Постанова

від 14.04.2025 по справі 927/1136/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2025 р. Справа№ 927/1136/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,

за участю представників:

від заявника - Євстігнєєва А.А.,

від боржника - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Укрпромресурс" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2025 про повернення заяви про скасування судового наказу у справі №927/1136/24 (суддя - Романенко А.В.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Укрпромресурс" про видачу судового наказу.

ВСТАНОВИВ наступне.

11.12.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Укрпромресурс" щодо видачі судового наказу про стягнення 30364,64 грн заборгованості (12125,35 грн 10% річних та 18239,29 грн інфляційного збільшення) за договором поставки № 111/14/3 від 02.01.2014.

16.12.2024, Господарським судом Чернігівської області виданий судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Укрпромресурс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" 30364,64 грн заборгованості та 302,8 грн судового збору.

17.12.2024, відповідно до вимог статті 156 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), копія судового наказу, разом з заявою стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами, направлена боржнику засобами поштового зв`язку за адресою його реєстрації згідно з відомостями ЄДРПОУ: вул. Пушкіна, буд. 30, кв. 22, м. Чернігів, 14000 (поштове відправлення: 1400057788145).

На адресу Господарського суду Чернігівської області, 23.12.2024, відділенням поштового зв`язку повернуті перелічені документи без їх вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація Укрпромресурс", з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

21.02.2025 ТОВ "Корпорація Укрпромресурс" звернулося до суду з заявою про скасування судового наказу від 16.12.2024 у справі № 927/1136/24, разом з клопотанням про поновлення строку.

Вказане клопотання мотивовано тим, що в зв`язку з проходженням директором Товариства ОСОБА_1 військової служби за призовом (наказ Товариства від 30.01.2023 № 1К), та отриманням документів із відомостями про судовий наказ у справі № 927/1136/24, виданий Господарським судом Чернігівської області (що набув чинності 14.01.2025), лише 19.02.2025, строк для подачі заяви про скасування судового наказу пропущено з поважних причин.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація Укрпромресурс" у клопотанні про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу в справі № 927/1136/24; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація Укрпромресурс" (код ЄДРПОУ 35506377) заяву про скасування судового наказу в справі № 927/1136/24.

Так, Суд дійшов висновку про недоведеність заявником наявності поважних причин пропущення установлених Законом строків на звернення до суду з відповідною заявою.

Суд першої інстанції вказав, що перебування керівника Товариства ОСОБА_1 в складі Збройних Сил України не свідчить про неможливість своєчасного звернення боржника, юридичної особи, до суду з заявою про скасування судового наказу в справі № 927/1136/24 у належний строк. За відомостями внесеними до ЄДРПОУ (витяг з якого долучений боржником до матеріалів заяви про скасування судового наказу в цій справі) повноважною особою, окрім керівника, вчиняти дії від імені ТОВ "Корпорація Укрпромресурс" є Ігнатьєва Альона Сергіївна.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, боржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та поновити строк для подання заяви про скасування наказу.

В апеляційній скарзі апелянт вказує про поважність причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки директор боржника є єдиним одноосібним виконавчим органом, який, в свою чергу, у зв`язку з проходженням військової служби був відсутнім за адресою місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, за доводами скаржника, у зв`язку з вибуттям директора на військову службу діяльність товариства фактично зупинилася.

Одночасно скаржник вказує, що ОСОБА_2 є засновником та не уповноважена діяти від ТОВ "Корпорація Укрпромресурс".

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Апелянт правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчить довідка про доставку електронного документу (ухвали суду від 12.03.2025) до його електронного кабінету.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від апелянта до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення апелянта, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

За приписами статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу; із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги; заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці; судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Статтею 148 ГПК України визначено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.1); особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч.2).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Як зазначено вище, 16.12.2024 Господарським судом Чернігівської області виданий судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Укрпромресурс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" 30364,64 грн заборгованості та 302,8 грн судового збору.

Статтею 156 ГПК України встановлено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має (ч.1); одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами (ч.2); копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.3); днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу (ч.4).

На виконання вимог статті 156 ГПК України, господарським судом першої інстанції було надіслано на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами, проте 23.12.2024 наведені документи повернулися до Господарського суду Чернігівської області з відміткою органу поштового зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена, зокрема, статтею 150 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

З огляду на те, що копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами божнику було надіслано за належною адресою, яка співпадає з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення боржника про наявність наказного провадження у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Стосовно посилань скаржника в обґрунтування поважності причин пропуску строку на те, що директор боржника є єдиним одноосібним виконавчим органом, який, в свою чергу, у зв`язку з проходженням військової служби був відсутнім за адресою місцезнаходження юридичної особи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, тимчасова відсутність директора жодним чином не свідчить про зупинення діяльності всієї юридичної особи, керівником якої він є, та відповідно не підтверджує неможливості отримання Товариством поштової кореспонденції.

До того ж, суд першої інстанції вірно вказав, що повноважною особою, окрім керівника, вчиняти дії від імені ТОВ "Корпорація Укрпромресурс" є Ігнатьєва Альона Сергіївна.

Доводи скаржника про те, що що Ігнатьєва Альона Сергіївна є засновником та не уповноважена діяти від ТОВ "Корпорація Укрпромресурс", спростовуються відомостями, які містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, згідно вказаних відомостей Ігнатьєва Альона Сергіївна є представником, з повноваженнями на вчинення дій від імені юридичної особи, у тому числі підписання договорів, тощо.

Крім того, засновники наділені повноваженнями обирати керівника товариства.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що боржником не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи те, що підстави для поновлення строку на подання заяви про скасування наказу відсутні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення такої заяви боржнику.

Доводи апеляційної скарги, які стосуються обґрунтування заяви про скасування судового наказу колегією суддів не розглядаються, оскільки така заява боржника обґрунтовано повернута судом першої інстанції.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є правомірною, а тому відповідно підлягає залишенню без змін.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Укрпромресурс" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2025 про повернення заяви про скасування судового наказу у справі №927/1136/24 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена: 25.04.2025 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук