Вирок

від 24.04.2025 по справі 184/2376/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/2376/24

Номер провадження 1-кп/184/68/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041360000486 від 09.11.2024 року, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе (Покров) Дніпропетровської області, громадянина України, учень 11 класу КЗ «Ліцей №2», не працює, не одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

за участю: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , законний представник - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

Під час дії воєнного стану, введеного 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України № 64 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України, а саме 09.11.2024 о 09 годині 00 хвилину ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на 2 поверсі сходинкового майданчику 5 під`їзду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив, як сусід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає у кв. АДРЕСА_3 , на прохання прабабусі ОСОБА_3 - ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , дає їй грошові кошти належні останній, повертається до квартири та зачиняє вхідні двері. Після чого, в цей же дань та час, перебуваючи там же, у неповнолітнього ОСОБА_3 з корисливих спонукань винник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення грошових коштів у ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення грошових коштів у ОСОБА_7 , в той же день та час неповнолітній ОСОБА_3 спустившись на перший поверх п`ятого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань. підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_8 яка в той момент перебувала на сходинковому майданчику першого поверху п`ятого під`їзду вказаною житлового будинку та з її правої кишені пальто відкрито умисно витягнув грошові кошти в сумі 1200 гривень, після чого, розуміючи, що його протиправні дії викриті самою потерпілою ОСОБА_7 , з метою доведення до кінця свого злочинного наміру, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, втік з місця вчинення злочину.

В подальшому, відкрито викраденим чужим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 1200 гривень.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого та пояснив, що він 09.11.2024 року перебуваючи на 2 поверсі в 5 під`їзді будинку АДРЕСА_2 відкрито викрав у своєї прабабусі, яка перебувала там же, грошові кошти в сумі 1200 грн. які в неї були в кишені пальто, після чого втік.

У скоєному розкаявся та просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно доведена повністю.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.4 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, скарг та заяв за місцем проживання відносно обвинуваченого не надходило, а також обставини, які пом`якшують покарання, наявність обставин, які обтяжують покарання, матеріальні збитки потерпілій особі відшкодовано шляхом повернення коштів, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.186 КК України, на підставі ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду, тобто перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.

Завдана потерпілій шкода відшкодована повністю.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходить з положень ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.4 ст.186 КК України та призначити йому із застосуванням ст.69, 101 КК України більш м`яке покарання, ніж передбачено законом у виді пробаційного нагляду, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженої визначених законом і встановлених вироком суду із застосуванням наглядових та соціально виховних заходів без ізоляції від суспільства, строком на два роки.

Відповідно до ч.2 ст.59-1, п.2,4 ч.3 ст.59-1 КК України на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_3 суд покладає такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази по справі мобільний телефон марки « Nokia», моделі «ТА-1203»з сім картою мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_1 , ключі від квартири, два гаманця, блокнот, буклет «Банк Аваль», буклет на картку програми лояльності «Петриківка» - які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_9 після набрання вироком законної сили - залишити потерпілій.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

За правилами, встановленими ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1