Постанова від 28.04.2025 по справі 686/10920/25

Справа № 686/10920/25

Провадження № 3/686/3436/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2025 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницькогоміськрайонного судуХмельницької областіДем`янов Ю.М.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Хмельницькому справупро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 13.04.2025 близько 01 год. 59 хв., рухаючись по вул. В. Пилипчука, 36, повторно протягом року, в порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (далі ПДР), керував транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 13.04.2025 близько 01 год. 59 хв., рухаючись по вул. В. Пилипчука, 36, в порушення п. п. 2.4., 8.9 «б» ПДР, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яка була подана за допомогою проблискових сигналів синього і червоного кольору та звукових спеціальних сигналів.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

При цьому, ОСОБА_1 13.04.2025 близько 01 год. 59 хв., рухаючись по вул. В. Пилипчука, 36, повторно протягом року, в порушення п. 2.1. ПДР, керував транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не мала права керування транспортними засобами категорії «В».

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 будучи своєчасно сповіщений про місце та час розгляду справи не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаних порушень правил дорожнього руху підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298985 від 13.04.2025, у якому зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, даними акту огляду щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка не відповідна обстановці) та результату тесту «Драгер» № 7510 (тест ARND № 0021 від 13.04.2025, результат 2,70 проміле) щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (від огляду відмовився, з результатами тесту «Драгер» згідний), постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.05.2024 у справі № 686/13480/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298994 від 13.04.2025; даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 299004 від 13.04.2025, постановою серії БАД № 994521 від 08.05.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, довідкою про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, даними відеоматеріалів з місця події, на яких зафіксовано факт ігнорування ОСОБА_1 вимоги про зупинення транспортного засобу, а також факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, враховуючи характер вчинених правопорушень, дослідивши всі обставини у справі, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), приходжу до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчинених адміністративних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та про необхідність визначення міри покарання, із врахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП - у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, з числа вчинених.

З приводу застосування до правопорушника додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення керування транспортними засобами суддя зазначає наступне.

Відповідно доп. 1.10 Правил дорожньогорухуводій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 у розумінні вищенаведеної норми чинного законодавства не є водієм (є іншою особою), оскільки чинне посвідчення водія йому не видавалося.

Разом з тим, при визначенні адміністративного стягнення, яке слід накласти на правопорушника, суддя враховує правовий висновок, який викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 702/301/20 від 04.09.2023, а саме щодо можливості призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли така особа на момент вчинення кримінального правопорушення не мала посвідчення на право керування транспортними засобами.

Зокрема, в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

УРішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд Українизазначив, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежуєтьсялише законодавством як однією з його форм, а включає й іншісоціальні регулятори,зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством ізумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення вКонституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, щообираються для їх досягнення.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину (адміністративному правопорушенню). Категорія справедливості передбачає, що покарання повинно бути домірним протиправній діяльності. Справедливе застосування норм права - є передусімнедискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину (адміністративного правопорушення) та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (пп. 4.1 п. 4).

Принцип рівності всіх громадян перед законом - конституційна гарантія правовогостатусу особи, що поширюється, зокрема, на призначення адміністративного стягнення. Притягнення особи, яка вчинила правопорушення, до відповідальності не лише означає рівність усіх осіб перед законом, а й передбачаєвстановлення в законі єдиних засад застосування такої відповідальності (пп. 4.2 п. 4).

Безпосередньо уКУпАПне встановлено обмежень щодо призначення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли воно передбаченеу санкції статті, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.

Санкції ч. 2ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАПпередбачають адміністративні стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до положеньст.15Закону України«Про дорожнійрух» від30червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами,затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об`єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортустворюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення неюправил дорожнього рухув майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у видіпозбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового адміністративного стягнення досягається безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права). Підхід щодо неможливості призначення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Враховуючи зазначене, суддя приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мав він на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 36, 401, ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяччотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленнямправа керуваннятранспортним засобомна строк6років,без оплатноговилучення транспортногозасобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Після набрання постановою законної сили:

-стягувачем штрафу є Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

-стягувачем судового збору є Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул. Липська, 18/5;

-боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1№ 299004).

Реквізити длясплати судовогозбору:отримувач коштів: ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106;код отримувача(код заЄДРПОУ)37993783,банк отримувача:Казначейство України(ЕАП);рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001;код класифікаціїдоходів бюджету22030106;пункт 5.

Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Квитанції слід подати у каб. № 603 (6-й поверх), вул. Героїв Майдану,54, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54 або e-mail: inbox@kmm.km.court.gov.ua (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №»).

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ