Постанова від 15.04.2025 по справі 380/13202/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/13202/24 пров. № А/857/2398/25Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Березюка Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року (головуючий суддя: Кравців О.Р., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Головне управління ДПС у Львівській області, 19.06.2024, звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» до бюджету кошти в розмірі 131915,71 грн, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Обґрунтовує позов тим, що відповідач у встановлені строки добровільно не сплатив борг, а вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» до бюджету грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у сумі 131915 грн 71 коп.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та винести постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що є неможливим в межах камеральної перевірки встановити обставини, що свідчать про винність, діянь платника податків, оскільки така перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та даних відповідних електронних систем. Також, зазначає, що приймаючи податкове повідомлення-рішення № 01843613010413 від 23.04.2024, порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань платника податків.

Позивач, 07.04.2025, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача Матис А.В. у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи

Подав 06.04.2025 клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд апеляційної інстанції задовольнив вказане клопотання, відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» (ЄДРПОУ 38992487) є платником податків; основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 43.31 Штукатурні роботи.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» від 14.06.2024 № 7535/5/13-01-13-10 станом на 10.06.2024 у відповідача є заборгованість на загальну суму 131915,71 грн.

Сума податкового боргу, яку позивач просить стягнути, виникла з:

- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) 98355,71 грн (донараховані штрафнi санкцiї податкове повiдомлення-рiшення (форма «Ш») № 01843713010413 вiд 23.04.2024 на суму 104282,35 грн, не сплачений залишок станом на 10.06.2024 становить 85542,84 грн; донараховані штрафнi санкцiї податкове повiдомлення-рiшення (форма «Н») № 01843613010413 вiд 23.04.2024 - 12812,87 грн);

- податку на прибуток пiдприємств який сплачують iншi підприємства (11021000) 33544,98 грн (нараховано платником самостійно основного платежу (податкова декларацiя з податку на прибуток пiдприємства № 9385087968 вiд 29.02.2024 термін сплати 11.03.2024 на суму 34219,00 грн., не сплачений залишок станом на 10.06.2024 становить 33544,98 грн);

- податку на прибуток пiдприємств який сплачують iншi підприємства (11021000) та податку на доходи фiзичних осiб, що сплачується податковими агентами, iз доходiв платника податку у виглядi з/п (11010100) 5,02 грн (нарахована пеня в ІКП згідно статті 129 Податкового кодексу України 5,02 грн).

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань позивачем винесено податкову вимогу форми «Ю» № 0010518-1310-1301 від 25.03.2024, яку надіслано платникові податків, що підтверджується доказами у справі.

Доказів, які б підтверджували оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень чи податкової вимоги у справі немає, а тому, визначені у них зобов`язання є узгодженими.

Оскільки у добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суми податкових зобов`язань є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін), а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При цьому при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

При цьому частиною другою пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом заявленого позову є стягнення податкового боргу, отже предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд апеляційної інстанції не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність покликання відповідача в апеляційній скарзі про протиправність податкових повідомлень-рішень на підставі, яких у спірних правовідносинах виникли податкові зобов`язання.

Отже, з урахуванням викладених законодавчих приписів, дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов`язання визначена контролюючим органом у податкових повідомлень-рішень статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене, чи були правові підстави для її стягнення.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковий борг, стягнення якого є предметом розгляду у цій справі, у відповідача виник з:

- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) 98355,71 грн (донараховані штрафнi санкцiї податкове повiдомлення-рiшення (форма «Ш») №01843713010413 вiд 23.04.2024 на суму 104282,35 грн, не сплачений залишок станом на 10.06.2024 становить 85542,84 грн; донараховані штрафнi санкцiї податкове повiдомлення-рiшення (форма «Н») № 01843613010413 вiд 23.04.2024 - 12812,87 грн);

- податку на прибуток пiдприємств який сплачують iншi підприємства (11021000) 33544,98 грн (нараховано платником самостійно основного платежу (податкова декларацiя з податку на прибуток пiдприємства № 9385087968 вiд 29.02.2024 термін сплати 11.03.2024 на суму 34219,00 грн., не сплачений залишок станом на 10.06.2024 становить 33544,98 грн);

- податку на прибуток пiдприємств який сплачують iншi підприємства (11021000) та податку на доходи фiзичних осiб, що сплачується податковими агентами, iз доходiв платника податку у виглядi з/п (11010100) 5,02 грн (нарахована пеня в ІКП згідно статті 129 Податкового кодексу України 5,02 грн).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (форма «Ш») № 01843713010413 вiд 23.04.2024 та (форма «Н») № 01843613010413 вiд 23.04.2024 повернуто заявнику.

Контролюючим органом сформовано і надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 0010518-1310-1301, яка не оскаржена і не виконана.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункт 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки податковий борг в сумі 131915,71 грн є узгодженим, податкова вимога та податкове повідомлення-рішення, на підставі якого сформовано ця вимога, є чинні і не скасовані, докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості відсутні, а тому ця сума підлягає стягненню в судовому порядку з відповідача.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 380/13202/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 25.04.25