Рішення

від 22.04.2025 по справі 904/5730/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5730/24

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА Україна"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП ЗЕРНОДАР"

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 3 184 343, 25 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Вереніч Д.Е.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА Україна" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ЗЕРНОДАР" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 3 184 343,25 грн. з яких: 2 345 210,82 грн. основної заборгованості, 93 295,83 грн. пені, 93 295,83 грн. процентів пічних, 469 042,16 грн. штрафу, 183 498,61 грн. курсової різниці в ціні товару. Крім того, Позивач просив суд застосувати ч. 10 ст. 238 ГПК України, зокрема, зазначити в рішення про нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором поставки № 42143237/2024 від 01.03.2024 року.

Рішенням суду від 10.04.2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ТТОВ НВП ЗЕРНОДАР на користь ТОВ АДАМА УКРАЇНА 2 345 210,82 грн. основної заборгованості, 93 295,83 грн. пені, 93 295,83 грн. процентів пічних, 100 000,00 грн. штрафу, 183 498,61 грн. курсової різниці в ціні товару, 38 212,12 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено. Витрати зі сплати судового збору в повному обсязі покладено на Відповідача (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

14.04.2025 року Позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої просив стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн., а також надав докази на підтвердження розміру відповідних витрат.

15.04.2025 року судом призначено засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на 22.04.2025 року.

Відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 15 000,00 грн. та просив суд розглянути заяву за відсутністю його представника. Клопотання мотивовано тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю та складністю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом.

Сторони явку представників в засідання не забезпечили.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В порядку ст. 233, 240 ГПК України, в засіданні 22.04.2025 року підписано скорочену (вступну та резолютивну) частину додаткового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані у справу докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно положень ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз положень ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України свідчить про те, що співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката таким критеріям як складність справи та ціна позову, встановлюється судом за матеріалами справи, при цьому, відповідність зазначеного розміру критеріям часу, витраченого адвокатом, а також обсягу наданих послуг, встановлюється виключно за поданими учасниками справи доказами, зокрема, актами наданих послуг (щодо обсягу наданих послуг), детальним описом робіт (щодо витраченого часу на надання послуг).

Як убачається з матеріалів справи, з першою заявою по суті спору Позивач подав суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести в зв`язку з розглядом справи, зокрема, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн.

14.04.2025 року, тобто в межах строків, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем подано наступні докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу:

- ордер на надання правничої допомоги серія АІ від 27.12.2024 року;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.03.2025 року серія КС №7316/10;

- договір про надання правничої допомоги №04-LS/24 від 02.02.2024 року,

- додаток №17 від 27.11.2024 року до Договору про надання правничої допомоги №04-LS/24 від 02.02.2024 року,

- акт надання послуг №6 від 10.04.2025 року за Додатком №17 від 27.11.2024 року до Договору про надання правничої допомоги № 04-LS/24 від 02.02.2024 року,

- рахунок на оплату №17 від 19.12.2024 року на суму 45 000,00 гривень;

- платіжну інструкція №5898 від 26.12.2024 року про сплату в сумі 45 000,00 гривень.

Додатком № 17 до Договору № 04-LS/24 сторони погодили фіксовану ставку оплати послуг правничої допомоги в розмірі 45 000,00 грн.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просить суд зменшити суму витрат на правову допомогу до 15 000,00 грн.

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Виходячи з критерію розумності адвокатських витрат, зважаючи на те, що юридична кваліфікація спірних правовідносин (стягнення боргу за поставлений товар), є незначною та не вимагала багато часу для надання адвокатом послуг, господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу до 25 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА Україна" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ЗЕРНОДАР (42143, Дніпропетровська область, Новомосковський район, село Василівка, провул. Тихий, будинок 6, код ЄДРПОУ 42143237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АДАМА УКРАЇНА (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс № 4А/41, код ЄДРПОУ 36138418) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн., про що видати наказ.

В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.04.2025

Суддя О.В. Ліпинський