Ухвала

від 25.04.2025 по справі 320/20644/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

25 квітня 2025 року м. Київ № 320/20644/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд:

- заборонити державним реєстраторам вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань будь-які відомості або здійснювати реєстраційні дії щодо Ірпінської міської ради (код ЄДРПОУ 33800777), які стосуються відсторонення ОСОБА_1 від посади Ірпінського міського голови виключно на підставі ухвали суду про відсторонення або продовження відсторонення, без наявності додаткових документів, зокрема рішення Ірпінської міської ради про таке відсторонення (прийнятого на підставі відповідної ухвали суду), - до набрання законної сили рішенням суду по суті спору;

- заборонити державним реєстраторам вносити будь-які відомості або здійснювати реєстраційні дії в ЄДР щодо Ірпінської міської ради (код ЄДРПОУ 33800777), які стосуються ОСОБА_2 як представника або особи, що виконує обов`язки Ірпінського міського голови без наявності відповідного рішення Ірпінської міської ради про її тимчасове призначення на зазначену посаду у зв`язку з відстороненням ОСОБА_1 (прийнятого на підставі ухвали суду про таке відсторонення або продовження відсторонення), до набрання законної сили рішенням суду по суті спору.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що відповідно до п. 3.2. Регламенту роботи Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (затвердженого рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02.07.2018 р. №136 (у редакції рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 17.12.2024 р. №119/1), передбачено, що у разі відсутності міського голови чи неможливості здійснення ним своїх повноважень, керівництво роботою виконавчого комітету здійснюється одним із заступників міського голови згідно розподілу обов`язків за розпорядженням міського голови. У разі відсутності заступника міського голови, керуючого справами його обов`язки виконує один із заступників міського голови відповідно до розпорядження міського голови. Тобто, відповідно до Регламенту інші посадові мають законне право здійснювати керівництво роботою виконавчого комітету, а тому вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не заблокує роботу міської ради чи виконавчого комітету.

Разом з тим, позивач зазначає про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також у зв`язку з необхідністю докладання значних зусиль для відновлення порушених прав та інтересів.

Крім того, на думку заявника, існує обґрунтована загроза, що після 24.04.2025 року (закінчення строку дії останньої ухвали про продовження відсторонення) ОСОБА_2 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2025 року по справі № 757/18133/25-к втретє незаконно звернеться до державного реєстратора для внесення себе до ЄДР як виконуючого обов`язки міського голови, чим продовжить здійснювати незаконні дії та приймати незаконні рішення.

За твердженнями заявника, у подальшому можливе рішення суду про задоволення позову не призведе до поновлення порушених прав позивача та ефективного їх захисту.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Зазначений перелік способів забезпечення позову є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

При цьому, суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Також, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відтак, посилання заявника на ту обставину, що невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання рішення суду не підтверджені належними доказами.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем належним чином не обґрунтовано у чому полягатиме порушення його прав та інтересів та не наведено мотивів і аргументів, чим ускладниться можливість їх захисту у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки доводи щодо імовірності в майбутньому звернення ОСОБА_2 до державного реєстратора для внесення себе до ЄДР як виконуючого обов`язки міського голови є лише припущеннями заявника, які не підтверджені жодними належними доказами.

При цьому варто зауважити, що наведення в ухвалі суду про забезпечення позову очевидних ознак протиправності дій, буде фактично означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в даному випадку є неприпустимим та порушуватиме такі визначальні принципи адміністративного судочинства як змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі (стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відтак, посилання заявника на ту обставину, що невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання рішення суду не підтверджені належними доказами.

Отже, вказані доводи позивача не приймаються судом до уваги, оскільки не свідчать в чому полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панова Г. В.