Постанова

від 24.04.2025 по справі 640/7896/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року

м. Київ

справа №640/7896/22

адміністративне провадження № К/990/8240/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 (головуючий суддя: Черпіцька Л.Т., судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.) у справі № 640/7896/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» (далі - ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» або позивач) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП або відповідач), в якому просило:

визнати протиправною з моменту (дати) прийняття та скасувати постанову НКРЕКП № 392 від 20.04.2022 «Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 24 жовтня 2019 року № 2185»;

визнати протиправною з моменту (дати) прийняття та скасувати постанову НКРЕКП № 409 від 26.04.2022 «Про припинення дії «зеленого» тарифу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 09.08.2022 позов задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.02.2023 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наполягає на відсутності у його діях складу правопорушення, що має наслідком анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та відповідно припинення дії «зеленого» тарифу.

Позивач зазначає, що 24.10.2019 ним було отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії на електроустановку сонячну електростанцію, яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський район, с. Жданівка, вулиця Садова, 2Г. Встановлена потужність електрогенеруючого обладнання, кВт 6182,40.

Водночас, 20.04.2022 відповідачем винесено постанову № 392, якою анульовано ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у зв`язку з документальним підтвердженням встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України».

Прийняття цієї постанови обумовлено тим, що один із кінцевих бенефіціарів ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» - ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі 35%), є громадянином держави, що здійснює збройну агресію проти України, зокрема, російської федерації.

Як наслідок, анулювання ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії слугувало підставою для припинення дії «зеленого» тарифу згідно із оскаржуваною постановою НКРЕКП № 409 від 26.04.2022.

Позивач вважає, що висновки та обґрунтування, наведені в оскаржуваних постановах № 392 та № 409, не відповідають фактичним обставинам.

Позивач зазначає, що за нормами чинного законодавства, резидент України - це особа, яка постійно проживає на території України, в тому числі іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають документ на постійне місце проживання в Україні.

Зазначає, що місцем реєстрації та фактичним місцем проживанням ОСОБА_1 з 1998 року і до сьогодні є Україна.

На даний час ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Також ОСОБА_1 документований Посвідкою на постійне місце проживання, виданою 14.03.2003 серії НОМЕР_1 .

На даний час має Посвідку про постійне місце проживання № НОМЕР_2 від 12.07.2019, яка дійсна до 11.07.2029.

Отже, на переконання позивача, ОСОБА_1 є резидентом України, а не рф.

У свою чергу, за висновками позивача, НКРЕКП неправомірно ототожнено поняття «місце народження рф/громадянство» та «резиденство» пов`язане з країною агресора».

Підсумовуючи викладене, позивач наполягає на необґрунтованості анулювання НКРЕКП ліцензії на господарську діяльність (постанова № 392), та як наслідок припинення дії «зеленого» тарифу (постанова № 409).

Відповідач позов не визнав. Зазначає про наявність документального підтвердження, зокрема, листа Служби безпеки України від 12.04.2022 та інформації зазначеної в аналітичній системі для комплаєнсу, аналізу ринків, ділової розвідки та розслідувань You Control, про встановлення контролю за діяльністю позивача громадянином/резидентом ( ОСОБА_1 ) держави, що здійснює збройну агресію проти України, зокрема, російська федерація, що підтверджує правомірність підстав у НКРЕКП для анулювання ліцензії та відповідно для припинення дії «зеленого» тарифу.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що 10.05.2018 створено та зареєстровано ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» (код ЄДРПОУ 42124020).

24.10.2019 ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії на електроустановку сонячну електростанцію, яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський район, с. Жданівка, вулиця Садова, 2Г. Встановлена потужність електрогенеруючого обладнання, кВт 6182,40.

Також суди встановили, що в штаті підприємства зайнято 6 працівників, що підтверджується бухгалтерськими документами за 2020-2021 роки.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та розпочатою повномасштабною війною, Указом Президента України №64/2022/2022-02-24 на усій території України було введено воєнний стан.

20.04.2022 відповідач виніс постанову № 392 «Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 24 жовтня 2019 року № 2185».

В обґрунтуванні до цієї Постанови зазначено наступне: «у зв`язку з документальним підтвердженням встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України».

Оскільки Регулятором було прийнято Постанову № 392, то 26.04.2022 на засіданні НКРЕКП, беручи до уваги статтю 8 Закону України «Про ринок електричної енергії» та виконуючи норми пункту 3.1 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.08.2019 № 1817 (далі - Порядок № 1817), було прийнято постанову НКРЕКП від 26.04.2022 № 409 «Про припинення дії «зеленого» тарифу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було достатніх та передбачених чинним законодавством України підстав для анулювання позивачу ліцензії на провадження господарської діяльності та як наслідок для припинення дії «зеленого» тарифу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що на урядовому рівні (постанова від 03.03.2022 № 187 Кабінету міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації») встановлено заборону обмеження діяльності юридичних осіб, засновниками та/або кінцевими бенефіціарами є громадяни російської федерації, що є резидентами України та на законних підставах проживають на території України.

Також судом першої інстанції встановлено, що на час розгляду цієї справи, ОСОБА_1 більше не є учасником та не є кінцевим бенефіціаром, і не володіє часткою статутного капіталу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН», що підтверджується інформацією, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.07.2022.

Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку.

Апеляційний суд зазначив, що в зв`язку із повномасштабним військовим вторгненням російської федерації на територію України та введенням в Україні воєнного стану, НКРЕКП відповідно до повноважень, наданих законами України, здійснює заходи, направлені на виявлення резидентів російської федерації та республіки білорусь, серед учасників (акціонерів) та кінцевих бенефіціарів, які здійснюють вирішальний вплив (контроль) на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Із покликанням на підпункт 10 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 350 «Про особливості ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг у період дії в України воєнного стану», суд апеляційної інстанції зазначив, що у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 робочих днів після його закінчення ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється відповідно до Порядку № 548, з урахуванням таких особливостей, зокрема, у разі документального підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» приймається рішення про анулювання ліцензії.

Суд встановив, що до НКРЕКП надійшов лист Служби безпеки України з конфіденційною інформацією від 12.04.2022, з якого Регулятору стало відомо, що одним із кінцевих бенефіціарів TOB «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» є ОСОБА_1 (країна громадянства бенефіціара - російська федерація), якому належать 35% частки статутного капіталу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

Інформація, зазначена в листі Служби безпеки України від 12.04.2022 підтверджувалась даними з аналітичної системи для комплаєнсу, аналізу ринків, ділової розвідки та розслідувань You Control станом на 13.04.2022, відповідно до яких ОСОБА_1 безпосередньо належить 35 % частки статутного капіталу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН», а також наявний непрямий вирішальний вплив в розмірі 30% частки статутного капіталу Товариства через TOB НВО «ТЕРМОСИСТЕМИ».

Своєю чергою суд апеляційної інстанції констатував, що факт наявності посвідки на право постійного проживання на території України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, встановлення реєстрації та фактичного місця проживання в Україні, перебування у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України, про що зазначав суд першої інстанції, ще не свідчить про те, що фізична особа має статус резидента, оскільки для визначення статусу резидента слід врахувати комплекс обставин.

Водночас наданими до НКРЕКП інформацією та документами ліцензіат не підтвердив, що ОСОБА_1 не є резидентом російської федерації.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції погодився із позицією відповідача, що в НКРЕКП було наявне документальне підтвердження (лист Служби безпеки України від 12.04.2022 та інформація системі You Control), встановлення контролю за діяльністю позивача громадянина/резидента ОСОБА_1 держави, яка здійснює збройну агресію проти України, зокрема, російська федерація, що безумовно підтверджує правомірність підстав у НКРЕКП для анулювання ліцензії.

Також суд апеляційної інстанції наголосив, що формальне порушення процедури щодо неприйняття НКРЕКП акта, передбаченого підпунктом 9 пункту 7.1. розділу 7 Порядок №548, не вплинуло на правильність прийняття оскаржуваної постанови від 20.04.2022 про анулювання ліцензії ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови (20.04.2022), підпункт 10 пункту 1 Постанови НКРЕКП №350 вже набрав чинності.

Своєю чергою, згідно з пунктом 3.1 Порядку № 1817, анулювання ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії є підставою для припинення дії «зеленого» тарифу.

За таких обставин, з огляду на обґрунтованість анулювання позивачу ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії, суд апеляційної інстанції також визнав правомірним припинення ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» дії «зеленого» тарифу.

Окремо суд апеляційної інстанції зазначив, що вихід у липні 2022 року ОСОБА_1 із засновників ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» та дії щодо набуття ним громадянства України з одночасною відмовою від громадянства російської федерації, свідчать про те, що останній усвідомлював можливі обмеження в подальшій діяльності Товариства та усував обставини (непідтвердження факту відсутності резидентства російської федерації), які негативно впливали, в тому числі на господарську діяльність ліцензіата.

Одночасно суд апеляційної інстанції констатував, що ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» не позбавлено права на отримання ліцензії щодо провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії з огляду на новий склад засновників, що і було зроблено Товариством у листопаді 2022 року, про що свідчить витяг із порядку денного засідання НКРЕКП, яке призначено на 23.11.2022, до якого внесено питання про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми права, що призвело до помилкового скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції, натомість висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах відсутній.

Із посиланням на підпункт 9 пункту 7.1 розділу 7 Порядку № 348 та пункт 7.3 Порядку 428 скаржник стверджує, що підставою для прийняття НКРЕКП рішення про анулювання ліцензії, зокрема, є наявність акта про документальне підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, шо здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», за результатами перевірки НКРЕКП.

Натомість, як встановлено судами, такий акт відсутній.

Водночас, на переконання скаржника, зазначене процедурне порушення не є формальним.

Також скаржник наголошує на тому, що в обґрунтуваннях Управління ліцензування до рішення НКРЕКП щодо анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН», датованих 13.04.2022, в якості підстави для ініціювання процедури анулювання ліцензії міститься посилання на підпункт 10 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 350, який на той час ще не був викладений в новій редакції.

Своєю чергою, на переконання скаржника, ОСОБА_1 є резидентом України, а не рф.

Відповідно, за відсутності документального підтвердження протилежного, у НКРЕКП не було правових підстав для анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, та як наслідок для припинення дії «зеленого» тарифу.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу позивача без задоволення.

У відзиві відповідач стверджує, що в Регулятора було наявне документальне підтвердження, зокрема, лист Служби безпеки України від 12.04.2022 та інформація, зазначена в аналітичній системі для комплаєнсу, аналізу ринків, ділової розвідки та розслідувань You Control, встановлення контролю за діяльності позивача громадянином/резидентом ( ОСОБА_1 ) держави, що здійснює збройну агресію проти України, зокрема, російська федерація, що безумовно підтверджує правомірність підстав для анулювання ліцензії та в подальшому для припинення дії «зеленого» тарифу.

В контексті спірних правовідносин відповідач зазначає, що оскільки фізична особа може бути резидентом як однієї країни, так і декількох країн одночасно, позивачу необхідно було довести факт того, що ОСОБА_1 не є резидентом російської федерації, що стало підставою для прийняття Регулятором постанов № 392.

Своєю чергою, позивач у наданих до Комісії письмових поясненнях не підтвердив того факту, що ОСОБА_1 не є резидентом російської федерації.

Також відповідач зазначає, що на момент розгляду Комісією проєкту оскаржуваного рішення № 392 пункт 10 Постанови № 350 вже набрав чинності, а отже Регулятор правомірно на нього послався при анулюванні позивачу ліцензії.

Окремо відповідач також повідомив про те, що 07.02.2023 на відкритому засідання НКРЕКП було прийнято постанову від 07.02.2023 № 214 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «ПВ Солар Стейшн» (далі - Постанова № 214), в обґрунтування до якої зазначено, зокрема, що за результатом перевірки за допомогою You Сontrol щодо наявності здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», наявність контролю резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, не виявлено.

Позивач у відповідь на відзив на касаційній скаргу подав письмові заперечення, в яких зазначив, що анулювання ліцензії на виробництво електричної енергії та припинення «зеленого» тарифу призвело до того, що станція виробництва електричної енергії ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН», яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський район, с. Жданівка, вулиця Садова 2Г, встановлена потужність електрогенеруючого обладнання 6182.40 кВт, була відключена від загальної мережі та зупинена, відповідно не здійснювала виробництва та постачання електричної енергії у найкритичніший для України момент, коли у вересні-жовтні 2022 року близько 40% загальної інфраструктури та генеруючих потужностей енергетичної системи України були серйозно пошкоджені.

Також позивач стверджує, що для прийняття рішення про анулювання ліцензії Регулятор, який отримав конфіденційний лист Служби безпеки України від 12.04.2022р, повинен був розпочати перевірку із дотриманням прав суб`єкта господарювання - ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» щодо якого приймається рішення з метою беззаперечного встановлення та підтвердження обставин, які викладені у такому листі.

Своєю чергою, відповідач перевірку не ініціював та акт, передбачений підпунктом 9 пункту 7.1. розділу 7 Порядок № 548, також не складав.

Більш того, позивач також вважає, що НКРЕКП фактично у ручному режимі без забезпечення права Товариства на участь у такому засіданні, призначила розгляд питання про анулювання ліцензії на 19.04.2022 (розгляд перенесено на 20.04.2022).

Вже 20.04.2022 відповідач прийняв постанову про анулювання ліцензії, та в той же день Постановою № 383 від 20.04.2022 вніс зміни до постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 350, на яку здійснив посилання в оскаржуваній постанові № 392 в якості нормативного обґрунтування.

Позивач також зазначає, що лист Служби безпеки України з конфіденційною інформацією від 12.04.2022, яка покладена в основу рішення про анулювання ліцензії, відсутній в матеріалах справи і судами не досліджувався.

Також позивач вважає, що відповідач помилково ототожнив визначення «резидент рф» та визначення «громадянин рф».

На адресу Верховного Суду від ДП «Гарантований покупець» надійшов відзив на касаційну скаргу, в яких останній просить залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Водночас колегія суддів не приймає до уваги цей відзив, оскільки ДП «Гарантований покупець» не є стороною в цій справі.

Також у відповідь на письмові заперечення ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» відповідач надіслав на адресу Верховного Суду пояснення, в яких зазначив, що в цих запереченнях позивач фактично дублює доводи касаційної скарги.

Відповідач зазначає, що позивачем не заперечується інформація, зазначена у листі Служби безпеки України, що одним із кінцевих бенефіціарів ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» є ОСОБА_1 (країна громадянства бенефіціара - російська федерація), якому належать 35 % частки статутного капіталу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

Також відповідач зазначив, що ухвалою суду першої інстанції від 12.07.2022 було відмовлено позивачу у задоволенні його заяви про забезпечення доказів, якою Товариство намагалося через суд витребувати лист Служби безпеки України від 12.04.2022 з конфіденційною інформацією. Зазначена ухвала суду першої інстанції позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Щодо тверджень скаржника про необхідність проведення перевірки, відповідач наголосив, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 було запроваджено мораторій на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64.

Відповідач також стверджує, що анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН», мало місце вже після прийняття змін до Постанови № 350, якими визначено, що «у разі документального підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» приймається рішення про анулювання ліцензії».

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон України № 1540-VIII).

Статтею 2 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:

1) у сфері енергетики:

- діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;

- діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності;

- діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;

- діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

Відповідно до приписів статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України, шляхом, серед іншого державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та використання інших засобів, передбачених законом.

Згідно із положеннями статті 17 Закону про НКРЕКП, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятор.

Процедура анулювання ліцензії на провадження видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснює НКРЕКП, визначена Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснює НКРЕКП, затвердженим постановою НКРЕКП від 03.03.2020 № 548 (далі - Порядок №548).

Цей Порядок розроблений відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу», «Про ринок електричної енергії», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про адміністративну процедуру» та визначає процедуру видачі, переоформлення, зупинення, відновлення та припинення дії (анулювання) ліцензій на провадження видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Згідно із пунктом 1.2 цього Порядку, його дія поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять або мають намір провадити такі види господарської діяльності, ліцензування яких здійснює НКРЕКП на ринку електричної енергії, зокрема, як виробництво електричної енергії.

Положеннями пункту 1.3. Порядку № 548 визначено, що припинення дії (анулювання) ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття НКРЕКП рішення про припинення дії (анулювання) ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Відповідно до положень пункту 7.1. Порядку № 548, НКРЕКП має право прийняти рішення про анулювання ліцензії у разі настання таких підстав, зокрема, наявність акту про документальне підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», за результатами перевірки НКРЕКП.

Водночас 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та розпочатою повномасштабною війною, Указом Президента України №64/2022/2022-02-24 на усій території України було введено воєнний стан.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у зв`язку із повномасштабним військовим вторгненням російської федерації на територію України та введенням в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 та від 17.05.2022 № 341/2022, НКРЕКП відповідно до повноважень, наданих законами України, здійснює заходи, направлені на виявлення резидентів російської федерації та республіки білорусь, серед учасників (акціонерів) та кінцевих бенефіціарів, які здійснюють вирішальний вплив (контроль) на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, 26.03.2022 на засіданні НКРЕКП було прийнято постанову № 350 «Про особливості ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг у період дії в України воєнного стану» (далі - Постанова № 350).

Враховуючи важливість питання анулювання ліцензії для суб`єктів господарювання у разі виявлення наявності контролю за їх діяльністю у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», НКРЕКП розробило проєкт постанови НКРЕКП «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 350», згідно з якою у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 робочих днів після його закінчення або скасування, рішення про анулювання ліцензії може бути прийняте на підставі документального підтвердження встановлення такого контролю за діяльністю ліцензіата.

13.04.2022 на офіційному веб-сайті НКРЕКП було опубліковано порядок денний засідання Регулятора, яке мало відбутися 19.04.2022, та яке було перенесено на 20.04.2022.

20.04.2022 на засіданні НКРЕКП першим прийнятим рішенням Регулятора була постанова НКРЕКП від 20.04.2022 № 383 «Про внесення зміни до Постанови №350», якою внесено зміни до постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 350 шляхом доповнення новим підпунктом такого змісту: « 10) у разі документального підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» приймається рішення про анулювання ліцензії».

У пункті 2 постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 383 «Про внесення зміни до Постанови № 350» визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Отже враховуючи, що постанова НКРЕКП № 383, якою внесено зміни до постанови №350, була прийнята та набула чинності 20.04.2022 - у день ухвалення оскаржуваного рішення № 392, - колегія суддів вважає правомірним застосування Регулятором оновлених підстав для анулювання ліцензії до обставин, що були предметом розгляду саме на цьому засіданні, з огляду на оперативну реакцію на ризики, пов`язані з резидентством представників держави-агресора.

Відповідні зміни також були внесені у Порядок № 548, де в преамбулі цього Порядку зазначено, що у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 робочих днів після його закінчення ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою, з урахуванням особливостей, зазначених у пункті 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 березня 2022 року № 350.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у період воєнного стану та протягом 30 робочих днів після його закінчення, ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється з урахуванням особливостей, зазначених у пункті 1 постанови НКРЕКП № 350.

У свою чергу, підпунктом 10 пункту 1 постанови НКРЕКП № 350 встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 робочих днів після його закінчення ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється відповідно до Порядку № 548, з урахуванням таких особливостей, зокрема, у разі документального підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» приймається рішення про анулювання ліцензії.

Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про оборону України», збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:

вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;

блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;

напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;

засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п`ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;

дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п`ятому - восьмому цієї статті;

застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.

Із інформації, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.05.2022, судами попередніх інстанцій установлено, що учасниками (засновниками) TOB «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» (код ЄДРПОУ 42124020), серед інших, є: ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, який володіє 35% частки статутного капіталу.

Суди попередніх інстанцій установили, що до НКРЕКП надійшов лист Служби безпеки України з конфіденційною інформацією від 12.04.2022, з якого Регулятору стало відомо, що одним із кінцевих бенефіціарів TOB «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» є ОСОБА_1 (країна громадянства бенефіціара - російська федерація), якому належать 35% частки статутного капіталу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

Інформація, зазначена в листі Служби безпеки України від 12.04.2022, також підтверджувалась даними з аналітичної системи для комплаєнсу, аналізу ринків, ділової розвідки та розслідувань You Control станом на 13.04.2022, відповідно до яких ОСОБА_1 безпосередньо належить 35 % частки статутного капіталу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН», а також наявний непрямий вирішальний вплив в розмірі 30% частки статутного капіталу Товариства через TOB НВО «ТЕРМОСИСТЕМИ».

У зв`язку із отриманою інформацією, 13.04.2022 відповідач включив до порядку денного засідання НКРЕКП питання про анулювання ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» дії ліцензії з виробництва електричної енергії, яке мало відбутися 19.04.2022 (перенесено на 20.04.2022), про що було повідомлено позивача листом від 15.04.2022.

Листом від 15.04.2022 до НКРЕКП надійшли письмові пояснення ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» щодо питання порядку денного про анулювання ліцензії позивача.

20.04.2022 відповідач прийняв постанову № 392 «Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 24 жовтня 2019 року № 2185».

Оскільки Регулятором прийнято постанову № 392, то 26.04.2022 на засіданні НКРЕКП, беручи до уваги статтю 8 Закону України «Про ринок електричної енергії» та виконуючи норми пункту 3.1 Порядку № 1817, було також прийнято постанову від 26.04.2022 № 409 «Про припинення дії «зеленого» тарифу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

Задовольняючи позов у справі, що розглядається, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є резидентом України та на законних підставах проживає на території України.

До таких висновків суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що ОСОБА_1 був документований Посвідкою на постійне місце проживання, виданою 14.03.2003, серії НОМЕР_1 .

На даний час ОСОБА_1 має Посвідку про постійне місце проживання № НОМЕР_2 від 12.07.2019, яка дійсна до 11.07.2029.

Окрім зазначеного, суд першої інстанції також встановив, що 02.07.1999 ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків згідно вимог діючого законодавства України, що підтверджується інформацією, зазначеною в довідці про присвоєння ідентифікаційного номера та свідчить про отримання статусу податкового резидента України.

У свою чергу суд апеляційної інстанції із такими висновками суду першої інстанції не погодився, та констатував, що позивач не довів НКРЕКП, що ОСОБА_1 не є резидентом російської федерації.

Надаючи правову оцінку обставинам справи в контексті протилежних висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає таке.

Правовий статус резидента/нерезидента України визначається зокрема нормами Митного та Податкового кодексів України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 33 та підпункту «в» пункту 50 статті 4 МК України резидентом визнаються фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном. Нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.

Згідно із нормами абзаців першим - шостим підпункту «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв`язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від`їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім`ї або її реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Визначення фізичних осіб - нерезидентів у ПК України здійснено від зворотного: якщо особа не визнається резидентом за жодним з критеріїв, передбачених в абзацах 4-10 підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, вона вважається нерезидентом.

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є підстави, встановлені Законом України від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI).

Статтею 5 Закону № 3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства отримують посвідку на тимчасове (постійне) проживання.

Отже, резидент України - це особа, яка постійно проживає на території України, в тому числі іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають документ на постійне місце проживання в Україні.

Водночас колегія суддів наголошує, що фізична особа може бути резидентом як однієї країни, так і декількох країн одночасно, а отже позивачу необхідно було довести НКРЕКП той факт, що ОСОБА_1 одночасно не є резидентом російської федерації.

Своєю чергою, факт наявності посвідки на право постійного проживання на території України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, встановлення реєстрації та фактичного місця проживання в Україні, перебування у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України, на що вказував суд першої інстанції, ще не свідчить про те, що ОСОБА_1 одночасно не є резидентом російської федерації.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що наданими на засідання НКРЕКП документами та інформацією, позивач не підтвердив тієї обставини, що ОСОБА_1 не є резидентом російської федерації.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням дії в Україні воєнного стану, особливостей, передбачених підпунктом 10 пункту 1 постанови НКРЕКП № 350 (у редакції постанови № 383), а також характеру потенційних загроз енергетичній безпеці держави, колегія суддів вважає, що надані НКРЕКП матеріали, зокрема лист Служби безпеки України від 12.04.2022 та наявні аналітичні дані, у сукупності мали достатню доказову силу для прийняття рішення про анулювання ліцензії.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано констатував, що в НКРЕКП було наявне документальне підтвердження (лист Служби безпеки України від 12.04.2022 та інформація системі You Control), встановлення контролю за діяльністю позивача громадянина/резидента ОСОБА_1 держави, яка здійснює збройну агресію проти України, зокрема, російська федерація, що безумовно підтверджує правомірність підстав для анулювання ліцензії відповідно до Постанови № 350 (зі змінами, внесеними Постановою № 383).

Водночас відсутність у матеріалах справи листа Служби безпеки України від 12.04.2022 з конфіденційною інформацією не спростовує висновків суду апеляційної інстанції, оскільки позивач підтвердив ту обставину, що одним із кінцевих бенефіціарів TOB «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» є громадянин російської федерації ОСОБА_1 , якому належать 35% частки статутного капіталу Товариства.

Суд апеляційної інстанції також констатував, що питання анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН», вирішувалося НКРЕКП вже після прийняття змін до Постанови № 350, якими запроваджено особливості ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг у період дії в Україні воєнного стану, відповідно до яких ліцензія анулюється у разі документального підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що приймаючи оскаржувану постанову № 392, Регулятору було достатньо мати документальне підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», без проведення перевірки позивача та складання акту про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про правомірність анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» на підставі постанови НКРЕКП від 24.10.2019 № 2185.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про ринок електричної енергії» господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Термін «зелений» тариф, згідно із визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» вживається в такому значенні, - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Механізм стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії у вигляді встановлення «зеленого» тарифу визначений статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

У свою чергу, згідно з пунктом 3.1 Порядку № 1817 підставою для припинення дії «зеленого» тарифу є, зокрема, анулювання ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії.

Отже, зважаючи на факт анулювання позивачу ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії, Регулятор обґрунтовано виніс постанову від 26.04.2022 № 409 «Про припинення дії «зеленого» тарифу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано відхилив покликання позивача на те, що на момент судового розгляду, ОСОБА_1 вже не володів часткою статутного капіталу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН», оскільки такі обставини настали після прийняття оскаржуваних постанов і не спростовують інформацію, що слугувала підставою для анулювання ліцензії.

Апеляційний суд також слушно констатував, що ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» не позбавлено права на отримання ліцензії щодо провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії з огляду на новий склад засновників, що і було зроблено Товариством у листопаді 2022 року, про що свідчить витяг із порядку денного засідання НКРЕКП, яке призначено на 23.11.2022, до якого внесено питання про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».

В контексті наведених вище судом апеляційної інстанції висновків, колегія суддів бере до уваги інформацію, наведену відповідачем у поясненнях, про те, що 07.02.2023 на відкритому засідання НКРЕКП було прийнято постанову від 07.02.2023 № 214 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «ПВ Солар Стейшн» (далі - Постанова № 214).

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги позивача.

Одночасно в контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (Заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №640/7896/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

А. А. Єзеров