Рішення від 16.04.2025 по справі 752/13432/24

Справа № 752/13432/24

Провадження № 2/752/1641/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

16.04.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Мазура Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника Босенка О.М., звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне, 16.07.2021 між ОСОБА_1 та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі договору про управління активами № 19/03-2018 від 19.03.2018 діє ТОВ «Компанія з управління активами «Портофін» за згодою ТОВ «Столиця-зем-індустрія» було укладено договір про відступлення права вимоги та заміну сторони за договором № БОС/02-КВ/114-МП купівлі-продажу майнових прав від 03.08.2020 та договір № БОС/02-КВ/114 про визначення ціни відступлення права вимоги за договором № БОС/02-КВ/114-МП купівлі-продажу майнових прав. Предметом договорів є отримання у майбутньому (після введення в експлуатацію будинку) у власність покупця нерухомого майна в об`єкті будівництва «Будівництвом багатофункціонального громадському комплексу з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 » ІІ пусковий комплекс на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:191:0130, площею 1,4681 га, наданій ТОВ «Столиця-зем-індустрія». Позивачем було сплачено кошти у розмірі 780336,93 грн. В подальшому позивач вирішила відмовитися від договору в односторонньому порядку, про що подала відповідну заяву. Відповідно до п. 4.4. договір про визначення ціни відступлення права вимоги від 16.07.2021 вважається розірваним. Позивач зауважує, що у відповідача є обов`язок повернути позивачу кошти у розмірі 637015,16 грн. Проте, відповідач кошти у розмірі 637015,16 грн на користь позивачки так і не повернув.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 637015,16 грн, з них: сума боргу 623010,94 грн, інфляційне збільшення 8131,58 грн, 3% річних 5872,64 грн; судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.06.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

У жовтні від представника позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в яких останній просив стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 660796,31 грн, з яких: сума боргу 623010,94 грн, інфляційне збільшення 25886,88 грн, 3% річних 11989,49 грн; судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.07.2021 між ОСОБА_1 та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі договору про управління активами № 19/03-2018 від 19.03.2018 діє ТОВ «Компанія з управління активами «Портофін» за згодою ТОВ «Столиця-зем-індустрія» було укладено договір про відступлення права вимоги та заміну сторони за договором № БОС/02-КВ/114-МП купівлі-продажу майнових прав від 03.08.2020 та договір № БОС/02-КВ/114 про визначення ціни відступлення права вимоги за договором № БОС/02-КВ/114-МП купівлі-продажу майнових прав від 03.08.2020.

Предметом договорів є отримання у майбутньому (після введення в експлуатацію будинку) у власність покупця нерухомого майна в об`єкті будівництва «Будівництвом багатофункціонального громадському комплексу з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 » ІІ пусковий комплекс на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:191:0130, площею 1,4681 га, наданій ТОВ «Столиця-зем-індустрія».

Згідно п. 2.1. договір № БОС/02-КВ/114 про визначення ціни відступлення права вимоги за договором № БОС/02-КВ/114-МП купівлі-продажу майнових прав, розмір ціни відступлення права вимоги на момент укладення цього договору погоджена сторонами та становить 1573259,93 грн.

На підставі договору відступлення та договору визначення ціни, позивачем було сплачено кошти у сумі 780336,93 грн, що підтверджується повідомленням АТ «Сенс Банк» вих. № 26979-33.4 від 10.06.2024 про проведені розрахункові операції між ОСОБА_1 та АТ «Ельбрус» та квитанцією № 419073335 від 23.07.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своєчасно та в повному обсязі виконував договірні відносини, що підтверджується умовами договору про відступлення права вимоги та заміну сторони за договором № БОС/02-КВ/114-МП купівлі-продажу майнових прав від 03.08.2020 та договір № БОС/02-КВ/114 про визначення ціни відступлення права вимоги за договором № БОС/02-КВ/114-МП купівлі-продажу майнових прав та квитанціями про оплату послуг.

Представником позивача на адресу відповідача 04.06.2024 направлено адвокатський запит з метою отримання акту звірки взаєморозрахунків та уточнення інформації чи повернуті кошти позивачу.

Згідно п. 4.3. договору визначення ціни встановлено, що сторони дійшли згоди, що дія цього договору та автоматично договору відступлення може бути достроково припинена: 4.3.2. Новим покупцем в односторонньому порядку шляхом направлення новим покупцем первісному покупцю в порядку, передбаченому п. 6.4. даного договору, повідомлення про розірвання.

Відповідно до п. 4.4. договору визначення ціни, у випадку розірвання цього договору в односторонньому порядку, договір вважатиметься розірваною на 5 календарний день з дня направлення повідомлення про розірвання стороною-ініціатором.

У відповідності з п. 4.5. договору визначення ціни, у випадку розірвання цього договору на підставі п.п. 4.3.1., 4.3.2., 4.3.3 даного договору, первісний покупець протягом 90 банківських днів з дати розірвання (припинення) повертає новому покупцю сплачені ним кошти.

У такому випадку на підставі п.п. 4.3.2., 4.3.3. даного договору, первісний покупець має право на вирахування штрафу за дострокове припинення даного договору та договору відступлення в розмірі 10% від ціни відступлення права вимоги, визначеної в п. 2.1. даного договору.

Отже, сума штрафу складає 157325,99 грн.

Відповідно до п. 6.3. договору відступлення, сторони дійшли згоди, що дія цього договору автоматично достроково припиняється у випадку розірвання угоди про визначення ціни відступлення права вимоги.

Позивач зазначає, що не спростовано відповідачем, що будівельні роботи на об`єкті фактично не відбуваються.

У зв`язку з порушенням умов договору зі сторони відповідача, 11.10.2023 було направлено відповідне письмове повідомлення відповідачу про розірвання договору № БОС/02-КВ/114 від 16.07.2021 про визначення ціни відступлення права вимоги за договором № БОС/02-КВ-114-МП купівлі-продажу майнових прав від 03.08.2020 з вимогою у встановлений в договорі строк повернути сплачені кошти за вирахуванням штрафу у розмірі 10% від ціни відступлення права вимоги з зазначенням банківських реквізитів для повернення.

З урахуванням заяви представника позивача про збільшення позовних вимог сума боргу за договором № БОС/02-КВ/114 про визначення ціни відступлення права вимоги від 16.07.2021 станом на 09.10.2024 (день подачі заяви про збільшення позовних вимог) становить 660796,31 грн.

Відповідно до п. 4.4. договір про визначення ціни відступлення права вимоги від 16.07.2021 вважається розірваним (припиненим) в односторонньому порядку 16.10.2023.

12.06.2024 представником позивача направлено на адресу відповідача та третьої особи письмову вимогу про звернення коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за договором № БОС/02-КВ/114 про визначення ціни відступлення права вимоги від 16.07.2021 - загальна сума до повернення складала 637015,16 грн.

Проте, кошти відповідачем не повернуті позивачу, а вищезазначена вимога залишена без відповіді, що не спростовано відповідачем.

Крім того, 04.06.2024 представником позивача на адресу відповідача направлено адвокатський запит з проханням надати акт звірки взаєморозрахунків за договором про відступлення права вимоги та заміну сторони за договором № БОС/02-КВ/114-МП купівлі-продажу майнових прав від 03.08.2020 та за договором від 16.07.2021 № БОС/20-КВ/114 про визначення ціни відступлення права вимоги за договором № БОС/02-КВ/114-МП купівлі-продажу майнових прав від 3.08.2020, який укладено з ОСОБА_1 .

На вказаний адвокатський запит позивач відповіді не отримав, що не спростовано відповідачем.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Як зазначено в статті 629 і статті 632 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Судом встановлено, що станом на дату ухвалення судом рішення у цій справі відповідач не повернув позивачеві кошти, доказів на спростування цього відповідач не надав, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 623010,94 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 3% річних у розмірі 5872,64 грн та інфляційні втрати за несвоєчасне повернення основної суми у розмірі 8131,58 грн.

Як передбачено статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

У пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зазначено, що: «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц зроблено висновок, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

З огляду на викладені висновки Верховного Суду, які відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються судом щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача застосування наслідків порушення виконання рішення у виді сплати процентів річних та інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України.

Згідно з наданим позивачем розрахунком з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за період прострочення погашення заборгованості з 19 лютого 2024 року по 08 жовтня 2024 року розмір 3% річних складає 11898,49 грн, інфляційних втрат - 25886,88 грн. З наданим розрахунком суд погоджується та вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий стороною позивача, не спростував, власного розрахунку суду не надав.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на задоволення позову сплачена позивачем сума судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6370,15 та сума судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 908,40 грн, а всього 7278,55 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, представник позивача просив суд стягнути з відповідача кошти понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 35000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження)».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Так, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір №КЛ-КЛ02-22/05-01 про надання правової (правничої) допомоги від 22 травня 2024 року, укладений між позивачем Адвокатським об`єднанням «Констрактів Лойерз» та ОСОБА_1 , платіжну інструкцію № 9344-2558-3048-3672 від 04.06.2024 щодо оплати 17500,00 грн за договором №КЛ-КЛ02-22/05-01, що свідчить про фактичне понесення позивачем вказаних витрат.

Відповідно до п. 4.7. договору про надання послуг з управління про надання правової (правничої) допомоги, в зазначену в п. 4.1. вартість юридичних послуг Адвокатського об`єднання (35000,00 грн) входить представництво інтересів клієнта в 5 судових засіданнях. Починаючи з 6 судового засідання вартість гонорару збільшується на суму в українських гривнях, що є еквівалентом 100 доларів США за курсом НБУ станом на день розрахунків за одне судове засідання.

Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати позивачем коштів в розмірі 17500,00 грн, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення витрат в сумі 17500,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Таким чином, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, та зважаючи на підставу та предмет позову, зміст позовної заяви та докази, долучені до неї, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на зміст та тривалість судових засідань у справі, зважаючи на те, що вказана категорія справ не є складною та не потребувала у професійного адвоката значної витрати часу для написання позовної заяви, враховуючи існуючу значну судову практику за аналогічними спорами, суд вважає, що заявлені витрати представником позивача не відповідають критерію розумності, не співрозмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення правничої допомоги у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 241-244, 246 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» (ЄДРПОУ: 41762527, місцезнаходження: м. Київ, вул. Заболотного Академіка, 48-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) суму боргу у розмірі 623010 (шістсот двадцять три тисячі десять) грн 94 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» (ЄДРПОУ: 41762527, місцезнаходження: м. Київ, вул. Заболотного Академіка, 48-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) інфляційне збільшення у розмірі 25886 (двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн 88 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» (ЄДРПОУ: 41762527, місцезнаходження: м. Київ, вул. Заболотного Академіка, 48-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 3% річних у розмірі 11898 (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн 49 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» (ЄДРПОУ: 41762527, місцезнаходження: м. Київ, вул. Заболотного Академіка, 48-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕЛЬБРУС» (ЄДРПОУ: 41762527, місцезнаходження: м. Київ, вул. Заболотного Академіка, 48-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 7278 (сім тисяч двісті сімдесят вісім) грн 55 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю. Мазур