Рішення

від 28.04.2025 по справі 727/2489/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/2489/25

Провадження № 2/727/890/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28квітня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі: головуючого-судді: Одовічен Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит»</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит»</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що у лютому 2025 року через мобільний застосунок «Дія» їй стало відомо про те, що на підставі кредитного договору №182002 від 01.08.2017 року, укладеного між ТОВ «Ізі Кредит» та ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Горай О.С. було вчинено виконавчий напис №9235 від 03.07.2020 року.

Відповідно виконавчого напису №9235 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ізі Кредит» підлягає стягненню заборгованість за період з 10.10.2017 року по 11.03.2020 року в сумі 16025 грн. 00 коп., з яких: 9427 грн. 46 коп. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 4597 грн. 54 коп. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2000 грн. 00 коп. строкова заборгованість за штрафами і пенями; 1320 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованою пенею.

Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.

Так, приватний нотаріус Горай О.С. не переконався у безспірності розміру заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом.

Із розміром заборгованості вона не погоджується та вважає її спірною.

Просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі №9235.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28.02.2025 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, встановлено строк третім особам для подання письмових пояснень щодо позову.

Устатті 190 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленомустаттею 272 цього Кодексу, одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін учасники до суду не подавали.

Відповідачу було надіслано ухвалу суду від 28.02.2025 року та позовну заяву з додатками та встановлено строк для подання відзиву на позов та письмових пояснень.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було. Однак, 15.04.2025 року від відповідача ТОВ «Ізі Кредит» надійшла заява про визнання позову. Товариством визнається позов виключно в частині, що зазначена в первісному позові, і з якою у відповідача була можливість ознайомитись із позовної заяви.

Треті особи письмових пояснень до суду не надали.

Згідно з частиною 8статті 178 Цивільного процесуального кодексу Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8статті 279 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4статті 268 Цивільного процесуального кодексу Україниу разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Як було встановлено судом, 03.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис №9235 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Ізі Кредит» заборгованість за кредитним договором №182002 від 01.08.2017 року за період з 10.10.2017 року по 11.03.2020 року в сумі 16025 грн. 00 коп., з яких: 9427 грн. 46 коп. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 4597 грн. 54 коп. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2000 грн. 00 коп. строкова заборгованість за штрафами і пенями (а.с.8).

При цьому суд зазначає, що в прохальній частині позову позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.07.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі №9235.

Однак, до матеріалів справи долучено виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі №9235 від 03.07.2020 року.

Тобто, можна дійти висновку, що позивачем у позовній заяві помилково вказано дату вчинення виконавчого напису №9235, як 03.07.2021 року замість вірного 03.07.2020 року.

За вказаним виконавчим написом Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. 16.07.2020 року було відкрито виконавче провадження №62585180 (а.с.10).

Позивач із вказаним виконавчим написом не погоджується, у зв`язку з чим звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннямиЦивільного кодексу України,Законом України «Про нотаріат», а такожЗаконом України «Про захист прав споживачів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.

Зокрема, за змістомст.18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно дост.87 Закону України «Про нотаріат»та глави 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р., для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця.

Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеномустаттею 84 Закону України «Про нотаріат».

Отже, встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не вважається дотриманою (виконана), якщо боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

За результатами аналізу вище наведених норм права можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин.

Проаналізувавши наведені вище роз`яснення, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису 03.07.2020 року нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача.

Зокрема, нотаріус не пересвідчився у тому, що на даний час існує заборгованість за кредитним договором, чи укладався взагалі такий договір, не перевірив чи не сплив термін дії договору та чи не припинилось право кредитора нараховувати відсотки, визначені умовами договору, а також не переконався у тому, що боржнику було надіслано повідомлення-вимогу повернути заборгованість.

Окрім того, суд також враховує, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»;

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Саме до таких висновків про застосування зазначеної норми права дійшов Верховний суд у постанові від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18.

Проаналізувавши вище наведене, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису 03.07.2020 року нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному випадку, суд вважає, що представник відповідача ТОВ «Ізі Кредит» не надав суду доказів того, що сума боргового зобов`язання на час звернення про вчинення виконавчого напису була безспірною.

Як роз`яснено уп.13Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно доЗакону України «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні за участю нотаріуса, який залучається до участі у справіу якості третьої особи.

За змістомст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заборгованість боржника на момент вчинення виконавчого напису не була безспірною, а нотаріус належним чином не виконав вимог ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат»та не пересвідчився у безспірності заборгованості, що унеможливлює видачу виконавчого напису, а отже надані позивачем докази в своїй сукупності є достатніми та дають змогу суду дійти до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно ч.2 чт.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору.

На підставі викладеного та керуючисьст.18 ЦК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р.,ст.ст.4,5,10,18,80,89,141,259,263-265,273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 03.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі №9235 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит»</a> заборгованості кредитним договором №182002 у розмірі 16025 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит»</a> (код ЄДРПОУ 36183990) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) 50% сплаченого нею судового збору у сумі 605 грн. 60 коп.

Зобов`язати фінансовий орган Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 50% сплаченого нею судового збору в сумі 605 грн. 86 коп. за подачу позовної заяви, який було сплачено згідно платіжного доручення №3979-2829-8759-4633 від 28.02.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.