Рішення

від 28.04.2025 по справі 336/846/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №336/846/25

Пр.2/336/1524/2025

28.04.25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №336/846/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи),, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю Бережна М.В. в інтересах позивача за допомогою системи «Електронний суд» 27.01.2025 звернулась до суду із зазначеним позовом, за змістом якого просить стягнути на користь позивача з відповідачки заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 30.01.2023 у сумі 30 741,14 гривень, яка наявна станом на 24.12.2024, в тому числі заборгованість за тілом кредиту у сумі 24 814,66 гривень, за відсотками у сумі 5 926,48 гривень.

За змістом позовної заяви, 30.01.2023 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту, а також Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, погодив такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 40.8% (п.1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Відповідно до тверджень сторони позивача заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення прозастосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 08/26 , тип -Універсальна GOLD, згодом було отримано кредитну картку номер -5363542108681611, строк дії - 01/28 , тип -Універсальна GOLD. Так, відповідачка користувалась кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку здійснювала операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 р., Відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Разом з цим, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки, а саме згідно з п. 1.4. шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.

Як видно з позовної заяви, позивач виконав умови договору та надав Відповідачу кредитну картку(-ки), кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку (копії додається до позовної заяви). Відповідачка протягом строку дії картки користувалась кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором (додається до позовної заяви) та підтверджується випискою за рахунком.

Таким чином, у порушення умов Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У позовній заяві наголошено, що згідно п. 2.1.1.3.5. Договору Сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Тобто, Сторони згідно зі ст.212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту. Так, враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

Станом на 24.12.2024, з урахуванням внесених коштів, за відповідачкою, яка не виконує своїх зобов`язань за договором, утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 24 814,66 гривень, за відсотками за користування кредитом у сумі 5 926,48 гривень, тобто, у загальній сумі 30 741,14 гривень.

З вказаних підстав, оскільки відповідачка продовжує ухилятись від виконання умов договору, укладеного між сторонами, який не розірваний, крім того, заходи досудового врегулювання спору не є обов`язковими у зазначених правовідносинах, представник позивача просить задовольнити позов у визначений спосіб.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 04.02.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Роз?яснено, що відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

За нормою ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідних клопотань до матеріалів справи не скеровано.

Відповідачка відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв до справи не скеровувала, не скориставшись відповідним процесуальним правом, конверт із копією ухвали суду повернувся до суду без вручення (із приміткою «адресат відсутній за місце проживання»), що надає суду підстави для ухвалення рішення. Копія позовної заяви із додатками скерована позивачем відповідачеві, перед зверненням до суду, що підтверджено належними та допустимими доказами.

Згідно з відповіддю Міністерства соціальної політики України від 03.03.2025 на виконання ухвали суду від 04.02.2025, станом на 03.03.2025 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація щодо ОСОБА_1 відсутня. Додатково судом розміщено оголошення на сайті Судової влади України у відповідному розділі із посиланням на текст ухвали суду.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань, зустрічної позовної заяви у даній справі не подано.

Підстав для оголошення перерви та / або відкладення судового засідання відповідно до положень ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із тим, що розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч.1,8 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі у зв`язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.

За матеріалами справи, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк». Копія засвідченого витягу загальних положень статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ Комерційний банк «Приватбанк» міститься у матеріалах справи.

30.01.2023 ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим, як підтверджено довідкою від 26.12.2024, банком видано кредитну картку як платіжний інструмент, строком дії до серпня 2026 року, а також 10.01.2024 - строком дії до січня 2028 року, тип «Універсальна Gold».

30.01.2023 відповідачка ознайомилась із умовами кредитування, підписала паспорт кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно, сторонами погоджено наступні умови кредитування: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, до 200000 гривень (п.1.2 договору), тип картки «Універсальна Gold», строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації, на споживчі цілі, пільговий період до 55 днів, спосіб надання кредиту безготівковий, процентна ставка 40,08% річних, фіксована, розмір обов`язкового мінімального платежу та пільгового періоду визначені п.2.1.1.2.9, 2.1.1.3.2 Умов та Правил надання банківських послуг, досліджених судом. Так, сплата мінімального обов`язкового платежу відбувається на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Вказану заяву про приєднання позичальником підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення прозастосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. Доводів на спростування даної обставини стороною відповідача не подано.

Так, між позивачем та споживачем ОСОБА_1 відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку від 30.01.2023 підписано договір про надання банківських послуг, із можливістю кредитування. Зміна кредитного ліміту, розмір якого узгоджується із сумою заборгованості, підтверджена довідкою від 26.12.2024.

Факт постійного користування відповідачкою грошовими коштами в рахунок кредитного ліміту підтверджений випискою за договором за період з 30.01.2023 по 26.12.2024, зокрема, у торгово-роздрібних мережах, для задоволення власних споживчих потреб позичальника, як і здійснення обов?язкових платежів, поповнення картки тощо.

Відповідно до паспорта споживчого кредита (доданого до заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг), підписаного відповідачем, умови кредитування відповідають вище наведеним положенням, із врахуванням типу картки.

Відповідно до розрахунка, наданого позивачем, заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 24.12.2024 дорівнює 30 741,14 гривень та складається з такого: заборгованість за тілом кредиту у сумі 24 814,66 гривень, за відсотками у сумі 5 926,48 гривень. Відсоткова ставка, відповідно до якої нараховані проценти за користування кредитними коштами відповідає умовам договору, за підвищеною процентною ставкою 60% нарахування не здійснювались.

За змістом заявки-приєднання у разі порушення зобов`язань відповідачем, на 180-тий день порушення з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та інші платежі за договором, зазначеною умови не дотримано відповідачкою.

Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

За загальним правилом ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов`язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, у відносинах щодо позики, а саме, ст. 207, 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України). Зокрема, ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, судом враховується позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.07.2019 у цивільній справі №342/180/17, пр. 14-131цс19.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи зміст наведених норм, можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Оскільки такі умови договорів приєднання розробляються АТ КБ «Приватбанк», як надавачем банківських послуг, відповідно, вони мають бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору та під час його виконання діють певні вимоги у визначеній редакції.

У вказаній справі цієї умови в повній мірі дотримано позивачем, тому на правовідносини між сторонами розповсюджуються положення ст.634 ЦК України.

За нормою ч.2 ст.1050 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так, ч.1 ст.1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Так, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами та міра відповідальності кредитора поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У цій справі позивачем заявлено вимоги про погашення кредиту, а саме, тіла кредиту та відсотків, нарахованих на вказане тіло, відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, під час розгляду справи суд дійшов висновку про те, що АТ КБ "Приватбанк» виконало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором про надання банківських послуг, а саме, відкрив на ім`я відповідачки картковий рахунок, видав платіжні картки за її заявою, на виконання договору встановив ліміт кредиту, який використовувала ОСОБА_1 протягом строку користування карткою (як видно з наявної виписки).

Підтверджень розірвання договору за ініціативою відповідача чи заперечень проти списання платежів, які стягувались банком протягом строку користування кредитною карткою на час розгляду справи у її матеріалах немає.

Так, з урахуванням наведених норм та наданого позивачем розрахунку суд встановив, що станом на 24.12.2024 відповідачка взятих на себе кредитних зобов`язань до звернення до суду належним чином не виконала, сума тіла кредиту та відсотків, нарахованих на існуючу заборгованість, що підтверджено розрахунком, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі.

Хоча вказана заява-анкета не містить строку користування карткою, повернення кредиту, але, як видно з розрахунку, фактично використані позичальником кошти в межах встановленого банком ліміту в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк відповідачем повернуті не були.

Із врахуванням норми ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення заборгованості за тілом кредиту та відсотками у загальній сумі 30 741,14 гривень.

Суд враховує правові висновки, здійснені Верховним Судом у постанові від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, пр.№ 61-9618св19.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час розгляду справи), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися у сукупності з іншими доказами.

Позовних вимог про стягнення відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України позивачем не заявлено, як і про стягнення комісій, інших обов?язкових платежів.

Дослідивши надані представником позивача на підтвердження позовних вимог письмові докази, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, із відповідачки слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 2422,40 гривень.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 30.01.2023 у сумі 30 741,14 гривень (тридцять тисяч сімсот сорок одна гривня 14 копійок), яка наявна станом на 24.12.2024, в тому числі заборгованість за тілом кредиту у сумі 24 814,66 гривень (двадцять чотири тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 66 копійок) та за відсотками у сумі 5 926,48 гривень (п?ять тисяч дев?ятсот двадцять шість гривень 48 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Реквізити сторін: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код за ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1-д.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 28.04.2025.

Суддя Л.А. Вайнраух