Постанова

від 23.04.2025 по справі 918/1063/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року Справа № 918/1063/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.01.2025 у справі № 918/1063/24 (суддя Мовчун А.І.)

за заявою керівника Рівненської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна"

про скасування державної реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомого майна

за участю представників сторін:

прокурор - Котяй І.В.;

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Рівненської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради (далі - позивач, Селищна Рада) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" (далі - відповідач, ТОВ "Евервелле Україна"), в якій просить скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "Евервелле Україна" на об`єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060), який знаходиться за адресою: вул. Козацька, 10, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область, здійснену державним реєстратором Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Ільчуком О.С. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 68859629 від 14.08.2023).

24.01.2025 до суду першої інстанції від керівника Рівненської окружної прокуратури надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на об`єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060);

- заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії (в тому числі поділу чи об`єднання) щодо об`єкту нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" з реєстраційним номером 2780568856060, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборони ТОВ "Евервелле Україна" (код ЄДРПОУ 43020360) та іншим фізичним/юридичним особам, вчиняти будь-які дії із об`єктом нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" з реєстраційним номером 2780568856060, спрямовані на поділ або об`єднання, а також укладати правочини щодо нього до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.01.2025 заяву керівника Рівненської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Суд першої інстанції, враховуючи предмет та підстави заявленого у справі позову, а також доводи прокурора , дійшов висновку про наявність підстав для про вжиття заходів забезпечення позову.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Евервелле Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.01.2025 у справі № 918/1063/24, в якій відповідач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- у заяві представник заявника помилково вказує на той факт, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на складові частини робочої насінево - очисної башні. В даному випадку важливим є той факт, що висновком експерта підтверджено, що дане майно є складовими та невід`ємними частинами робочої насінево - очисної башні, яка була придбана за договором купівлі - продажу, який долучений до матеріалів справи;

- також у своїй заяві представник заявника помилково вказує на той факт, що згідно постанови Північно - західного апеляційного господарського суду у справі № 918/1134/22 встановлено, що ТОВ "Евервелле Україна" не є власником даного майна. З метою уникнення подальших дій зі сторони Рівненської окружної прокуратури, спрямованих на неправомірне позбавлення ТОВ "Евервелле Україна" права власності на майно, відповідачем подано позов про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060), який знаходиться за адресою: вул. Козацька, 10, смт. Клевань, Рівненський р-н, Рівненська область;

- прокуратура не надає до справи доказів того, що вона зверталася з заявою (вимогою) про виконання постанови Північно - західного апеляційного господарського суду у справі № 918/1134/22, однак отримали відмову, а також не надано доказів того, що з приводу даного факту відкрито виконавче провадження. А тому, очевидним є висновок про те, що матеріали справи № 918/1063/24 не містять доказів того, що Рівненська окружна прокуратура не може отримати належне виконання судового рішення у справі № 918/1134/22;

- обставини за яких прокуратура просить задоволити заяву про забезпечення позову, ідентичні обставинам, викладеним як підстави позову, а відтак, задоволення заяви про забезпечення позову з цих підстав буде свідчити про фактичне задоволення позовних вимог, що прямо заборонено ч. 11 ст. 137 ГПК України. До заяви про забезпечення позову прокуратурою не долучено доказів того, що ТОВ "Евервелле Україна" вживає заходів з відчуження спірного об`єкту нерухомого майн;

- важливим є той факт, що предметом розгляду справи № 918/1063/24 не є спір про право на нерухоме майно, а є спір про правомірність чи неправомірність рішення державного реєстратора;

- прокуратура не надає до матеріалів справи № 918/1063/24 ні доказів того, що це самочинне будівництво, ні доказів того, що власником майна є Клеванська селищна рада. А відтак, позов ґрунтується лише на припущеннях, та не підтверджується належними і допустимими доказами.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.

Листом від 07.02.2025 з Господарського суду Рівненської області витребувано матеріали справи.

19.02.2025 матеріали справи надійшли до суду.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Евервелле Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.01.2025 у справі № 918/1063/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2025 о 15:00 год.

Керівник Рівненської окружної прокуратури надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Прокурор зазначає наступне:

- позовна заява у даній справі обґрунтована відсутністю будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджували б право власності ТОВ "Евервелле Україна" на спірні об`єкти нерухомого майна. Вказане підтверджується також постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22;

- виконання судового рішення у справі № 918/1134/22 від 14.08.2023 стало неможливим через здійснення реєстраційних дій за заявою ТОВ "Евервелле Україна" від 09.08.2023, в результаті чого реєстраційні справи за вищевказаними об`єктами нерухомого майна було закрито, а реєстраційні номери таких об`єктів скасовано, а саме у зв`язку з тим, що об`єкт "робоча насіннево-очисна башня" разом з оспорюваними складовими частинами було об`єднано з іншими належними ТОВ "Евервелле Україна" об`єктами нерухомого майна;

- до складових частин об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2780568856060, серед іншого, віднесено спірні об`єкти нерухомого майна, що є предметом розгляду справи №918/1063/24 та державна реєстрація яких підлягала скасуванню на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22;

- саме недобросовісна поведінка ТОВ "Евервелле Україна" призвела до унеможливлення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22;

- з огляду на зазначені обставини, наявні обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ "Евервелле Україна" може і надалі вживати заходи щодо відчуження, поділу чи об`єднання спірних об`єктів нерухомого майна, що може унеможливити або істотно ускладнити виконання рішення суду у справі № 918/1063/24, а поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, стане неможливим. Вищевказане підтверджує наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та ,відповідно, законність і обґрунтованість прийнятої судом ухвали від 27.01.2025.

Представник ТОВ "Евервелле Україна" надіслав до суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні.

Розглянувши в судовому засіданні 23.04.2025 клопотання представника ТОВ "Евервелле Україна" про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Подаючи до суду клопотання про відкладення розгляду справи, представник ТОВ "Евервелле Україна" жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої його явки в судове засідання.

Також суд вказує, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що інші представники відповідача (з числа як його працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами) не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні, зокрема і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також суд звертає увагу, що судове засідання у справі № 922/1591/24 призначено ухвалою суду від 16.04.2025 на 23.04.2025 о 13:30 год. В той же час, судове засідання у даній справі №918/1063/24 призначено ухвалою від 25.03.2025 на 23.04.2025 о 15:00 год..

Тобто судовий розгляд у справі № 918/1063/24 на відповідну дату та час призначено раніше ніж у справі № 922/1591/2. Також представник ТОВ "Евервелле Україна" - адвокат Корень О.М. могла взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів із урахуванням того, що у справі № 922/1591/24 судовий розгляд призначено на 13:30 год, а у справі № 918/1063/24 на 15:00 год.

Отже, встановивши дані обставини, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а також беручи до уваги відсутність будь - яких інших обґрунтованих доводів необхідності відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 23.04.2025 прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, зазначає наступне.

Положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, пред`явлення позову є процесуальною формою реалізації позивачем права на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повного припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Із позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі їх задоволення, не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Предметом позову у цій справі є вимоги керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради до ТОВ "Евервелле Україна" про скасування державної реєстрації права приватної власності відповідача на об`єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060), який знаходиться за адресою: вул. Козацька, 10, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область, здійснену державним реєстратором Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Ільчуком О.С. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 68859629 від 14.08.2023).

Позовні вимоги мотивовані відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджували б право власності ТОВ "Евервелле Україна" на спірні об`єкти нерухомого майна (прибудови літ. м1, прибудови літ. м2, завальної ями літ 2М-1, підвалу ПД/2М-1, пандусу літ. 2м1, пандусу літ. 2м2, естакади літ 2м3).

Тобто, в даному випадку, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову у даній справі, прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна: "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060) та шляхом заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію, відповідачу та іншим особам вчиняти дії щодо даного об`єкту нерухомого майна.

В заяві про забезпечення позову прокурор посилається на відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджували б право власності ТОВ "Евервелле Україна" на спірні об`єкти нерухомого майна, та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22, якою, зокрема встановлено, що ТОВ "Евервелле Україна" не є власником спірних об`єктів нерухомого майна; при розгляді справи № 918/1134/22, суд зазначив як про відсутність доказів здійснення ТОВ "Евервелле Україна" будівництва вищевказаних об`єктів нерухомого майна, так і про те, що їх дійсний власник невідомий.

В той же час, колегія суддів зазначає, що виконання постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 стало неможливим через здійснення реєстраційних дій за заявою ТОВ "Евервелле Україна" від 09.08.2023, в результаті чого реєстраційні справи за вищевказаними об`єктами нерухомого майна було закрито, а реєстраційні номери таких об`єктів скасовано, а саме у зв`язку з тим, що спірний об`єкт нерухомого майна разом з оспорюваними складовими частинами було об`єднано з іншими належними ТОВ "Евервелле Україна" об`єктами нерухомого майна у об`єкт під назвою "Комплекс будівель і споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції", відомості про який до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено 09.08.2023 та присвоєно реєстраційний номер 2780568856060 (рішення про державну реєстрацію №68859629 від 14.08.2023).

До складових частин об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2780568856060, серед іншого, віднесено спірні об`єкти нерухомого майна, що є предметом розгляду справи №918/1063/24 (прибудову літ. м1, прибудову літ. м2, завальну яму літ 2М-1, підвал ПД/2М-1, пандус літ. 2м1, пандус літ. 2м2, естакаду літ. 2м3) та державна реєстрація яких підлягала скасуванню на підставі постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22.

Отже, приймаючи до уваги встановлені судом обставини щодо вчинення ТОВ "Евервелле Україна" дій, спрямованих на унеможливлення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 з метою збереження прав на спірні об`єкти нерухомого майна, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що існує ймовірність подальшого їх відчуження, поділу чи об`єднання, або ж вчинення правочинів щодо них відповідачем.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на достатньо обґрунтованих припущеннях заявника, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів прокурора в особі позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На думку суду апеляційної інстанції вказані обставини свідчать про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав прокурора в особі позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Заявником обґрунтовано належним чином необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та шляхом заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію, відповідачу та іншим особам вчиняти дії щодо даного об`єкту нерухомого майна, а тому суд вважає доводи скаржника про відсутність підстав для забезпечення позову необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявником доведено наявність підстав, визначених ст. ст. 136, 137 ГПК України для забезпечення позову.

При цьому суд звертає увагу на те, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, тобто арешт майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, який за правовою сутністю обмежує право особи розпоряджатися спірним майном. А відтак, накладення арешту на спірне майно не впливає на право щодо його використання.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на об`єкт нерухомого майна не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки можливість розпоряджатися вказаним об`єктом обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

В той же час, обрані способи забезпечення позову (накладення арешту на спірний об`єкт нерухомого майна, а також заборона вчинення відповідачем та іншими особами певних дій щодо предмету спору) співвідносяться з предметом поданого позову, а отже існує зв`язок між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, та спроможні забезпечити ефективний захист порушених (на думку прокуратури) прав та інтересів держави (територіальної громади) у разі задоволення позову.

При цьому заходи забезпечення не вплинуть та не перешкоджатимуть здійсненню господарської діяльності відповідача, оскільки спрямовані лише на обмеження дій щодо розпорядження спірним майном, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що не є учасниками даного спору, та є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали суду, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.

Також судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.01.2025 у справі № 918/1063/24 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Евервелле Україна" - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.01.2025 у справі № 918/1063/24 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2025

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.