Ухвала від 25.04.2025 по справі 465/3106/17

465/3106/17

1-в/465/107/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Марків Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву ОСОБА_1 про відстрочку/розстрочку виконання вироку Франківського районного суду м.Львова від 10.07.2023 в частині вирішення цивільного позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить відстрочити, розстрочити їй виконання вироку Франківського районного суду м.Львова від 10.07.2023 у справі №465/3106/17 в частині вирішення цивільного позову про стягнення з неї на користь АТ "Сенс Банк" матеріальної шкоди в розмірі 428715,42 грн. терміном на один рік.

Заяву мотивує тим, що існують обставини, які не лише істотно ускладнюють виконання вироку суду, а й роблять його неможливим з огляду на те, що на виконання вироку в частині заборони обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю на строк 2 роки, наказом ФОП Війтович М.В. її звільнено з вказаної посади з 13.06.2024 за власним бажанням. Вказує, що питання працевлаштування на іншу роботу не стояло, адже станом на момент звернення зі заявою вона перебувала у стані вагітності, орієнтовний день пологів припадає на 21.07.2024. Також у заяві зазначається, що вона позбавлена будь-якого джерела доходу у зв`язку з непрацездатністю, пов`язаною з вагітністю та пологами та звільненням з роботи, що поставило її у скрутне матеріальне становище.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча й належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення такого.

Відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Обов`язковість виконання рішення закріплена частиною 5 статті 124 Конституції України, а також конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав та свобод людини і основоположних свобод» від 17 липня 1997 року.

Стаття 6 Конвенції гарантує неухильне виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 статті 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Положеннями частини 2 статті 539 КПК України встановлено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Судом встановлено, що вироком Франківського районного суду м.Львова від 10.07.2023 серед іншого задоволено частково цивільний позов АТ «СенсБанк» (як правонаступника АТ «АльфаБанк») до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СенсБанк» (як правонаступника АТ «АльфаБанк») матеріальну шкоду в розмірі 428715 гривень 42 коп.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. від 28.06.2024 відкрито виконавче провадження №75414081 з примусового виконання виконавчого листа №465/3106/17, виданого Франківським районним судом м.Львова 08.05.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" (як правонаступника АТ «АльфаБанк») матеріальної шкоди в розмірі 428715,42 грн.

Окрім цього, в межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника від 28.06.2024, про арешт майна боржника від 28.06.2024, про арешт коштів боржника від 28.06.2024, про стягнення з боржника основної винагороди від 28.06.2024.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , на підтвердження вимог заяви долучено Обмінну карту полового будинку, полового відділення лікарні, відповідно до якого передбачуваний термін пологів ОСОБА_1 - 21.07.2024; Наказ ФОП Війтович М.В. №2 від 13.06.2024 про звільнення ОСОБА_1 з 13.06.2024 з посади продавця-консультанта за власним бажанням, на підставі ст.38 КЗпП України; Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08.07.2024 за період з 1 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року.

Відповідно до положень статті 435 ЦПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, можливість відстрочки, розстрочення виконання судового рішення в судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк остання не може надаватися виключно в інтересах боржника, з посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.06.2019 року в справі № 381/1040/15-ц (провадження № 61-16003св18).

Як роз`яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії, бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення: хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З матеріалів справи вбачається, що заява про відстрочку/розстрочку виконання вироку в частині стягнення грошових коштів за цивільним позовом подана ОСОБА_1 15.07.2024.

В свою чергу 24.06.2024 прокурором Львівської обласної прокуратури подано касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03.04.2024 у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 31 жовтня 2024 року касаційну скаргу прокурора задоволено частково; ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2024 стосовно ОСОБА_2 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції; у решті судове рішення залишено без зміни.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури задоволено частково; вирок Франківського районного суду м. Львова від 10 липня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Відтак, судом встановлено, що з моменту подання ОСОБА_1 заяви про розстрочку/відстрочку виконання вироку Франківського районного суду м.Львова від 10.07.2023, якою вона просила відстрочити/розстрочити виконання вказаного вироку терміном на один рік, пройшло більш, як дев`ять місяців. Більш цього, станом на момент розгляду даної заяви суду не надано доказів наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим станом на даний момент. В судове засідання заявниця, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення такого, не з`явилась, обгрунтувань наявності обставин, за яких суд може відстрочити/розстрочити виконання вироку, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку/розстрочку виконання вироку Франківського районного суду м.Львова від 10.07.2023 в частині вирішення цивільного позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Марків Ю.С.