Рішення

від 28.04.2025 по справі 639/1463/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/1463/25

Провадження №2-о/639/53/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Харковіцивільну справуза заявоюОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2025 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась із заявою заявник ОСОБА_1 зазначивши заінтересованими особами Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області,в якійпросиласуд ввстановити факт, що має юридичне значення, а саме сумісного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебування на його утриманні до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник зазначає,що 21 червня 1974 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та присвоєне чоловіку прізвище дружини « ОСОБА_4 ».

Протягом усього спільного життя заявниця проживала спільно з моїм чоловіком, ОСОБА_2 , вели спільне господарство та спільний бюджет, виховували двох дочок, піклувалися і підтримували один одного. Основний дохід в сім`ю приносив чоловік. Чоловік заявгиці був кандидатом технічних наук, працював на керівній посаді в дослідницькому інституті, у зв`язку з чим він отримував пенсію у розмірі 12 0000 грн., яку він повністю віддавав дружині, яка витрачала її на оплату квартири і комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування та т. і.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України міста Харкова в Харківській області, як пенсіонер, отримує пенсію за віком.

ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік заявниці ОСОБА_2 , помер. Чоловік проживав та помер за адресою спільного проживання: АДРЕСА_1 . Його поховання здійснювала дружина.

Як дружина померлого ОСОБА_2 , який отримував саме пенсію, передбачену Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заявниця звернулась до управління Пенсійного фонду України в Новобоварському районі міста Харкова з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Однак, за результатами розгляду заяви Рішенням відділу перерахунків пенсії №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 963260152930 від 02.04.2024 року, вирішено відмовити у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі того, що заявником був поданий неповний пакет документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1. Зокрема не надана довідка про перебування на утриманні померлого годувальника та запропоновано надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У тексті цього розпорядження також зазначено, що факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Отримати таку довідку в інший спосіб, ніж судовий, заявник не має можливості, оскільки за життя чоловіка, місце реєстрації його проживання було відмінне від її, в зв`язку з цим, вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання разом з померлим годувальником і перебування на його утриманні.

Крім того заявник просила витребувати з управління Пенсійного фонду України в Новобаварському районі міста Харкова відомості про розмір пенсії покійного чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підтвердження факту спільного проживання просила викликати та допитати в якості свідків сусідів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утриманні до моменту смерті. Призначено судове засідання.

Витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відомості про розмір пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Клопотання заявника ОСОБА_1 про виклик та допит свідків задоволено. Викликано всудове засіданнядля допитув якостісвідків: ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

17 березня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшли письмові пояснення, при розгляд справи покладались на розсуд суду.

19 березня 2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просили залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки вважає що існує спір про право, а саме право на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України «Про загалнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме прехід на пенсію по втраті годувальника.

В судовому засіданні заявник підтримала заяву та просила задовільнити, надавши пояснення аналогічні викладеним в заяві. Просила допитати в якості свідка ОСОБА_8 , та відмовилась від допиту свідка ОСОБА_7 в зв`язку з неможливістю його явки.

Суд, без складання окремого процесуального документу, клопотання заявника задоволено, прийнято відмову заявника від допиту свідка ОСОБА_7 , вирішено допитати в якості свідка ОСОБА_8 .

Представники заінтересованих осіб Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вХарківській області,Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вПолтавській області подали заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Суд, вислухавши заявника та перевіривши матеріали справи і оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності дост. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, зокрема суди розглядають справи про встановлення факту проживання та перебування фізичної особи на утриманні.

Судом встановлено, що 21 червня 1974 року Київським відділомзаписів актівгромадянського стануміста Харковазареєстровано шлюбміж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №512 від 21.06.1974 року та підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу виданим повторно серії НОМЕР_1 02.07.1985 року. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище чоловіку ОСОБА_9 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові, серія НОМЕР_2 , виданого 15.05.1985 року Дзержинським відділом записів актів громадянського стану міста Харків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 змінив прізвище на ОСОБА_9 , про що зроблено актовий запис №27 (а.с. 10).

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 місце проживання ОСОБА_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Як зазначила заявник, її чоловік ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте проживав разом із нею за адресою АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, про що 06.03.2024 зроблено відповідний актовий запис №3189 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 06.03.2024 (а.с. 11).

На підтвердження факту спільного проживання заявником долучено до матеріалів справи копію акту про фактичне проживання особи від 30.01.2025, а саме померлий ОСОБА_2 проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Акт підписаний мешканцями будинку за вище вказаною адресою: ОСОБА_5 , який мешкає в квартирі АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , яка мешкає в квартирі АДРЕСА_3 , та ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 12).

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні надали пояснення, що кожних з них є сусідами заявниці, мешкають в квартирі АДРЕСА_3 , зазначили що знають сім`ю ОСОБА_9 з 2010 року, які мешкали в квартирі АДРЕСА_5 . Зазначили, що заявниця та її чоловік постійно були разом та жили в квартирі АДРЕСА_5 до смерті чоловіка. Як сусіди спілкувалися та бачили їх регулярно.

Свідок ОСОБА_8 в судовомузасіданні пояснив,що вінбільше 20років знайомийіз сім`єю,неодноразово буву нихвдома,виконував будівельніроботи,розглядав зними будівельнудокументацію,йому достовірновідома щоподружжяжили разом, проте ОСОБА_9 не був зареєстрований в квартирі. Коли ОСОБА_9 захворів, швидка забрала його з квартири по АДРЕСА_6 , потім він помер.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 року у справі №1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім`ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Згідно з роз`ясненнями Верховного суду України від 01.01.2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом); відсутній спір про право.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться: показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; довідки з місця проживання, фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази), докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства, заяви, анкети, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного та ін.

Суд звертає увагу, що право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Таким чином, реєстрація місця проживання заявниці і її чоловіка за різними адресами не свідчить про те, що вони перебуваючи у шлюбі не проживали однією сім`єю.

З огляду на надані пояснення свідків, досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за однією адресою.

Що стосується встановлення факту перебування заявниці на утриманні чоловіка, то слід зазначити наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

У статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено поняття членів сім`ї, які вважаються утриманцями.

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як роз`яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка, заявниця посилається на те, що вона перебувала у шлюбі з чоловіком, проживала з ним спільно і пенсія її чоловіка була основним джерелом для її існування адже вона значно більше від її пенсії.

Згідно довідки про доходи № 4721 6374 7076 2714 від 24.01.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківськному об`єднаному управлінні ПФУ м. Харкова в Харківській області і отримує пенсію за віком, сума пенсії за період з листопада 2024 по січень 2025 складає 10110,00 грн. (а.с. 15)

Згідно довідкипро розмірнарахованої івиплаченої пенсії,виданої Головнимуправлінням Пенсійногофонду Українив Харківськійобласті ОСОБА_2 перебував наобліку вГоловному управлінніПенсійного фондуУкраїни вХарківській областіі отримувавпенсію заберезень 2024року всумі 12755,69грн.(а.с.40).

У постанові від 18 січня 2024 року в справі №560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постановах від 05 червня 2024 року в справі № 557/1535/23(провадження № 61-1723св24), від 24 квітня 2024 року в справі № 694/2318/23 (провадження № 61-2911св24), від 08 травня 2024 року в справі № 214/4921/23 (провадження № 61-15863св23) та інших.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У статті 36 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV) визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

За вимогами цієї статті пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону;

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, визначено, які документи надаються до заяви про призначення пенсії в зв`язку з втратою годувальника такі документи.

До заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надається, зокрема, документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Тобто у будь-якому випадку переживший з подружжя, який виявив бажання отримувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника зобов`язаний подати документи на підтвердження перебування його на утриманні померлого годувальника.

У пункті 2.11 зазначеного Порядку закріплено, що у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Чинне законодавство не містить обов`язкового позасудового порядку підтвердження вказаного юридичного факту.

З метою переведення на пенсію по втраті годувальника, заявниця звернулась до уповноваженого органу з відповідною заявою, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області за № 963260152930 від 02.04.2024, їй відмовлено у перерахунку пенсії по втраті годувальника у зв`язку з тим, що не було підтверджєно факт реєстрації з годувальником за однією адресою та факт перебування на його утриманні (а.с. 6).

Таким чином, суд враховує, що необхідність встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні чоловіка до смерті останнього необхідно заявниці для призначенні пенсії в разі втрати годувальника, і саме у зв`язку з тим, що заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, вона звернулася до суду в порядку окремого провадження разом із заявою про встановлення факту і подала докази на підтвердження того.

В зв`язку з чим, суд відхиляє посилання заінтересованої особи на те, що існує спір про право, а саме право на перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме про перехід на пенсію по втраті годувальника. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.09.2024 року у справі №336/1098/24.

Факт того, що ОСОБА_2 постійно проживав разом із ОСОБА_1 на момент його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтверджується зібраними та дослідженими в справі доказами, показаннями свідків.

Також, згідно з наданими заявником документами, розмір її пенсії є значно меншим, ніж розмір пенсії, яку отримував її померлий чоловік. При цьому, в даному випадку, отримання дружиною померлого пенсії не є підставою для відмови у встановленні факту перебування її на утриманні чоловіка. Хоча заявник і отримувала пенсію, але її розмір був менший від розміру пенсії ОСОБА_2 , а тому вочевидь допомога чоловіка була постійним і основним джерелом її засобів до існування.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

З огляду на зазначене, оскільки допомога, яка надавалась ОСОБА_1 була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення заяви.

Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

Встановлення факту проживання заявниці однією сім`єю та перебування її на утриманні чоловіка ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , має для неї юридичне значення і потрібне для переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.263,265,293 - 294,315,319,352,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, спільного постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ії чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебування на його утриманні, до моменту смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх;

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 13967927, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34.

Повний текст рішення складено 28.04.2025.

Суддя С.О. Рубіжний