Рішення

від 21.04.2025 по справі 381/30/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/460/25

381/30/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21квітня 2025року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фастівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить визнати за ним у порядку спадкування за законом право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами після смерті його матері ОСОБА_2 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 за життя заповіт не складала, тому право на спадкування одержав її син ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги (син спадкодавця).

14 грудня 2024 року державний нотаріус Другої фастівської державної нотаріальної контори Бігіч С.Ю. винесла постанову про відмову позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Свою відмову нотаріус обґрунтувала тим, що позивач не надав оригіналів правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця, які б підтверджували належність спадкового майна саме спадкодавцеві, і це унеможливлює вчинення нотаріальної дії.

Позивач позбавлений можливості надати нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, оскільки спадкодавець за життя не зареєструвала своє право власності в органах БТІ.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання, також витребувано у нотаріуса копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2025 року витребувано у Київського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, розгляд справи відкладено на 26.03.2025.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 21.04.2025 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позов з підстав, що зазначені у ньому та надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просила задовольнити позовні вимоги повністю. Звернула увагу суду на те, що матеріали спадкової справи та додані до позовної заяви докази доводять обставини прийняття позивачем спадщини після смерті своєї матері як спадкоємцем першої черги за законом. Пояснила, що позивач весь час з 1997 року проживав і на теперішній час проживає у вказаному будинку, обробляє присадибну ділянку. Крім цього, у 1994 році на підставі рішення суду за позивачем визнано право власності на частину цього ж будинку після смерті його батька. У вказаному судовому рішенні надано правову оцінку правовстановлюючим документам на це будинок.

Позивач у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав. Водночас через систему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши учасників справи, які з`явилися у судове засідання, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд встановив таке.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , 09.02.1961 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . При реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище дружини змінено на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 » (а.с. 31).

Відповідно до відомостей свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «батько» зазначений ОСОБА_4 , в графі «мати» ? ОСОБА_2 (а.с. 30).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 08.10.1986 Фастівське похоронне бюро склало актовий запис № 358 (а.с. 33).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 14.02.1997 відділ реєстрації актів громадянського стану Фастівського міськвиконкому Київської області склав актовий запис № 110 (а.с. 32).

Відповідно до відомостей свідоцтва про право приватної власності, виданого на підставі рішення виконкому Фастівської міської ради народних депутатів № 57 від 19.05.1994, ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як одній із подружжя. Право власності зареєстроване Фастівським БТІ в реєстраційній книзі № 3323 КН 50 (а.с.28-29).

Крім цього, вказане свідоцтво містить напис, посвідчений посадовою особою Фастівського міського бюро технічної інвентаризації, про те, що частина будинку відчужена ОСОБА_1 (позивачу) на підставі рішення Фастівського міського народного суду від 10.08.1994 року.

10.08.1994 року рішенням Фастівського міського суду Київської області у справі № 2-553 за ОСОБА_1 (позивачем) визнано право особистої власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 на частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Також цим судовим рішенням встановлено, що означений житловий будинок побудований подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в період шлюбу, тому кожному з них належить право власності на 1/2 частину вказаного будинку (а.с. 26-27).

Згідно з довідкою від 30.11.2023 №1238, виданою Комунальним підприємством Фастівської міської ради Фастівським бюро технічної інвентаризації, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано: частина будинку на ім`я ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Фастівської міської ради 27.05.1994 року, згідно рішення № 57 від 19.04.1994 року, зареєстрованого Фастівським БТІ 27.05.1994 року в книзі № 61 р. 3323; частина будинку на ім`я ОСОБА_1 на підставі Фастівського міського суду від 10.08.1994 року, зареєстрованого Фастівським БТІ 21.09.1994 року в книзі № 61 р. 3323 (а.с.10).

ОСОБА_2 за життя не оформила правовстановлюючі документи на свою частину будинку та не отримала свідоцтво про право власності на це нерухоме майно.

ОСОБА_2 за життя заповіт не склала.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги (син спадкодавця).

Державний нотаріус Другої Фастівської державної нотаріальної контори Бігіч С.Ю. постановою № 1133/02-31/47 від 14 грудня 2024 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку після смерті його матері ОСОБА_2 з підстави не надання правовстановлюючих документів на нього.

Також суд дослідив у судовому засіданні надану нотаріусом на вимогу суду спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно позбавляє позивача можливості оформити свої спадкові права.

Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно зіст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені уст. 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно дост. 1261 ЦК України,у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зіст. 1269 ЦК України,спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно з ч. 1ст. 1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Положеннямст. 1298 ЦК Українипередбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»№ 7від 30.05.2008 роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 3.5. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України,ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Об`єктами права власності є будь-які речі (майно).

Згідно зі ст. 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно дост. 316 ЦК України,правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ч. 1ст. 321 ЦК України,право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 392 ЦК України,власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Висновки суду.

Заслухавши учасників справи, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.

Передумовою для застосуванняст. 392 ЦК Україниє відсутність іншого, окрім судового, способу захисту/відновлення порушеного права.

Зі змісту поданого до суду позову вбачається, що підставою для звернення до суду слугувала відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку. Причиною такої відмови стало те, що позивач не надав оригіналів правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця, які б підтверджували належність спадкового майна саме спадкодавцеві.

Вказана обставина відповідно до вимог чинного законодавства є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Тобто підстави для оскарження дій нотаріуса відсутні.

Водночас, неможливість оформити свої спадкові справа у зв`язку з вказаним, тягне за собою порушення прав позивача.

Отже, позивач позбавлений можливості захистити своє право власності інакше, ніж звернутись до суду з цим позовом.

Суд враховує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Суд встановив, що спадкодавець за життя не отримував правовстановлюючий документ на 1/3 вказаного будинку.

З огляду на це суд бере до уваги таке.

Суд встановив, що 10.08.1994 року рішенням Фастівського міського суду Київської області у справі № 2-553 за ОСОБА_1 (позивачем) визнано право особистої власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 на частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Також цим судовим рішенням встановлено, що означений житловий будинок побудований подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в період шлюбу, тому кожному з них належить право власності на 1/2 частину вказаного будинку (а.с. 26-27).

Відповідно до відомостей довідки від 30.11.2023 №1238, виданої Комунальним підприємством Фастівської міської ради Фастівським бюро технічної інвентаризації, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано: частина будинку на ім`я ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Фастівської міської ради 27.05.1994 року, згідно рішення № 57 від 19.04.1994 року, зареєстрованого Фастівським БТІ 27.05.1994 року в книзі № 61 р. 3323; частина будинку на ім`я ОСОБА_1 на підставі Фастівського міського суду від 10.08.1994 року, зареєстрованого Фастівським БТІ 21.09.1994 року в книзі № 61 р. 3323 (а.с.10).

З огляду на зміст вказаних документів суд висновує, що наявна у них інформація стосовно спірних правовідносин свідчить про те, що станом на 1994 рік (рік ухвалення судом рішення та реєстрації відомостей в БТІ), а також станом на 1986 рік (рік смерті батька позивача) будинок перебував у стані готовності та його будівництво завершене.

Отже, будинок, про визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 частини якого звернувсь позивач, збудований до 05 серпня1992року.

З огляду на це суд враховує наступне.

Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», а до 05 серпня1992року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

У пункті 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня2001року № 127, міститься перелік об`єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва. Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня1992року.

Відповідно до пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня2015року №1127, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня1992року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня2013року визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачає обов`язкової реєстрації таких прав.

Право власності на збудоване до набрання чинності зазначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Верховний Суд у постанові від 15.01.2021року у справі №1540/3952/18 виклав правовий висновок, відповідно до якого індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня дачні1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Зазначений висновок також узгоджується з аналогічним висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 15 жовтня2020року у справі № 623/214/17.

Отже, до будинків, збудованих до 05 серпня1992року, закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності, а документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку до 05 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Крім цього, суд встановив, що, відповідно до відомостей свідоцтва про право приватної власності, виданого на підставі рішення виконкому Фастівської міської ради народних депутатів № 57 від 19.05.1994, ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як одній із подружжя. Право власності зареєстроване Фастівським БТІ в реєстраційній книзі № 3323 КН 50 (а.с.28-29).

Крім цього, вказане свідоцтво містить напис, посвідчений посадовою особою Фастівського міського бюро технічної інвентаризації, про те, що частина будинку відчужена ОСОБА_1 (позивачу) на підставі рішення Фастівського міського народного суду від 10.08.1994 року.

Суд бере до уваги, що вказаний документ містить помилкову інформацію, оскільки решта наявних у матеріалах справи доказів свідчать про те, що станом на 1994 рік позивачу належала частина цього будинку, інша частина лежала його матері ОСОБА_2 .

Суд вважає, що така помилка не впливає на зміст спірних правовідносин та не ускладнює, не призводить до неможливості розуміння фактичних обставин справи та надання їм належної правової оцінки.

Водночас цей документ засвідчує, що стосовно вказаного будинку станом на1994 рік було здійснено технічну інвентаризацію, право власності на вказаний будинок зареєстроване Фастівським БТІ в реєстраційній книзі № 3323 КН 50.

Отже, суд достовірно встановив, що ОСОБА_2 за життя набула у встановленому законом порядку право власності на 1/2 частину цього житлового будинку та оформила його відповідно до вимог законодавства, яке діяло на час вчинення такої дії.

Після її смерті позивач є спадкоємцем першої черги за законом та має право на спадкування вказаного майна, відповідач не заперечує проти задоволення позову.

З огляду на встановлені обставини цієї справи та їх підтвердження належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість цього позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Фастівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складене 28.04.2025.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП- НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фастівська міська рада, ЄДРПОУ- 34446857, місце знаходження: Київська область, м. Фастів, площа Соборна, 1.