Рішення

від 28.04.2025 по справі 211/1235/25

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/1235/25

Провадження № 2/211/1196/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Данилової О.Д.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кривому Розів порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, -

встановив:

позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, обґрунтовуючи свій позов тим, що надає послуги з централізованого опалення відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідач у повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювала, в результаті чого виникла заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2024 року у сумі 14280,06 грн., заборгованості по оплаті за абонентське обслуговування у сумі 230,58 грн. Вказані суми заборгованості, а також інфляційні втрати в сумі 3582,47 грн., 3% річних у сумі 882,05 грн. та пеню в сумі 1074,56 грн. позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

Ухвалою суду від 17.02.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28.04.2025 розгляд справи ухвалено проводити в заочному порядку.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог та не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомила причини неявки, відзиву не подала.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити у цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася у судове засідання, не повідомила причини неявки, не подала відзиву, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України, власність зобов`язує і власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 є власником частки нежитлового приміщення, загальною площею 103,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з 30.12.2003 (а.с. 10). Нежитлове приміщення розташоване у будинку, який є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж централізованого опалення позивача, які є внутрішньо будинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі нежитлового приміщення 109. Відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення 109 не виокремлено від внутрішньо будинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення будинку по АДРЕСА_2 .

АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу.

Постачання теплової енергії є комунальною послугою (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Пунктом 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплюється обов`язок надання комунальної послуги виконавцем.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання комунальних послуг здійснюються безперервно, зокрема, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.

У той же час, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 7-9) затверджено постановою КМУ «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022).

АТ «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті: https://tес.dр.иа, було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за посиланням: https://tес.dр.иа/tуроvуj-іпdyvidualnyj-dogovir-pro-nadannya-poslugy-z-postachannya-teplovoyi-energiyi/, який є публічним договором приєднання (далі - Типовий договір).

Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу Позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 гвардії про обрання моделі договірних відносин, то з 01.11.2021 з ОСОБА_1 фактично було укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №3190/жб від 01.11.2021.

Так, відповідно до п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Факт поставки теплової енергії у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_4 (а.с. 12-18 - копії актів, а.с. 20 - інформація). Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону.

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).

Згідно із приписами п. 19 Правил №830 комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 24 Правил №830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Згідно із п. 10 Методики розподілу базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.

Пунктом 2 Правил №830 встановлено, що опалювана площа (об`єм) приміщення - це загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.

У будинку АДРЕСА_4 встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом технічного огляду вузла обліку теплової енергії від 04.10.2021 (а.с. 19). Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

Таким чином, згідно із показаннями приладу комерційного обліку у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за Типовим договором №3190/жб було спожито теплову енергію на загальну суму 14280,06 грн., а також надано послугу з абонентського обслуговування на загальну суму 230,58 грн. (а.с. 104, 105).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 30 Типового договору визначено, що плата за послугу з постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил №830 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується, виходячи з розміру, затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного КМУ, інформація про яку розміщується на веб-сайті Виконавця: https://tес.dр.иа/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.

Пунктом 31 Типового договору передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно з п. 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до Законів України «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», постанови КМУ від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», на підставі Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 19.10.2022 №865 встановлено, що рішення виконкому міської ради від 22.10.2021 №529 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» з урахуванням інтересів Криворізької міської територіальної громади», є чинним протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Чинність Рішення виконкому міської ради від 22.10.2021 №529 визначає можливим застосування тарифів до всіх категорій споживачів на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022. Відтак, тариф на теплову енергію (за 1 Гкал з ПДВ) для категорії інші споживачі - 5344,26 грн., без ПДВ - 4453,55 грн.

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1273 установлено для АТ «Криворізька теплоцентраль» економічно обґрунтовані тарифи для категорії «інші споживачі» на рівні 4581,12 грн., 3817,60 грн. без ПДВ.

Відповідно долиста Департаментужитлово-комунальногогосподарства табудівництва Дніпропетровськоїобласної державноїадміністрації №4796/0/112-21від 15.11.2021,листа Мінрегіону№7/10.2/17175-21від 11.11.2021стосовно наданняроз`яснень щодоМеморандуму провзаєморозуміння щодоврегулювання проблемнихпитань усфері постачаннятеплової енергіїта постачаннягарячої водив опалювальномуперіоді 2021/2022року,постанови КМУвід 10.11.2021№1209«Про деякіпитання нарахування(визначення)плати затеплову енергію,послуги зпостачання тепловоїенергії тапостачання гарячоїводи узв`язку іззміною ціниприродного газу»та постановиКМУ від03.10.2007№1198«Про затвердженняправил користуваннятепловою енергією»,постановою КМУвід 01.06.2011№869«Про забезпеченняєдиного підходудо формуваннятарифів накомунальні послуги»у зв`язкуіз щомісячноюзміною ціниприродного газупри нарахуванніплати длякатегорії споживачів«інші споживачі»враховуються коефіцієнтиперерахунку, визначені відповідно до п. 48 постанови КМУ від 03.10.2007 №1198 (в редакції постанови КМУ від 10.11.2021 №1209) та п. 60 постанови КМУ від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022).

Розрахунок суми нарахування за послугу з постачання теплової енергії здійснюється за наступною формулою: кількість Гкал спожитих споживачем * тариф без ПДВ * коефіцієнт перерахунку у зв`язку із зміною ціни природного газу + ПДВ.

АТ «Криворізька теплоцентраль» розраховано та встановлено коефіцієнт перерахунку у зв`язку із зміною ціни природного газу для категорії споживачів «інші споживачі»:

за листопад 2021 року - 1,374067878;

за грудень 2021 року - 1,135819739;

за січень 2022 - 0,727222104;

за лютий 2022 року - 0,435223586;

за березень 2022 року - 1,293857709;

за листопад 2023 року - 1,129800000;

за грудень 2023 року - 1,065550000;

за січень 2024 року - 1,033770000;

за лютий 2024 року - 1,003950000;

за березень 2024 року - 0,974670000.

Згідно із постановою КМУ від 21.08.2019 №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» плата за абонентське обслуговування встановлювалась наказами по підприємству.

Відповідно до п. 34 Типового договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За положеннями статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно із наданим до суду розрахунком заборгованості, з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості, сума боргу по оплаті за послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 у сумі 14280,06 грн., заборгованості по оплаті за абонентське обслуговування у сумі 230,58 грн.(а.с. 104, 105). Доказів на спростовування зазначеного відповідачем не надано.

Крім того, згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14.11.2011 у справі №6-40цс11).

Як зазначено в Аналізі практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01.07.2014), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 20.06.2012 у справі № 6-68цс12, від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних втрат в сумі 3582,47 грн. та 3% річних у сумі 882,05 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості (а.с. 104, 105). Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.

Про правильність поданого позивачем розрахунку висловився також Дніпровський апеляційний суд в своїй постанові від 22.10.2024 в аналогічній справі №211/2541/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122521363). При цьому суд апеляційної інстанції не вбачав помилковості таких розрахунків в розрізі Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою в період з 24.02.2022 року до 29.12.2023 року встановлено заборону щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Щодо позовних вимог про стягнення пені.

Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Отже, положення ст. 549 ЦК України (штраф, пеня) та ст. 625 ЦК України (3% річних, інфляційні втрати) є різними за своєю правовою природною.

У даній справі позивачем пред`явлені також позовні вимоги про стягнення пені, у зв`язку з несплатою заборгованості за надані комунальні послуги, нараховані у період з 04.01.2022 по 30.01.2025.

Встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», зокрема, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (підпункт 4 пункту 3 розділу II Прикінцеві положення).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у редакції до 29.12.2023 було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки(штрафів,пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова застосовується з 24.02.2022.

Таким чином, враховуючи встановлені вище заборони щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, які діяли у період з 12.03.2020 до 30.07.2023 (на період дії карантину, пов`язаного із поширенням коронавірусної хвороби) та у період з 24.02.2022 по 29.12.2023 включно (у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні), підстави для стягнення на користь позивача пені, нарахованої за несвоєчасне здійснення платежів за надані послуги постачання теплової енергії у період з 04.01.2022 по 29.12.2023 включно відсутні.

За положеннями пункту 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Тому з відповідача на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягає стягненню нарахована пеня за період з 30.12.2023 по 30.01.2025 включно в сумі 118,61 грн., виходячи з розрахунку позивача та ставки 0,01% річних (а.с. 106).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Положеннями частини першої статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву до суду та доказів на його підтвердження суду не надала, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2883,63 грн., тобто пропорційно до задоволених вимог (19093,77 грн. х 3028,00 грн. / 20049,72 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-288, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення), яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 у сумі 14280 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 06 копійок; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 у сумі230 (двісті тридцять) гривень 58 копійок; інфляційні втрати в сумі 3582 (три тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 47 копійок; 3% річних у сумі 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 05 копійок; пеню за періодз 30.12.2023по 30.01.2025у сумі 118 (сто вісімнадцять) гривень 61 копійка; та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2883 (дві тисячі вісімсот вісімдесят три) гривні 63 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 квітня 2025 р.

Суддя Д.М. Ніколенко