Рішення від 28.04.2025 по справі 904/447/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025м. ДніпроСправа № 904/447/25за позовом Комунального підприємства "Самартеплоенерго", м. Самар Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооперативу "Юність", м. Самар Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Юність" заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 658621,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №182 від 15.10.2006 на відпуск теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати за теплову енергію за загальний період з 01.01.2022 по 31.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2025 змінено найменування позивача з Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" на Комунальне підприємство "Самартеплоенерго".

Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зауважує, що 26.04.2014 набрав чинності Закон №1198-VII про внесення змін, зокрема до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до якої визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. За змістом ч. 4 ст. 19 цього Закону в редакції, що діяла станом на дату визначеного позивачем початку періоду нарахування заборгованості (січень 2022 року) виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Відповідач звертає увагу, що за положеннями Статуту не здійснює господарської діяльності з теплопостачання, не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та ліцензіатом у сфері теплопостачання. Вважає, що такою теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з централізованого опалення для будинку у м. Самар, вулиця Гетьманська, 47 у період з січня 2022 року по березень 2024 року (включно) є Комунальне підприємство "Самартеплоенерго". Стверджує, що позивач зобов`язаний укладати договори безпосередньо зі споживачами послуг, які він надає.

Відповідач посилається на те, що неможливість виконання зобов`язання зі сторони Житлово-будівельного кооперативу "Юність" полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договорів на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідної ліцензії, якої у відповідача немає. А тому внаслідок внесення зазначених змін відповідач не є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі теплопостачання.

Крім того, відповідач звертає увагу, що деякі мешканці будинку 47 по вул. Гетьманській (власники квартир) перейшли на абонентське обслуговування з постачання теплової енергії за індивідуальними особовими розрахунками, а частина власників квартир, що є членами Житлово-будівельного кооперативу "Юність" перейшли на автономне опалення.

Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав, подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень до відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору на відпуск теплової енергії, строк дії договору, умови, порядок та строк відпуску теплової енергії, строк та порядок розрахунків, наявність прострочки щодо сплати за спожиту теплову енергію.

Так, судом встановлено, що 15.10.2006 між Дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго'' - Новомосковськтеплоенерго" (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго", найменування якого змінено на Комунальне підприємство "Самартеплоенерго") (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Юність" (споживач) укладено договір № 182 на відпуск теплової енергії, відповідно до п. 1 розділу 1 якого постачальник зобов`язується відпустити споживачу теплову енергію з котельної в гарячій воді (парі) в період з 15.10.2006 по 15.10.2007 - на опалення жилого фонду, установи, організації загальною площею 3379,8 кв. м.

Межа відповідальності між постачальником та споживачем за стан і обслуговування систем теплоспоживання визначається їх балансовою належністю і фіксується в схемі розмежування балансової належності, яка складається споживачем та додається до договору (п. 4. розділу 1 договору).

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору між постачальником і споживачем. При виконанні договору сторони керуються Законом України "Про теплопостачання" "2633-ІV від 02.06.2005 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (п. 1. розділу 2 договору).

Цей договір укладається строком на один рік і вступає в законну силу після його прийняття та підписання обома сторонами (п. 2 розділу 2 договору).

Зміни в договір на наступний рік вносяться за письмовою заявкою споживача не пізніше, ніж за місяць до закінчення терміну договору. Заяви, що надійшли від споживача пізніше зазначеного терміну, про відмову від цього договору або його перегляд на наступний рік, постачальником не розглядаються, а договір при цьому вважається автоматично продовженим на наступний рік. Договір також вважається автоматично продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну не буде надано письмової заяви однієї зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 2.1. розділу 2 договору).

Облік теплової енергії, що відпускається, проводиться за приладами обліку, встановленим на тепловому вводі споживача. Всі витрати і втрати теплової енергії після межі розподілу мереж відносяться на рахунок споживача (п. 1 розділу 3 договору).

При відсутності контрольно-вимірювальних приладів обліку теплової енергії тарифи встановлені: на опалення - за 1м2 загальної площі для населення; за 1 Гкал - для інших споживачів теплоенергії; за підігрів води - на одного мешканця в місяць для населення; за 1 Гкал- для інших споживачів теплоенергії. При відсутності приладів обліку теплової енергії допускається розраховувати кількість теплової енергії, що відпускається, відповідно до "Норм та вказівок по нормуванню витрат теплової енергії на опалення житлових та громадських будівель, а також на господарсько-побутові потреби по Україні", КТМ 244-94. Відпуск теплової енергії на опалення I група тариф 4,58 грн з ПДВ за Гкал (3379,8 м. кв. = 15479,48 грн.). Разом: загальна сума договору на рік становить по теплу = 92876,99 грн. (п. 2 розділу 3 договору).

Додатковою угодою від 07.11.2019 внесено зміни до р.ІІІ п.п.2 та п.п.3 "Розрахунки за користування тепловою енергією" у відповідності до рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради №500/0/6-19 від 16.08.2019 "Про встановлення граничної ціни на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання (послугу з постачання теплової енергії) для населення" для КП "Новомосковськтеплоенерго", а саме: тариф на послугу з постачання теплової енергії становить 1400,00 грн за 1 Гкал з урахуванням ПДВ за умови наявності лічильника або 35 грн 21 коп за 1 м2 у разі відсутності лічильника з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 2 вказаної додаткової угоди умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з початком опалювального періоду 2019-2020р.р.

Споживач несе матеріальну відповідальність перед постачальником у випадках несплати пред`явлених рахунків за теплову енергію у встановлені терміни (п. 3 розділу 6 договору).

Рішенням Новомосковської міської ради № 650 від 10.12.2012 припинено юридичну особу Дочірнє підприємство обласного Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго"-"Новомосковськтеплоенерго" шляхом перетворення в Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго", яке є правонаступником щодо зобов`язань ДП ОКП "Дніпротеплоенерго"-"Новомосковськтеплоенерго" (а.с.21,т.1).

На виконання умов договору позивачем надані акти здачі-прийняття теплової енергії №23 від 04.02.2022 на суму 75453,67 грн, №196 від 04.03.2022 на суму 57102,88 грн, №349 від 05.04.2022 на суму 67820,42 грн, №812 від 30.11.2022 на суму 43817,93 грн, №947 від 31.12.2022 на суму 62013,65 грн, №146 від 31.01.2023 на суму 67475,81 грн №177 від 28.02.2023 на суму 48797,63 грн, № 479 від 05.04.2023 на суму 31842,52 грн, №543 від 30.11.2023 на суму 38355,76 грн, №684 від 31.12.2023 на суму 55328,10 грн, №5 від 31.01.2024 на суму 67372,43 грн, №144 від 29.02.2024 на суму 48797,63 грн, №304 від 31.03.2024 на суму 40027,15 грн.

Позивачем виставлені наступні рахунки-фактури: № 4/23 від 04.02.2022 на суму 75453,67 грн, №4/196 від 04.03.2022 на суму 57102,88 грн, №4/349 від 05.04.2022 на суму 67820,42 грн, №4/812 від 30.11.2022 на суму 43817,93 грн, №4/947 від 31.12.2022 на суму 62013,65 грн, №4/146 від 31.01.2023 на суму 67475,81 грн, №4/177 від 28.02.2023 на суму 48797,63 грн, №4/479 від 05.04.2023 на суму 31842,52 грн, №4/543 від 30.11.2023 на суму 38355,76 грн, №4/684 від 31.12.2023 на суму 55328,10 грн, №4/5 від 31.01.2024 на суму 67372,43 грн, №4/144 від 29.02.2024 на суму 48797,63 грн, №4/304 від 31.03.2024 на суму 40027,15 грн.

Також позивачем надані рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради про початок та про закінчення опалювальних сезонів 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025 в м. Новомосковськ.

Відповідно до п. 3. розділу 3 договору з огляду на необхідність попередньої оплати за природний газ споживач зобов`язаний щомісячно за 15 днів до початку розрахункового періоду (розрахунковим періодом є календарний місяць) перераховувати на рахунок постачальника відповідно до пред`явленого рахунку 80% вартості теплоенергії, запланованої для постачання споживачеві в розрахунковому періоді, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими рішенням Новомосковського міськвиконкому № 744 від 16.08.2006 "Про затвердження тарифів на відпуск теплової енергії". У разі несплати пред`явлених рахунків протягом 7 днів після їх отримання, на суму неоплаченого рахунку за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% на добу по день фактичної оплати рахунку, але не більше 100% від суми боргу.

Плата за теплову енергію на опалення стягується в опалювальний період, протягом року (п. 4 розділу 3 договору).

Всі взаєморозрахунки за теплову енергію проводяться між постачальником і основним споживачем (абонентом), який зобов`язаний забезпечити збір плати за опалення і гаряче водопостачання з усіх квартиронаймачів і субабонентів, що знаходяться в будівлі та споруді споживача (п. 5. розділу 3 договору).

Позивач зазначає, що в порушення умов договору, відповідач за поставлену теплову енергію в період з 01.01.2022 по 31.03.2024 не розрахувався, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 658621,75 грн.

На підтвердження своєї позиції позивачем надані наступні докази (копії):

- договір на відпуск теплової енергії №182 від 15.10.2006 та додаткові угоди до нього;

- лист від 02.02.2018 про переукладання договору №182;

- довідки про нарахування та сплату за послуги теплопостачання;

- рахунки №№4/23, 4/196, 4/349, 4/812, 4/947, 4/146, 4/177, 4/479, 4/543, 4/684, 4/5, 4/144, 4/304;

- акти здачі-приймання теплової енергії №№23, 196, 349, 812, 947, 146, 177, 497, 543, 684, 5, 144, 304;

- рішення Новомосковської міської ради №650;

- ліцензії, довідки про безстроковість ліцензій;

- рішення виконкому Новомосковської міської ради про встановлення тарифів;

- рішення виконкому Новомосковської міської ради про початок/закінчення опалювальних періодів.

Відповідач заперечує проти позову тим, що не здійснює господарської діяльності з теплопостачання, не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та ліцензіатом у сфері теплопостачання. Вважає, що такою теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з централізованого опалення для будинку у м. Самар, вулиця Гетьманська, 47 у період з січня 2022 року по березень 2024 року (включно) є Комунальне підприємство "Самартеплоенерго". Стверджує, що позивач зобов`язаний укладати договори безпосередньо зі споживачами послуг, які він надає.

Крім того, відповідач звертає увагу, що деякі мешканці будинку 47 по вул. Гетьманській (власники квартир) перейшли на абонентське обслуговування з постачання теплової енергії за індивідуальними особовими розрахунками, а частина власників квартир, що є членами Житлово-будівельного кооперативу "Юність" перейшли на автономне опалення.

На підтвердження своїх доводів відповідач надає наступні докази (копії):

- Статут Житлово-будівельного кооперативу "Юність";

- квитанції про оплату споживачів за індивідуальними особовими розрахунками, а також споживачів, що перейшли на автономне опалення.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання" (в редакціях, чинних станом на період споживача теплової енергії у гарячій воді).

Судом встановлено, що постачання теплової енергії споживачу за укладеним між сторонами у справі договором здійснювалось до багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, 47, для задоволення потреб їх мешканців.

26.04.2014 набрав чинності Закон №1198-VII про внесення змін, зокрема до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, враховуючи внесені Законом України від 10.04.2014 №1198-VII зміни, Закон Україну "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За змістом ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції, що діяла станом на дату визначеного позивачем початку періоду нарахування заборгованості (лютий 2022 року) виконавцем послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача;

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Теплопостачальною організацією є суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до п. 29 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.

Водночас відповідач за положеннями Статуту не здійснює господарської діяльності з теплопостачання, не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та ліцензіатом у сфері теплопостачання.

Такою теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для будинку у м. Самар Дніпропетровської області, по вул. Гетьманська, 47 у період з лютого 2022 року по березень 2024 року є Комунальне підприємство "Самартеплоенерго".

Згідно Статуту відповідача, затвердженого рішенням позачергових загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Юність" від 08.02.2020 Житлово-будівельний кооператив "Юність" створено фізичними особами на основі об`єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві житлового будинку і наступної його експлуатації, утримання прибудинкової території та управління цим будинком. Відповідно до чинного законодавства України Кооператив є незалежною, неприбутковою організацією, створеною на основі добровільності, рівноправності його членів, самоврядування для спільної господарської діяльності з метою задоволення своїх економічних та інших потреб на засадах самоврядування і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами кооперативу. (п. 1.1, 1.2 Статуту).

Доказів того, що Житлово-будівельний кооператив "Юність" є колективним споживачем в розумінні Закону України "Про кооперацію" чи є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, або виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні має можливість здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі з відпуску теплової енергії, матеріали справи не містять.

За приписами статей 509, 607 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Таким чином, неможливість виконання зобов`язання з боку відповідача полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договорів на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідної ліцензії, якої у відповідача немає. Внаслідок внесення зазначених змін відповідач не є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі теплопостачання.

Також Житлово-будівельний кооператив "Юність" не здійснює господарської діяльності з постачання теплової енергії, у розумінні теплопостачання" та ліцензіатом у сфері теплопостачання.

Відтак саме виконавець послуг зобов`язаний укласти прямі договори із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами, які й повинні їх оплачувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2017 у справі №910/31573/15 та у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №910/973/16, від 20.11.2018 у справі №910/17959/17, від 10.01.2020 у справі №910/17776/17, від 16.04.2018 у справі №910/1541/16, від 11.10.2019 у справі №910/3319/18, ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2020 у справі № 910/18406/19.

Також в чинній редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Поняття "балансоутримувач" не передбачено чинним законодавством про житлово-комунальні послуги. Докази того, що відповідач є індивідуальним чи колективним споживачем теплової енергії по заявленій позивачем заборгованості, чи що він має статус управителя чи виконавця, також до матеріалів справи не долучені.

За наведених обставин відповідач втратив підстави виступати стороною в договорі, так як саме виконавець послуг зобов`язаний укласти прямі договори на послуги з постачання теплової енергії із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або управителями і вчинити інші дії, передбачені законодавством України.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №910/20226/16, від 15.02.2018 у справі №910/973/16, від 16.04.2018 у справі №910/1541/16, від 02.12.2019 у справі №910/12597/18, від 10.01.2020 у справі №910/17776/17, та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 11.10.2019 у справі №910/3319/18.

До того ж матеріалами справи підтверджується, що частина мешканців будинку сплачують за спожиту теплову енергію за індивідуальними особовими розрахунками, частина споживачів перейшли на автономне опалення.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Юність" на користь Комунального підприємства "Самартеплоенерго" заборгованості у розмірі 658621,75 грн.

Суд звертає увагу Комунального підприємства "Самартеплоенерго", що воно не позбавлене права звернутися з відповідним позовом до належних відповідачів, якими є власники квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, котрим належать приміщення, в яким було відпущено теплову енергію, за відповідними тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку на підставі публічного договору про приєднання.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Комунального підприємства "Самартеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Юність" про стягнення заборгованості відмовити.

Судові витрати понесені Комунальним підприємством "Самартеплоенерго" покласти на Комунальне підприємство "Самартеплоенерго".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.04.2025

Суддя О.М. Крижний