /а.с. 31/.

Однак, за результатами обробки отриманої інформації після направлення для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування податковим органом сформовано квитанції від 04.03.2024 року №9047308330 /а.с. 18/, №9047307470 /а.с. 21/, №9047262653 /а.с. 24/, №9047017856 /а.с. 27/, №9047025742 /а.с 30/ та №9047009281 /а.с. 33/ про те, що документ збережено, але реєстрація зупинена у зв`язку з тим, що розрахунки коригування відповідають вимогам п. 6 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК.

06.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Родинний Маєток-3" було надіслано до контролюючого органу додаткові пояснення з підтверджуючими документами щодо розблокування розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено /а.с. 36-38/.

Надалі, контролюючим органом направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідь на такі повідомлення, позивачем було направлено повідомлення з додатковими поясненнями для розблокування розрахунків коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.02.2024 року, №3 від 19.02.2024 року, №5 від 19.02.2024 року, №16 від 20.02.2024 року, №18 від 20.02.2024 року та №19 від 20.02.2024 року /а.с. 93/.

Рішеннями голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10797428/42198532 від 27.03.2024, №10797429/42198532 від 27.03.2024, №10797430/42198532 від 27.03.2024, №10797423/42198532 від 27.03.2024, №10797421/42198532 від 27.03.2024 та №10797422/42198532 від 27.03.2024 відмовлено у реєстрації розрахунків коригування №1 від 19.02.2024, №3 від 19.02.2024, №5 від 19.02.2024 року, №16 від 20.02.2024, №18 від 20.02.2024 та №19 від 20.02.2024 року /а.с. 135-150/.

Підставами відмови в реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників стало надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Вважаючи, що рішення від 27.03.2024 року №10797428/42198532, №10797429/42198532, №10797430/42198532, №10797423/42198532, №10797421/42198532 та №10797422/42198532 прийняті контролюючим органом безпідставно та всупереч діючому законодавству, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються правовими нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI; Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246; Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі визначені в Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165).

При цьому, обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складена податкова накладна, подана для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для зупинення реєстрації розрахунків коригування №1 від 19.02.2024 року, №3 від 19.02.2024 року, №5 від 19.02.2024 року, №16 від 20.02.2024 року, №18 від 20.02.2024 року та №19 від 20.02.2024 року слугувало те, що розрахунки коригування відповідають вимогам пункту 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію розрахунків коригування, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 6 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: подання для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, у строк, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Однак, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування на підставі пункту 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслані позивачу квитанції не містять, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. В квитанціях лише зазначено про вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Разом з тим встановлено, що з метою реєстрації розрахунків коригування №1 від 19.02.2024 року, №3 від 19.02.2024, №5 від 19.02.2024у, №16 від 20.02.2024, №18 від 20.02.2024 та №19 від 20.02.2024 в ЄРПН позивач надіслав відповідачам пояснення та документи, що стосуються відповідної господарської операції.

До своїх письмових пояснень, позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено.

При цьому, аналіз таких документів вказує на те, що надіслані позивачем пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування №1 від 19.02.2024 року, №3 від 19.02.2024 року, №5 від 19.02.2024 року, №16 від 20.02.2024 року, №18 від 20.02.2024 року та №19 від 20.02.2024 року у ЄРПН.

Водночас, відповідачами не спростовано те, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування, та надав податковому органу письмові документи.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації розрахунків коригування №1 від 19.02.2024 року, №3 від 19.02.2024 року, №5 від 19.02.2024 року, №16 від 20.02.2024 року, №18 від 20.02.2024 року та №19 від 20.02.2024 року.

Слід також зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунків коригування.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування Товариства з обмеженою відповідальністю "Родинний маєток - 3" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10797428/42198532 від 27.03.2024у, №10797429/42198532 від 27.03.2024, №10797430/42198532 від 27.03.2024, №10797423/42198532 від 27.03.2024, №10797421/42198532 від 27.03.2024 та №10797422/42198532 від 27.03.2024.

Разом з тим, згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Тобто, законодавством не передбачений інший належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Покладення на відповідача такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, суд критично оцінює аргументи апеляційної скарги відповідача у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.

Отже, порушене право позивача підлягало судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації розрахунків коригування №1 від 19.02.2024, №3 від 19.02.2024, №5 від 19.02.2024, №16 від 20.02.2024, №18 від 20.02.2024 та №19 від 20.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині наявності підстав для стягнення з Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду наведеній у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлено судом першої інстанції, в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 19.04.2024 року, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 18.10.2024, рахунок від 18.10.2024 по договору про надання правничої допомоги від 19.04.2024у на суму 30000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №000484 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1134975.

При цьому, витрати позивача на професійну правничу допомогу доводяться належними й допустимим доказами.

У той же час, суд дійшов обгрунтовано висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи вищезазначене, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та позицію відповідача про їх неспівмірність, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що співмірним та обґрунтованим є розмір витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 6000,00 грн., що відповідає вимогам об`єктивності та розумності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та додаткове рішення від 30 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.