01.04.2025
Справа №607/25010/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрай онний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
- при секретарі судового засідання Демборинського М.Р.
сторони в судове засідання не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великогаївської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заводовська М.Л., звернулася в суд із позовом, який згодом уточнила, до відповідача ОСОБА_2 та просила визнати за нею права власності на 1/6 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог позивач вказала, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи колгоспний двір, членами якого були ОСОБА_3 голова двору, ОСОБА_2 дочка, зять ОСОБА_4 та три онуки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Відтак, кожному з них належить по 1/6 частці спірного житлового будинку. За життя 20 грудня 2020 року ОСОБА_3 склала в її користь заповіт.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, в тому числі на належну їй 1/6 частку спірного будинковолодіння. Спадкоємець першої черги за законом, дочка ОСОБА_2 , яка мала право на обов`язкову частку, подала заяву про відмову від спадщини.
11 грудня 2023 року вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне будинковолодіння. Однак, приватним нотаріусом Нечай Л.С. їй відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії.
Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, залучено співвідповідача - Великогаївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з`явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку.
Попередньо представник позивача адвокат Заводовська М.Л. подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку.
Відповідач Великогаївська сільська рада у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку, попередньо представник подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Не заперечують щодо задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася позивач ОСОБА_5 , батьками якої зазначено « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_2 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26 червня 1980 року.
Мати позивача - ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19 липня 1963 року і її батьками зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
21 квітня 2004 року ОСОБА_9 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 21 квітня 2004 року. Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».
Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_4 виданого 17 листопада 1979 року встановлено, що був укладений шлюб між ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_11 ».
Довідкою №07 від 09 січня 2023 року виданою Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області зазначено, що Баворівським старостинським округом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вставновлено, що житловий будинок (згідно господарської книги №4 за 1991-1995 роки двір колгоспників) в АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 1991 року рахувався за ОСОБА_3 . Разом з нею зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , 1927 року народження голова двору; ОСОБА_2 ,1955 року народження дочка; ОСОБА_4 , 1956 року народження зять; ОСОБА_5 , 1980 року народження онука; ОСОБА_12 ,1981 року народження онук; ОСОБА_13 , 1988 року народження- онука.
Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30 березня 1991 року, виданого Виконавчим комітетом Тернопільської районної ради та реєстраційного напису на вказаному свідоцтві, вчиненого Тернопільським об`єднаним бюро технічної - інвентаризації, житловий будинок по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 та складається із шести членів.
Як вбачається з інформаційної довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації за №685 від 03 липня 2024 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 30.03.1991 р. на підставі рішення виконкому №55 від26.03.1991 р та записано 30.03.1991 р. в реєстрову книгу № 1 за реєстровим №132.
Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з належним до нього володінням за АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були: ОСОБА_3 голова двору; ОСОБА_2 дочка; ОСОБА_4 зять; ОСОБА_5 онука; ОСОБА_12 онук; ОСОБА_13 онука.
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 30 березня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відтак, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 належало по 1/6 частці житлового будинку по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 20 грудня 2020 року секретарем виконкому Баворівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Лагошняк В.В., зареєстрований в реєстрі за №162, яким заповіла все належне їй майно ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 25 липня 2023 року, виданим Виконавчим комітетом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис №87.
Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно, у тому числі на належну частку у житловому будинку та з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
11 грудня 2023 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. заведено спадкову справу за №99/2023 після смерті ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини.
25 липня 2023 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_5 дочка спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка мала право на обов`язку частку у спадщині, як непрацездатна за віком, подала приватному нотаріусу заяву про відмову від одержання обов`язкової частки у спадщині, що підтверджується матеріалами спадкової справи.
З довідки Великогаївської сільської ради за № 342 від 27 листопада 2023 року встановлено, що у житловому будинку по АДРЕСА_1 , на час смерті ОСОБА_3 , разом з нею проживали та були зареєстровані: дочка ОСОБА_2 , зять ОСОБА_4 , онук ОСОБА_12 , онука ОСОБА_1 , правнук ОСОБА_15 , правнучка ОСОБА_16 , правнук ОСОБА_17 .
Таким чином, з матеріалів спадкової справи за №99/2023 встановлено, що єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину .
Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. від 02 жовтня 2024 року за №251/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належність майна спадкодавцю.
Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що житловий будинокз належнимидо ньогобудівлями таспорудами по АДРЕСА_1 значиться як колгоспний двір, членами якого були: ОСОБА_3 голова двору; ОСОБА_2 дочка; ОСОБА_4 зять; ОСОБА_5 онука; ОСОБА_12 онук; ОСОБА_13 онука.
Відповідно до роз`яснень викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином,кожному членуколгоспного двору належало по 1/6 частці житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом, у тому числі на належну їй 1/6 частину житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, шляхом подання нотаріусу у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини та шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується матеріалами справи.
Інші спадкоємці за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину. відсутні.
Таким чином, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 успадкувала належну їй 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 , яка належала спадкодввцю як члену колишнього колгоспного двору.
Однак, отримати свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок позивач не може, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
За змістом вимог ст. 12 ЗУ «Про власність» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.
Згідно з вимогами ст. 49 ЗУ «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.
Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування», державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, шляхом визнання за позивачем права власності на 1/6 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.3,4,12,81,259,263,265,268,354,355Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 392, 1218, 1233, 1236, 1268-1270 Цивільного кодексу України, суд,-
В ИР ІШ ИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великогаївської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку за АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Великогаївська сільськарада,вул.Галицька,47с.Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394875.
Повний текст рішення складено 10 квітня 2025 року.
Головуюча І.М. Черніцька
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2025 |
Оприлюднено | 29.04.2025 |
Номер документу | 126889710 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Черніцька І. М.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Черніцька І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні