Вирок

від 28.04.2025 по справі 274/567/25

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/567/25

Провадження № 1-кп/0274/541/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року місто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бердичівського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2024 за №42024062340000065, про обвинувачення

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жировиці Слонімського району Гродненської області Республіки Білорусь, є громадянином України, здобув професійно-технічну освіту, працює на посаді інспектора відділу архітектури, містобудування, екології та розвитку Швайківської сільської ради, одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 249 КК України,

в с т а н о в и в:

23.10.2024 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на березі річки Гнилоп`ять, неподалік вул. Трипільської в с. Райки Бердичівського району Житомирської області, за відсутності дозволу на зайняття рибним і добувним промислом, в порушення вимог ст.ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», п. 1 ч. 1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, за допомогою забороненого знаряддя лову, а саме «Павука», здійснив вилов водних біоресурсів у вигляді риби, а саме: карась сріблястий - 42 шт., сом канальний - 22 шт., сазан (короп) - 10 шт., плітка - 15 шт., окунь - 1 шт., чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам на суму 131206 гривень.

Кримінальна відповідальність за кримінальний проступок, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 249 КК України.

В судовому засіданніобвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, визнав повністю та показав, що дійсно восени 2024 року, точну дату пригадати не зміг, в с. Райки він пішов на річку із забороненим знаряддям вилову риби «пауком», розміром 3х3 м, оскільки від знайомих почув, що там можна спіймати рибу після того, як зі ставка спустили воду. На річці «пауком» він піймав рибу, яка вказана в обвинувальному акті. Згодом, до нього підійшли працівники рибоохорони у формі, які повідомили, що він займається виловом риби забороненим способом та викликали поліцію. Цивільний позов визнав частково. Про те, що сталося, шкодував та розкаявся у вчиненому.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, а цивільний позов задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За клопотаннями прокурора та захисника, зі згоди обвинуваченого суд визнав недоцільним дослідження усіх доказів кримінального провадження, та обмежився допитом обвинуваченого й дослідженням доказів, необхідних для вирішення цивільного позову, а також матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів та процесуальних витрат. Учасникам судового провадження було роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ними не оспорювалися. При цьому суд переконався, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності їх позиції у суду не було.

Аналізуючи обвинувальний акт та показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачений надав правдиві показання стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, які повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними уст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_5 , суд не встановив.

Санкція ч. 1 ст. 249 КК України передбачає застосування до винної особи покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Відповідно дост. 12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 249 КК України, є кримінальним проступком.

Обвинувачений ОСОБА_5 : раніше не судимий; одружений; має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю та потребує періодичного лікування; працевлаштований в органі місцевого самоврядування на посаді інспектора, за місцем роботи характеризується позитивно; не перебуває на обліку в лікаря-нарколога чи диспансерному обліку в лікаря-психіатра.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд призначає ОСОБА_5 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів, у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Правових підстав для застосування ст. 69 чи ст. 75 КК Українисуд не вбачає з огляду на призначене покарання.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Приймаючи до уваги те, що захисник в судових дебатах звертав увагу на скрутний матеріальний стан обвинуваченого, суд доходить висновку про можливість розстрочки виплати штрафу на десять рівних частин у розмірі 1700 гривень щомісячно.

Також суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 26 КВК України у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов`язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.

Окрім того, до початку судового розгляду прокурором в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення завданої кримінальним правопорушенням шкоди в сумі 131206 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні цивільний позов визнав частково, однак не зміг вказати у якій саме частині.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні цивільний позов просив задовольнити частково, а саме в розмірі частини позовних вимог з огляду на скрутний матеріальний стан обвинуваченого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, двоє з яких перебувають під його опікою, а син ОСОБА_6 , 2014 року народження, є дитиною з інвалідністю та досить часто проходить лікування.

При вирішенні цивільного позову суд враховує, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Подання прокурором до суду позовної заяви в цьому кримінальному провадженні спрямоване на захист інтересів держави.

Так, відповідно до статей 13, 16 Конституції України природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В свою чергу, Швайківська сільська рада до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконним рибальством, не зверталася, що унеможливлює відновлення порушених інтересів територіальної громади, а також може свідчити про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування повноважень, спрямованих на захист державних інтересів.

Таким чином, позовна заява у цьому кримінальному провадженні вжита як захід прокурорського реагування з метою захисту інтересів держави в особі Швайківської сільської ради.

Суд вважає, що вина ОСОБА_5 у спричиненні майнової шкоди державі та розмір такої шкоди встановлені й доведені належними й допустимими доказами у справі.

Так, згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 15.01.2025 № СЕ-19/106-25/420-ФХЕД, здобутим під час досудового розслідування та дослідженим судом в судовому засіданні, розмір екологічної шкоди (збитку), завданої внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів на річці Гнилопять с. Райки Бердичівського району Житомирської області, становить 131206,00 грн. Згідно з листом Інституту рибного господарства від 13.12.2024 № 1150-12/24 шкода рибному господарству України, яка завдана вилученням водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження №4202406234000065 від 27.11.2024, є істотною.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права чи інтересу (ст. 16 ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. Спричинення майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є, зокрема, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.ст. 10, 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, в тому числі, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що цивільний позов слід задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Швайківської сільської ради матеріальні збитки, завдані державі внаслідок незаконного рибного промислу, в сумі 131206 грн.

Щодо висловленої захисником в судових дебатах позиції про необхідність задоволення позовних вимог в частині їх розміру, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Таким чином, зменшення розміру суми відшкодування шкоди, завданої кримінальним проступком, на підставі скрутного матеріального становища винного, про що просить його захисник, не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 1193 ЦК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта при проведенні судових експертиз, підлягають стягненню з ОСОБА_5 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід та інші заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи призначене судом покарання та відсутність клопотань з цього приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями368-374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити ОСОБА_7 у сплату штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на строк десять місяців частинами у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок щомісячно у строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому цей вирок набере законної сили.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5 - не застосовувати.

Цивільний позов прокурора Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Швайківської сільської ради (13331, вул. Осівка, 1-А, с. Швайківка Бердичівського району Житомирської області, код ЄДРПОУ - 04345658) матеріальні збитки, завдані внаслідок незаконного зайняття рибним промислом, в сумі 131206 (сто тридцять одна тисяча двісті шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням експерта під час досудового розслідування, в розмірі 6367 (шість тисяч триста шістдесят сім) гривень 20 копійок.

Речовий доказ у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили, а саме: заборонений засіб вилову риби «Паук» (небо), який зберігається в камері схову речових доказів Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1