Рішення

від 28.04.2025 по справі 193/1186/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1186/24

Провадження 2/193/33/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 квітня 2025 року сел.Софіївка Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючоїсудді Кравченко Н.О.,

за участю секретаря Ратушної В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання в порядку спадкування права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із зазначеним позовом до Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання в порядку спадкування права власності на квартиру. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Софїївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно- Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про що в книзі реєстрацій зроблено запис за № 427. На день смерті ОСОБА_6 проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина - квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом, майна померлої матері. 18 квітня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса з заявою про отримання спадщини, але йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа. За життя його мати подала заяву на приватизацію вищевказаної квартири, але померла і не встигла отримати рішення про приватизацію, тому просив визнати за ним, ОСОБА_3 , в порядку спадкування, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 право власності на квартиру, загальною площею 66.3 кв.м. (житловою площею 37,64 м кв.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 12 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження та витребувано у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у сел.Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області.

26 липня 2024 року на запит суду надано копію спадкової справи №112/2023 відкритої після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 26.11.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, прохав його задовольнити. Пояснив, що квартира нікому не належить, позивач вступив у право власності шляхом проживання з матір`ю. Сестра позивача ОСОБА_7 проживає в РФ, про смерть матері повідомлена, на похорон матері не приїздила.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, прохав задовольнити.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася. .

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом достовірно встановлено,що позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір`ю є ОСОБА_6 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 28.06.2023 р. (а.с. 39).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 ..

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2021 року (а.с. 15).

Крім сина ОСОБА_3 у ОСОБА_6 є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 28 червня 2023 року (а.с. 37, 41-42, 55).

Відповідно заяви ОСОБА_4 наданої приватному нотаріусу Кот Л.І. від 18.04.2024 зазначено, що у встановлений законом шестимісячний термін для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 ним пропущено свідомо і звертатись до суду за продовженням цього строку він не буде та не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 (а.с. 52)

Згідно копії рішення виконавчого комітету Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області № 16 від 20 травня 2006 року «Про надання дозволу на приватизації квартири в селі Макорти» задоволено прохання жительки села Макорти ОСОБА_6 на приватизацію квартири в АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Відповідно довідки виконавчого комітету Девладівської сільської ради зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно розташоване нерухоме майно (квартира АДРЕСА_2 ) (а.с. 14).

Згідно довідки Софіївського відділення комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 30 листопада 2023 року №142, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано, станом на 31.12.2012 р (а.с. 7).

Відповідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості оціночна вартість квартири по АДРЕСА_1 складає 90765,56 грн. (а.с. 8-10).

29 квітня 2024 року позивач виготовив технічний паспорт на вказану квартиру та яка складається з загальної площі 66,3 кв.м, житлової площі 37,4 кв.м, допоміжної площі 28,9 (а.с. 4).

З копії спадкової справи №112/2023, відкритої 28 червня 2023 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. вбачається, що позивач ОСОБА_3 як спадкоємець в порядку передбаченому ст. 1261 ЦК України, звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_6 . Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались. Свідоцтва про право на спадщину ні за законом, ні за заповітом не видавались (а. с. 24-56).

Однак, постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. від 18 квітня 2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне нерухоме майно ОСОБА_3 відмовлено, через відсутність правовстановлюючого документу на спірну квартиру на ім`я спадкодавця ОСОБА_6 (а.с.56).

Згідно листа, направленого на адресу суду , ОСОБА_4 не заперечує проти задоволення позову.

Згідно зі ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленимЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 1 ч. 2 цієї ж статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено такий спосіб як визнання права.

Статтею 1216 ЦК Українивстановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зіст. 1217 ЦК Україниспадкуванняздійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини відповіднодо ч.1ст.1221 ЦК Україниєостаннє місце проживання спадкодавця.

Відповідно дост. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання йогонедійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи,визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зічастиною 1ст. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, табатьки (ч. 1ст. 1261 ЦК України).

Виходячи з положеньч. 1-2ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, якийбажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняттяспадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1ст.1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

За змістом статей 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі(будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.

У пункті 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, визначено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, передбачено, що громадянин подає до органів приватизації такі документи:

заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;

копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

довідку про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

копію документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

заява-згоду тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що у разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи наявність прийнятого Рішення№16 від 20.05.2006 року органами місцевого самоврядування про дозвіл на приватизацію та зобов`язання начальника Софіївського БТІ на підставі даного рішення видати документи на право власності приватизованої квартири (а.с.13), суд доходить висновку про доведеність ОСОБА_6 права на приватизацію квартири АДРЕСА_3 .

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13.

Таким чином, обов`язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживали спадкодавці, але померли до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.

Для вирішення питання про наявність права вимагати визнання за спадкоємцем права власності на квартиру вирішальне значення може мати встановлення обставин, чи була розглянута в установлений строк заява про приватизацію квартири, чи була відмова відповідного органу приватизації у задоволенні заяви правомірною (чи були наявні заборони для передачі квартири наймачеві).

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду у справах № 199/8032/18 (постанова від 01.03.2021) та № 208/1866/19 (постанова від 27.01.2021), відповідно до яких:обов`язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживали спадкодавці, але померли до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою. Для вирішення питання про наявність права вимагати визнання за спадкоємцем права власності на квартиру вирішальне значення може мати встановлення обставин, чи була розглянута в установлений строк заява про приватизацію квартири, чи була відмова відповідного органу приватизації у задоволенні заяви правомірною (чи були наявні заборони для передачі квартири наймачеві).

З роз`яснень, наданих в Постанові Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування», вбачається, що особа, яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку, набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.

Спори про спадкування підлягають розгляду у судовому порядку у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину підтверджена відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. Матеріалами справи підтверджене роз`яснення нотаріуса щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , яка була зареєстрована та проживала разом із сином ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Місце смерті: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт.Софіївка. За життя ОСОБА_6 отримала Рішення №16 від 20 травня 2006 року Першотравненської сільської ради Софіївського району, яким задоволено прохання та надано дозвіл на приватизацію ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_3 . Здійснити приватизацію квартири за життя спадкодавець не встигла.

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. від 18 квітня 2024 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житлову квартиру, яка знаходиться у АДРЕСА_1 у порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_6 , за відсутністю документа, який засвідчує право власності ОСОБА_6 на цю житлову квартиру (а.с. 12). Роз`яснено право на звернення до суду за правилами позовного провадження.

З поданих документів вбачається, що ОСОБА_3 має усі підстави для успадкування належної матері житлової квартири.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 в силу ст. 1261 ЦК України є спадкоємецем першої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , інші спадкоємці бажання прийняти спадщину у встановлений строк не виявили.

Позивач прийняв спадщину шляхом сумісного проживання.

Матір позивача за життя висловила свою волю на приватизацію займаної нею квартири, але померла до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію.

Отже, позивач як спадкоємець першої черги має право на оформлення спадщини на житлову квартиру після померлої матері, але не може цього зробити у адміністративному (нотаріальному) позасудовому порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331Цивільного КодексуУкраїниякщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Обставин, які б вказували, що спадкодавиця за життя набула право власності на спірну квартиру неправомірно, або, що на неї, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, судом не встановлено.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних судам при вирішенні справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Спори про спадкування підлягають розгляду у судовому порядку у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину підтверджена відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Матеріалами справи підтверджене роз`яснення нотаріуса щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Судом встановлено, що перешкодою для оформлення позивачем права власності на успадковане майно є відсутність правовстановлюючих документів на житлову квартиру на ім`я його померлої матері.

Таким чином, враховуючи викладене та оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_3 у відповідності до ст.1261ЦК України є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_6 та крім того, приймаючи до уваги, що спадкодавиця за життя, з певних причин, не отримала правовстановлюючих документів на спірну квартиру та не зареєструвала свого права власності на неї за життя, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263- 265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Цивільний позов ОСОБА_3 до Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання в порядку спадкування права власності на квартиру,задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.04.2025 року.

Суддя: Н.О.Кравченко