Рішення

від 27.12.2007 по справі 17/699-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/699-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.07           Справа № 17/699-07.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧУС», м. Суми

        до відповідача: територіальної громади міста Суми в особі Управління майна комунальної власності Сумської міської ради

        про визнання договору оренди укладеним

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

        Від позивача: Безкровна Я.В.

        Від відповідача: не з‘явився.

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить визнати договір генеральної оренди № ФМГ-004/96 (із змінами та доповненнями), нежитлової будівлі, що розташована в м. Суми, вул. Соборна, 33, площею 814,7 кв.м., чинним на тих же умовах.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що органам місцевого самоврядування надано право визначати орендну плату для об‘єктів, що перебувають у комунальній власності, то в своїй роботі відповідач керується тією Методикою, яка була затверджена Сумською міською радою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав:

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 24 від 06 січня 1996 року «Про надання прав генерального орендаря будівлі» товариству з обмеженою відповідальністю „Чус було надано право генерального орендаря будівлі, що розташована в м. Суми, вул. Соборна, 33, терміном на 20 років.

27 червня 1996 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЧУС” і Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради був укладений Договір генеральної оренди № ФМГ-004/96 (далі за текстом – «Договір»), відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлову будівлю за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33, для розміщення службових приміщень, складу та магазину, загальною площею 814,7 кв.м. терміном до 2016 року.

Зазначене приміщення було передано відповідачем позивачу згідно акту приймання – передачі будівлі згідно п. 3.1.1. Договору.

Відповідно до ч. 1. ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

13 грудня 2007 року на адресу позивача надійшов лист відповідача № 1784/01-62, разом із підписаною Відповідачем зміною № 5 до договору генеральної оренди № ФМГ – 004/96 від 27.06.1997 року, відповідно до якого відповідач в односторонньому порядку змінює одну із суттєвих вимог договору оренди – орендну плату.

          В своєму листі Відповідач посилається на норму статті 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” відповідно до якої Кабінет Міністрів України має право затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі.

          Крім того, в своєму листі відповідач зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 301-р „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна” органам місцевого самоврядування рекомендовано застосувати ставки, визначені Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786.

Частиною 2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендадавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно змісту ч. 1 статті 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна ” розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін”.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачений випадок зміни орендної плати на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Судом встановлено, що стан об'єкта оренди істотно не змінився. Крім того, позивач належним чином виконує свої обов'язки, а саме: своєчасно сплачує орендну плату, уклав відповідні договори з комунальними організаціями на обслуговування будівлі, кожного року укладає договори страхування орендованого приміщення, проводить не тільки поточний, а й капітальний ремонти, про що отримав відповідний письмовий дозвіл Відповідача. Крім того, в матеріалах справи містяться докази належного виконання позивачем умов договору, серед яких і рішення господарського суду Сумської області від 13.12.2004 р. у справі №5/284-04, яке набрало чинності.

Таким чином, розмір орендної плати може бути змінений тільки у випадку встановленому законодавством України.

23 березня 2006 року позивач уклав зміни № 4 до договору № ФМГ – 004/96 від 27.06.1996 року, відповідно до яких вносились зміни до розрахунку орендної плати саме відповідно до пунктів 8, 12 Методики, чим привели договір у відповідність до вимог чинного законодавства України, зокрема вимог, що містяться у вищезазначених нормативно-правових актах.

Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 25 травня 2000 року № 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що: „... прийняті після укладання договору оренди законодавчі акти, які погіршують становище орендаря, не поширюються на взаємини останнього з орендодацем за раніше укладеним договором”.

Винятком із цього правила, на думку Вищого арбітражного суду України, є зміна Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що останні зміни методики відбулись в 2005 році, а останні зміни орендної плати були укладені в 2006 році, то підстав для укладання змін до чинного договору, тим більше в односторонньому порядку, у відповідача немає, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито в сумі 85 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати договір генеральної оренди № ФМГ-004/96 (із змінами та доповненнями), нежитлової будівлі, що розташована в м. Суми, вул. Соборна, 33, площею 814,7 кв.м., укладений між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21,  код 33525906) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧУС» (40030, м. Суми, вул.  Соборна, 33, код 23049782) чинним на тих же умовах.

3.          Стягнути з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21, код 3352906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧУС» (м. Суми, вул.  Соборна, 33, код 23049782) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили

Суддя                                                                          О.В. КОВАЛЕНКО