Ухвала від 25.04.2025 по справі 320/60819/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

25 квітня 2025 року м. Київ № 320/60819/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина-Інтернет» про забезпечення позову, подану в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина-Інтернет» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Карнаух-Голодняк О.В. звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Павутина Інтернет» із позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 714/26-15-04-16-12 від 20.11.2024, яким було виключено з реєстру платників єдиного податку Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВУТИНА ІНТЕРНЕТ» (ЄДРПОУ 41064427);

зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011) поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВУТИНА ІНТЕРНЕТ» (ЄДРПОУ 41064427) в реєстрі платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

24.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Павутина-Інтернет» повторно звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії Рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 714/26-15-04-16-12 від 20.11.2024, яким було виключено з реєстрів платників єдиного податку Товариство з обмеженою відповідальністю «Павутина-Інтернет».

Зазначена заява 25.04.2025 зареєстрована в системі «Діловодство спеціалізованого суду» та передана для подальшого розгляду судді Шевченко А.В.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування цієї заяви заявник зазначає, що Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено перевірку, за наслідком якої було складено Акт № 49/АРПЄП/26-15-04-16 від 07.10.2024. На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято рішення № 714/26-15-04-16-12 від 20.11.2024, яким було виключено з реєстру платників єдиного податку ТОВ «ПАВУТИНА ІНТЕРНЕТ», не погодившись із яким, позивач звернувся із позовом до суду.

Заявник зазначає, що ТОВ «ПАВУТИНА ІНТЕРНЕТ» є платником єдиного податку та перебуває на третій групі; згідно з податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 3 квартал 2024 року оподаткований дохід ТОВ «ПАВУТИНА ІНТЕРНЕТ» становить 7119827,13 грн.

Відтак, стверджує, що внаслідок прийняття незаконного рішення, позивач змушений був перейти на загальну систему оподаткування та в силу прямої норми закону зареєструватися платником податку на додану вартість, а це в свою чергу спричиняє низку негативних наслідків для позивача, що матиме наслідком утруднення відновлення господарської діяльності та у зв`язку з цим поновлення порушених прав та інтересів позивача буде настільки ускладнено, що їх фактичне відновлення буде сумнівним, або потребуватиме величезних зусиль та витрат, які в рази перевищують негативні наслідки від зупинення дії оскаржуваного Рішення на час розгляду судом адміністративного спору.

Отже, як повторно стверджує заявник, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення на усій території України правового режиму воєнного стану, що зумовило погіршення умов ведення бізнесу та функціонування економіки країни, призведе до значних зусиль та витрат товариства.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з системного аналізу зазначених положень убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.

Отже при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

Крім того Верховний Суд у своїй постанові від 25.03.2020 у справі № 240/9592/19 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому у своїй постанові від 23.06.2020 у справі № 640/110/20 Верховний Суд зазначив, що викладені у постанові, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог частини другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначені висновки Верховного Суду враховані судом у спірних правовідносинах.

Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття заходів забезпечення позову вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням всіх фактичних обставин справи.

Позивач в обґрунтуванні необхідності забезпечити позов не доводить неможливості ефективного захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів, зокрема не наводить обставин, які перешкоджали або унеможливлювали б, у разі задоволення позовних вимог, поновлення позивача в реєстрі платників єдиного податку, а лише вказує на необхідність змін до звичного порядку ведення господарської діяльності у зв`язку з оскаржуваним рішенням.

Суд повторно звертає увагу заявника, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваного рішення, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Разом із тим, у разі забезпечення позову, зокрема шляхом зупинення дії Рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 714/26-15-04-16-12 від 20.11.2024, яким було виключено з реєстрів платників єдиного податку Товариство з обмеженою відповідальністю «Павутина-Інтернет» до набрання законної сили рішенням суду у справі, суд фактично надасть правову оцінку його правомірності до розгляду справи по суті, що у свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина-Інтернет» про забезпечення позову, подану в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина-Інтернет» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії-відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Шевченко А.В.