Ухвала від 24.04.2025 по справі 753/6647/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6647/25

провадження № 1-кп/753/1569/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого адвоката ОСОБА_7

провівши у залі суду у м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000001032 від 05.09.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

УСТАНОВИВ:

03 квітня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва із Київської міської прокуратури надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором, з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.04.2025 року було призначене підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України на обговорення учасників судового провадження поставлені питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта (ч. 2 ст. 314 КПК України) та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду (ч. 2 ст. 315 КПК України).

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду. Вказав, що угода в кримінальному провадженні не укладалась, відсутні підстави для повернення обвинувального акта та закриття кримінального провадження, кримінальне провадження є підсудним Дарницькому районному суду м. Києва, є підстави для призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 просили призначити справу до судового розгляду.

Оцінка суду щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Кримінальне провадження, відповідно до вимог ст. 32 КПК України, підсудне Дарницькому районному суду міста Києва.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8,10 ч. 1 або ч.2 ст. 284 КПК України, чи затвердження угоди немає.

Наведене дає можливість призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Щодо прийняття цивільного позову

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК України).

Цивільний позов пред`явлено ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення.

Суд вважає, що позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, відсутні підстави для повернення позовної заяви чи залишення її без руху.

Сторони не висловили заперечень щодо прийняття позовної заяви до розгляду.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття цивільного позову до розгляду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .

Клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 про витребування доказів.

Від представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про витребування в ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» належним чином завірених копій полісу №220970515, договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, та страхової справи, заведеної внаслідок ДТП, за участю водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

При цьому вказує, що у відповіді на адвокатський запит вказані документи надано не було.

Враховуючи те, що наразі представник ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» у судовому розгляді участі не брав, відзив на позовну заяву не надавав, суд вважає, що вказане клопотання є передчасним.

Клопотання про витребування доказів необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження та повернутися до його вирішення після залучення до розгляду провадження представника цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна»

Клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 про забезпечення позову.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 з метою забезпечення цивільного позову подала до суду клопотання про арешт майна, а саме земельної ділянки та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_4 .

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання про арешт майна та просили його задовольнити.

Прокурор підтримав клопотання представника потерпілого про арешт майна.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили у задоволенні клопотання потерпілого та його представника у накладенні арешту на майно відмовити.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно обвинуваченого представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 , зазначила, що необхідність накладення такого арешту на майно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України зумовлена недопущенням відчуження майна обвинуваченим, з метою неможливості відшкодування шкоди, завданої, внаслідок кримінального правопорушення.

Однак, такі твердження захисника жодним чином не обґрунтовані та не доведені.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною шостою статті 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

В той же час, відповідно до частини першої статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Абзацом другим частини першої статті 170 КПК України закріплено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Проте, ні в клопотанні адвоката, ні в додатках доданих до нього документах заявником не доведено існування будь-яких ризиків, зазначених у статті 170 КПК України, що свідчить про необґрунтованість клопотання.

При цьому, самі потерпілий та його представник в судовому засіданні не довели належними та допустимими доказами про існування будь-яких ризиків, зазначених у статті 170 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того судом встановлено, що відповідно до матеріалів клопотання, земельна ділянка та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належать на праві власності ОСОБА_4 з 14.12.2012, при цьому кримінальне провадження № 12023100000001032 за ч.1 ст.286 КК України розпочато 05.09.2023. Таким чином, за півтора року обвинувачений не відчужив належне йому майно, що підтверджує відсутність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги недоведеність існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а також беручи до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власника (користувача) суд дійшов висновку що клопотання адвоката ОСОБА_7 , подане в інтересах потерпілого, про накладення арешту на майно є необґрунтованим, а тому, на даний час, відсутні правові підстави для задоволення клопотання та накладення арешту на майно належне обвинуваченому ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст.178,179,194,217,314-316,334 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000001032 від 05.09.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на 30 квітня 2025 року на 11 годину 00 хвилин у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, буд. 7/13.

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення - прийняти до розгляду.

Визнати потерпілого ОСОБА_6 цивільним позивачем у кримінальному провадженні, а обвинуваченого ОСОБА_4 та ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» - цивільними відповідачами.

Клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 про витребування доказів - долучити до матеріалів кримінального провадження та повернутися до його вирішення після залучення до розгляду провадження представника цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна».

У задоволенні клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 про забезпечення цивільного позову - відмовити.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

Викликати в судове засідання: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, представника потерпілого та представника цивільного відповідача.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1