Ухвала

від 28.04.2025 по справі 643/9539/24

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 643/9539/24

Провадження № 2/643/571/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Броницької М.В.

за участю секретаря судового засідання Борисенко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Харківської міської ради, Лук`янцівської сільської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Балух Наталія Вікторівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

Представник позивача 26.08.2024 звернувся в суд із позовом, у якому просив визначити додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері позивача терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 27.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, про дату, час і місце якого повідомлено учасників справи.

В судові засідання позивач та його представник повторно не з`явилися, про час та дату повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Представник позивача є особою, котра повинна бути зареєстрованою в системі «Електронний суд», куди надходять всі процесуальні документи по справі, в тому числі й повістки. Про причини своєї неявки, які в тому числі підтверджували б їх поважність, позивач та його представник суд не повідомили, відповідних заяв або клопотань не надавали.

Відповідно до ч. 6ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до ч. 8 цієї ж статті днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку;2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Згідно з ч. 3ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Липко Олег Юрійович були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, однак повторно без поважних причин не з`явилися в судове засідання.

Відповідно до ч. 5ст. 223 ЦПК України,у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Загальнообов`язкові процесуальні правиласт. 223 ЦПК Україниє свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Відтак згідно до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишаючи заяву без розгляду, суд також зважає на недотримання позивачем принципу добросовісності, закріпленого у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України. Згідно з вимогамиЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знов звернутися до суду з такою самою заявою. В той час як продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст.ст.223,257ЦПК України та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.

Згідно вимог ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Нормою ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 756/6049/19, залишення позову без розглядуце форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (постанови Верховного Суду від 30.09.2020у справі№ 759/6512/17, від 20.05.2021 у справі№ 522/13928/15, від 18.08.2021 у справі № 495/9414/15-ц, від 10.02.2022 у справі № 756/16448/18, від 30.06.2022 у справі № 461/1190/21).

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадження у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ «Каракуця проти України»).

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12.07.2007 у справі «Станков проти Болгарії», заява № 68490/01).

Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов`язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вимагається особлива сумлінність. Позивач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд, на який покладено обов`язок керування справою, зобов`язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі передбачені законодавством процесуальні механізми.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 дійшла висновку, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Суд встановив, що розглядати позовні вимоги за наявності матеріалів без участі позивача та його представника неможливо, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надходило, належним чином повідомлені позивач та його представник в судове засідання повторно не з`явилися без поважних причин, тому суд вважає за необхідне позовну заявузалишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника.

Керуючись ст. ст.3, 12, 13, 128, 131,223,257,260,263, 353-355 ЦПК України, суд -

постановив:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.В. Броницька