Рішення

від 22.01.2025 по справі 183/10980/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/10980/24

№ 2/183/1742/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Дубовенко І.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Болкарьової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

24 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №2769180124 від 20 січня 2024 року в розмірі 47250,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20.01.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем було укладено кредитний договір №2769180124 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Після укладення кредитного договору 20.01.2024 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» перерахувало грошові кошти в сумі 6000 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1. Кредит наданий строком на 20 днів, зі сплатою відсотків за користування 726,35% річних, що становлять 1,99% в день від суми кредиту за час користування «дисконтна процентна ставка». Зі сплатою відсотків за користування 1091,35%річних, що становить 2,99% в день за користування «базова процентна ставка». Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 47250,00 грн.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем відзиву на позов не надано.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, 20.01.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем було укладено кредитний договір №2769180124 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 1.1. Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього.

Договором передбачено, що кредит надається строком на 20 днів. Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Згідно із п.1.1.4, 1.1.5. Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 726,35 % річних, що становлять 1,99% в день від суми кредиту за час користування «дисконтна процентна ставка». Зі сплатою відсотків за користування 1091,35%річних, що становить 2,99% в день за користування «базова процентна ставка».

Договором визначено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил.

Відповідно до Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Суд наголошує, що згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.641,644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Суд вказує, що без ідентифікації клієнта, без перевірки правильності введення коду направленого на мобільний телефон клієнта, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

За змістом положень ст. 652 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац 2 ч. 2ст. 639 ЦК України,передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).

Таким чином, договір №2769180124 від 20.01.2024 року укладено відповідно до положень ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до копії платіжного документу №19742-1354-83010143 від 20.01.2024 року, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» на платіжну картку № НОМЕР_1 здійснено переказ грошових коштів в сумі 6000,00 грн згідно договору №2769180124 від 20.01.2024 року на умовах фінансового кредиту.

Всупереч умовам кредитного договору №2769180124 від 20.01.2024 року відповідач не виконав своїх зобов`язань.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №2768320124 від 20.01.2024 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 47250,00 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 6000 грн, заборгованість по несплаченим відсотками за користуванням кредитом 41250,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом установлено, що кредитодавець умови договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти у зазначеному вище розмірі. Однак, відповідач, у порушення умов договору, взяті на себе зобов`язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, у встановлений строк не виконав, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 47250,00 грн., яка складається з: 6000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 41250,00 грн. - заборгованості за відсотками.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 47250,00 грн.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Суд зауважує, що позивач заявив вимоги про стягнення судових витрат з позивача, які складаються з судового збору, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2769180124 від 20 січня 2024 року, що складається заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 41250 грн., а всього 47250 (сорок сім тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 44127243, адреса місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, будинок 8, поверх 9, електронна пошта: support@finsfera.ua).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , електронна пошта: відсутня).

Рішення суду складено і підписано 22 січня 2025 року.

Суддя І.Г.Дубовенко