Рішення

від 16.04.2025 по справі 278/2544/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/2544/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суду Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій зазначив, що після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак отримала відмову у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач вказала, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, так як була необізнана про наявність заповіту.

У зв`язку із наведеним, позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю у два місяці.

21.02.2025 року судом було залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_2 (а.с. 71) - спадкоємця померлої ОСОБА_4 за заповітом.

У судове засідання сторони або їхні представники не 'явились.

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 82-84).

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі (а.с. 83).

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8), є матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 9).

За життя, 05.11.1998 року, ОСОБА_4 було складено заповіт, згідноякого все майно остання у рівних частках заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9).

11.04.2024 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Кулініч Н.А. із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с.49), однак отримала відмову, у зв`язку із пропуском встановленого строку (а.с. 6-7).

11.04.2024 року відповідач ОСОБА_2 також звернувся до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Кулініч Н.А. (а.с. 49), однак отримав відмову у зв`язку із пропуском встановленого строку (а.с. 62-63).

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст.16ЦивільногокодексуУкраїни (далі - ЦК) та ст.4Цивільногопроцесуальногокодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК).

Згідно з ч. 1 ст.13ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після матері підтверджено належними доказами, суд вважає за потрібне задовольнити позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 .

В частині вимог до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області суд відмовляє з настпних підстав.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та ухвалення рішення судом першої інстанції).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, Верховний Суду однозначно визначив коло осіб, які є належними відповідачами у справах про спадкування, загалом, і, зокрема, у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Належними відповідачами у таких справах є інші спадкоємці за заповітом і за законом, а за умови їх відсутності такими відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, зокрема, беручи до уваги усталену практику Верховного Суду щодо визначення належного відповідача у справах про спадкування, суд констатує, що у цій справі позивачка звернулась із позовними вимогами (в частині) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до неналежного відповідача - Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у справі № 607/21758/19 зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в частині вимог до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області слід відмовити, з наведених вище мотивів та підстав.

Відтак, з урахуванням викладеного, позов підлягає до задоволення частково.

Позивач не заявляє вимог про стягнення судових витрат, тому суд це питання не вирішує.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89 ЦПК, ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити частково.

Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні позовних вимог до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 28.04.2025 року.

Суддя О. М. Дубовік