Рішення

від 28.04.2025 по справі 908/441/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/21/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 Справа № 908/441/25

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/441/25

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпрометцентр", 49000, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, буд. 11, прим. 32

до відповідача: акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція", 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133

про стягнення 392 813,35 грн

СУТЬ СПОРУ:

19.02.25 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 19.02.25 № 19/02/25-1 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпрометцентр" (далі ТОВ "НВП "Дніпрометцентр") до акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" (надалі АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "ЗАЕС") про стягнення заборгованості за договором поставки товару від 14.06.22 № 53-121-08-22-11232 в розмірі 392 813,35 грн, а саме: 297 480,00 грн основного боргу, 22 054,27 грн 3 % річних та 73 279,08 грн індексу інфляції.

20.02.25 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/441/25 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 25.02.25 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/441/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

05.03.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив за вих. від 05.03.25 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову в повному обсязі та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

13.03.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшла відповідь за вих. від 13.03.25 на відзив, в якій представник позивача заперечує проти доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

14.03.25 до суду надійшло клопотання за вих. від 13.03.25 № 13/03/25-02, яким представник позивача надає для огляду суду оригінали документів, а саме: договір поставки товару від 14.06.22 № 53-121-08-22-11232,видаткову накладну від 30.06.22 № 15, податкову накладну від 30.06.25 № 15, претензію за вих. від 22.01.25 № 22/01/25-1, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.22 по 17.09.24 та відповідь за вих. від 06.02.25 № 21-1026/28. Крім того, представник позивача просить суд повернути вказані оригінали документів позивачу після їх дослідження.

14.03.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшли заперечення за вих. від 14.03.25 на відповідь на відзив (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 17.03.25), в яких відповідач заперечує проти доводів позивача та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог та зменшити суму нарахованих 3 % річних.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 28.04.25 включно.

Частинами 1, 2 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні і суду не надано.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві за вих. від 19.02.25 та у відповіді за вих. від 13.03.25 на відзив, посилається на те, що 14.06.22 між ТОВ «НВП «ДНІПРОМЕТЦЕНТР» (Постачальник) та ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», в особі ВП «ЗАЕС» (Покупець) укладено договір поставки товару № 53-121-08-22-11232 від 14.06.22 (договір). Відповідно до умов п. 1.1. договору, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити Товар на загальну суму 297 480,00 грн, в т.ч. ПДВ: 49 580,00 грн. Повне найменування, код УКТ ЗЕД, кількість Товару, що підлягає поставці, зазначені в п.1.1. договору. Згідно із п. 1.3. договору, строк поставки Товару: до 31.07.22. У відповідності до п. 3.1. договору ціна товару, що поставляється за даним договором, складає 297 480,00 грн (в т.ч. ПДВ). Відповідно до п. 3.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Згідно із п. 3.3. договору, оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). У відповідності до п. 1.5. договору, Сторони допускають толеранс (допустиме відхилення) поставки Товару від погодженого обсягу поставки, але не більш ніж на +/- 10 %. Таке відхилення не розцінюється Сторонами як порушення зобов`язань зі сторони Постачальника. За період виконання договору, Постачальником було відвантажено Покупцю Товар згідно умов укладеного Договору на суму в розмірі 297 480,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 15 від 30.06.22, згідно якої Постачальником відвантажено Покупцю Товар на суму 297 480,00 грн, в т.ч. ПДВ 49 580,00 грн. Податкова накладна № 15 від 30.06.22 зареєстрована Постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних 12.07.22. Згідно із абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Позивачем було складено відповідну податкову накладну від 30.06.22, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку. Податкова накладна відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є отриманою відповідачем. Відповідач Товар прийняв, не повернув, а тому повинен був здійснити оплату за умовами Договору, а саме: шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки повного обсягу Товару. Проте, в порушення взятих на себе зобов`язань, Покупець оплату за Товар поставлений згідно умов укладеного договору не здійснив у повному обсязі. Відповідно до Закону України від 06.02.23 № 2896-IX «Про АТ «НАЕК «Енергоатом», АТ «НАЕК «Енергоатом» (товариство) є правонаступником усіх прав та обов`язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства. 11.01.24 проведено державну реєстрацію утворення юридичної особи акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в результаті перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661), та державну реєстрацію припинення юридичної особи - державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в результаті її реорганізації (перетворення) у акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661). Таким чином, відповідно до приписів ч. 4 ст. 1 Закону України від 06.02.23 № 2896-IX та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення АТ «НАЕК «Енергоатом» від 29.12.23 № 1420, починаючи з 11.01.24 новоутворена шляхом перетворення юридична особа АТ «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) є правонаступником усіх прав та обов`язків юридичної особи, яка припиналася в результаті такого перетворення, а саме ДП «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3), у т.ч. прав і обов`язків сторони договору (відповідача) за цією позовною заявою. Крім того, відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення АТ «НАЕК «Енергоатом» від 29.12.23 № 1420, відокремлені підрозділи ДП «НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва). У зв`язку з чим відповідачем за даним позовом є АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «ЗАЕС». А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за відвантажений товар згідно договору поставки товару від 14.06.22 № 53-121-08-22-11232 у розмірі 297 480,00 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 22 054,27 грн 3 % річних та 73 279,08 грн індексу інфляції на підставі ст. 625 ЦК України. Також, позивач заперечує проти зменшення розміру 3 % річних, як того прохає відповідач, оскільки відповідачем не визначено до якого розміру він просить суд зменшити розмір нарахованих річних відсотків. Вважає, що відповідачем не доведено, що: належні до сплати 3 % є надмірно великі; відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання. Сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов`язково щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов`язання. Форс-мажор не звільняє від обов`язку виконати зобов`язання, він звільняє виключно від відповідальності за невиконання зобов`язання (неустойка у формі штрафу та пені, відшкодування збитків).

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень, викладених у відзиві за вих. від 05.03.25 на позовну заяву та у запереченні за вих. від 14.03.25 на відповідь на відзив, зазначив, що договір поставки товару № 73(7)22УК/53-121-08-22-11232 від 14.06.22, заборгованість за яким є предметом спору у даній справі, укладений між позивачем та філією «ВП «Запорізька АЕС», який знаходиться на тимчасово окупованій території за адресою: місто Енергодар, вулиця Промислова, 133. Філія «ВП «Запорізька АЕС», не має доступу до первинних документів та документів, що підтверджують виконання сторонами договірних зобов`язань, у зв`язку з окупацією військовими рф території м. Енергодар та всіх об`єктів Запорізької АЕС. За договором № 73(7)22УК/53-121-08-22-11232 від 14.06.22 постачальник зобов`язався в строк до 31.07.22 поставити покупцеві товар вартістю 247 900,00 грн, крім того 49 580,00 грн - вартість товару в розмірі суми ПДВ (п. 1.1. та п. 1.3. договору). Поставка товару відбувається відповідно до Правил Інкотермс 2010 на умовах EXW м. Дніпро, склад Постачальника. Місце проведення вхідного контролю (вантажоодержувач) - склад ЗВ ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» м. Енергодар, вул. Промислова, 122 (п. п. 4.1, 4.2. договору). Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60-ти календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Відповідно до п. 3.3. договору, оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої електронної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Згідно із п. 4.5. договору, постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Покупця для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua. В податковій накладній у рядку «Код філії отримувача (покупця)» зазначати числовий номер ВП ЗАЕС - 01 та код ЄДРПОУ юридичної особи ДП «НАЕК «Енергоатом» - 24584661, назва отримувача - «Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ВП ЗАЕС». Постачальник зобов`язаний вказувати в податковій накладній позначення одиниці вимірювання товару, що поставляється за договором, згідно з вимогами «Класифікатору системи позначень одиниць вимірювань та обліку», ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.97 № 8. ТОВ «НВП «Дніпрометцентр» поставлено товар 30.06.22 вартістю 247 900,00 грн (в/н №15 від 30.06.22), крім того ПДВ 49 580,00 грн. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у 7-денний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Якщо у договорі або законі не встановлено строку/терміну, у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України (абз. 1 п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»). Останнім днем виконання грошового зобов`язання за договором з оплати частини вартості товару в розмірі суми без ПДВ (п. 3.2. договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України) є 30.08.22. Проте, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ умовами договору (п. 3.3) встановлений не був. Підставою для здійснення оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ є реєстрація належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН. Отже, на думку відповідача, позивач не вірно визначив строк виконання грошового зобов`язання з оплати філією «ВП ЗАЕС» частини вартості товару в розмірі суми ПДВ, яким, на його думку є 30.08.22. Тобто, разом з грошовим зобов`язанням щодо оплати вартості товару в розмірі суми без ПДВ, оскільки, договір не містить умови про оплату покупцем вартості товару в розмірі суми ПДВ в строк протягом 60-ти календарних днів з дати поставки, або в день реєстрації постачальником відповідної податкової накладної в ЄРПН. Обов`язок негайного виконання не випливає із договору та актів цивільного законодавства (п. 3.3. договору, ч. 2 ст. 530 ЦК України). Оскільки вимога про сплату частини вартості товару у розмірі суми ПДВ не надходила від позивача, тому строк оплати цієї частини вартості товару для відповідача не настав. Крім того, на електронну адресу відповідача pdvzaes@mgw.npp.zp.ua податкові накладні, оформлені та зареєстровані в ЄРПН, не надходили. Також відповідач зазначає, що позивач здійснив нарахування 3 % річних та індексу інфляції на суму грошового зобов`язання в розмірі 297 480,00 грн, не врахувавши того, що грошове зобов`язання в зазначеному розмірі не є простроченим. Крім того, представник відповідача просить суд зменшити розмір 3 % річних, застосовуючи при цьому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.20 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), щодо можливості за наявності виняткових обставин зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків річних. Надзвичайними та винятковими обставинами у даному випадку є сукупність обставин, які вплинули на здатність відповідача здійснювати своєчасні розрахунки. Відповідач належить до державного сектору економіки діяльність якого спрямована, зокрема, на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України. Компанія є оператором чотирьох атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицько ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми). АТ «НАЕК «Енергоатом» виробляє більше 55 % усієї електричної енергії Об`єднаної енергетичної системи України та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки безпеки держави, оскільки здійснює управління усіма діючими атомними електростанціями на території України. В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими рф, найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Запорізькою АЕС, оскільки з 15 атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків належать ЗАЕС. Дислокація об`єктів Запорізької атомної електростанції (шість енергоблоків - «тисячників» сумарною потужністю 6000 МВт та інші виробничі потужності) у місті Енергодар перебуває з 24.02.22 у зоні проведення бойових дій, а з 04.03.2022 відноситься до тимчасово окупованої рф території України. У зв`язку з обставинами окупації військами рф Запорізької АЕС, яка є філією АТ «НАЕК «Енергоатом», Компанією втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. З моменту окупації Запорізька АЕС працювала в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях. З 11 вересня 2022 р. Запорізька АЕС повністю зупинена (шість енергоблоків-«тисячників» сумарною потужністю 6000 МВт тимчасово окупованої Запорізької АЕС наразі не працюють). Тобто, відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється. Попри це, НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу Запорізької АЕС, не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Втрати виробничих потужностей відповідача вкрай негативно вплинули на його фінансовий стан. Так, за 2022 рік «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік). За 2023 рік «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 11,2 млрд грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік). За перше півріччя 2024 року отримані збитки Компанії в розмірі 9,02 млрд грн (звіт про фінансові результати за півріччя 2024). Акт військової агресії безпосередньо вплинув на обсяги виробництва електричної енергії. Недовиробництво електричної енергії оцінюється як неможливість під час воєнного стану виробляти обсяг електричної енергії відповідно до нормативних потужностей енергоблоків, зокрема, які знаходяться на тимчасово окупованій території, а також з урахуванням того, що в системі періодично діють диспетчерські обмеження внаслідок пошкодження енергосистеми. Поряд з цим, з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів через складну економічну ситуацію внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації, Уряд України продовжив до 30.04.25 дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (постанова КМУ від 31.05.24 № 632).

Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі, а в разі задоволення позовних вимог зменшити розмір 3 % річних.

Частиною 3 ст. 222 ГПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/441/25 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.06.22 між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпрометцентр" (Постачальник) та державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (Покупець) укладено договір поставки товару № 53-121-08-22-11232, за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити товар визначений у таблиці п. 1.1 вказаного договору на загальну суму 297 480,00 грн з ПДВ.

Згідно із п. 1.3 договору, строк поставки товару: до 31.07.22.

Пунктом 3.1. договору визначено, що вартість товару, що поставляється за даним договором складає 247 900,00 грн, крім того ПДВ 20 %: 49 580,00 грн, загальна вартість складає: 297 480,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60-ти календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п. 3.3. договору).

Згідно із п. 4.3. договору, Поставка товару відбувається відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 на умовах EXW м. Дніпро, склад Постачальника.

Відповідно до п. 4.2. договору, місце проведення вхідного контроля (вантажоодержувач) - склад Запорізького відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» м. Енергодар, вул. Промислова, 122.

Пунктом 4.5. договору, Постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Електронна адреса Покупця для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua. …

У відповідності до п. 12.1. договору, договір вважається укладеним з дати підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану в Україні з можливістю пролонгації договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 297 480,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 15 від 30.06.22.

Про отримання товару відповідачем свідчить підпис уповноваженої особи на видатковій накладній № 15 від 30.06.22, який скріплений печаткою підприємства.

На виконання вимог договору та законодавства позивачем складено податкову накладну № 15 від 30.06.22 та зареєстровано її в ЄРПН, про що свідчить відповідна квитанція № 1.

ТОВ "НВП "Дніпрометцентр" звернулось до відповідача з претензією за вих. від 22.01.25 № 22/01/25-1 щодо погашення заборгованості за договором поставки товару № 53-121-08-22-11232 від 14.06.22 у розмірі 392 128,74 грн, а саме: 297 480,00 грн основного боргу, 21 369,66 грн 3 % річних та 73 279,08 грн індексу інфляції.

Несплата відповідачем вартості отриманого товару у розмірі 297 480,00 грн стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченою копією видаткової накладної № 15 від 30.06.22, яка долучена до матеріалів цієї справи.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, згідно із п. 3.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60-ти календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних ( ЄРПН) (п. 3.3. договору).

Відповідач свого обов`язку щодо оплати позивачу за поставлений товар обумовленого у договорі не виконав. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

При цьому, судом враховано, що відповідно до абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

За фактом поставки товару позивач виписав податкову накладну № 15 від 30.06.22, яка зареєстрована позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах строку оплати вартості товару, про що свідчать відповідна квитанція № 1.

Враховуючи викладене, строк оплати частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ слід визначати так само, як і для оплати вартості товару, оскільки на дату настання строків оплати товару податкова накладна вже була виписана та зареєстрована ТОВ "НВП "Дніпрометцентр".

Таким чином, вказаним спростовуються заперечення відповідача щодо невизначеності умовами договору строку оплати вартості товару у розмірі суми ПДВ.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не заперечується отримання товару на суму 297 480,00 грн, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 297 480,00 грн суми основного боргу. Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 73 279,08 грн індексу інфляції та 22 054,27 грн 3 % річних.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Судом встановлено, що граничний строк оплати товару за договором поставки товару № 53-121-08-22-11232 від 14.06.22 становить 29.08.22 (30.06.22 (дата поставки товару) + 60 днів (відповідно до п. 3.2. договору), а тому про строчка виконання заборгованості розпочинається з 30.08.22.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи "ЗАКОНОДАВСТВО" розрахунок 3 % річних, а також період його нарахування, судом визнано, що сума 3 % річних повинна становити 22 103,17 грн.

При цьому, сума розрахунку 3 % річних позивача є меншою та становить 22 054,27 грн. А тому, розрахунок позивача визнається судом таким, що виконано вірно та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 22 054,27 грн 3 % річних.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи "ЗАКОНОДАВСТВО" розрахунок індексу інфляції (інфляційних втрат), а також період його нарахування, судом визнано розрахунок позивача таким, що виконано вірно. А тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 73 279,08 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).

Таким чином, судом задовольняються позовні вимоги в повному обсязі.

При цьому, клопотання відповідача про зменшення суми 3 % річних, судом залишаеться без задоволення з наступних підстав.

Як вже зазначалося судом, представник відповідача просить суд зменшити розмір 3 % річних, застосовуючи при цьому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.20 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), щодо можливості за наявності виняткових обставин зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків річних. Надзвичайними та винятковими обставинами у даному випадку є сукупність обставин, які вплинули на здатність відповідача здійснювати своєчасні розрахунки. Відповідач належить до державного сектору економіки діяльність якого спрямована, зокрема, на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України. Компанія є оператором чотирьох атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицько ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми). АТ «НАЕК «Енергоатом» виробляє більше 55 % усієї електричної енергії Об`єднаної енергетичної системи України та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки безпеки держави, оскільки здійснює управління усіма діючими атомними електростанціями на території України. В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими рф, найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Запорізькою АЕС, оскільки з 15 атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків належать ЗАЕС. Дислокація об`єктів Запорізької атомної електростанції (шість енергоблоків - «тисячників» сумарною потужністю 6000 МВт та інші виробничі потужності) у місті Енергодар перебуває з 24.02.22 у зоні проведення бойових дій, а з 04.03.2022 відноситься до тимчасово окупованої рф території України. У зв`язку з обставинами окупації військами рф Запорізької АЕС, яка є філією АТ «НАЕК «Енергоатом», Компанією втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. З моменту окупації Запорізька АЕС працювала в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях. З 11 вересня 2022 р. Запорізька АЕС повністю зупинена (шість енергоблоків-«тисячників» сумарною потужністю 6000 МВт тимчасово окупованої Запорізької АЕС наразі не працюють). Тобто, відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється. Попри це, НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу Запорізької АЕС, не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Втрати виробничих потужностей відповідача вкрай негативно вплинули на його фінансовий стан. Так, за 2022 рік «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік). За 2023 рік «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 11,2 млрд грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік). За перше півріччя 2024 року отримані збитки Компанії в розмірі 9,02 млрд грн (звіт про фінансові результати за півріччя 2024). Акт військової агресії безпосередньо вплинув на обсяги виробництва електричної енергії. Недовиробництво електричної енергії оцінюється як неможливість під час воєнного стану виробляти обсяг електричної енергії відповідно до нормативних потужностей енергоблоків, зокрема, які знаходяться на тимчасово окупованій території, а також з урахуванням того, що в системі періодично діють диспетчерські обмеження внаслідок пошкодження енергосистеми. Поряд з цим, з метою забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів через складну економічну ситуацію внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації, Уряд України продовжив до 30.04.25 дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (постанова КМУ від 31.05.24 № 632).

Позивач проти зменшення 3 % річних заперечив та просив суд врахувати, що (дослівно):

«… Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.і.

В постанові Великої палати Верховного Суду України від 18.03.2020р. в справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19), зазначено, що відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу .

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (п.8.38. постанови Великої палати Верховного Суду України від 18.03.2020р. в справі №902/417/18).

Просимо суд звернути увагу, що Відповідачем не визначено до якого розміру він просить суд зменшити розмір нарахованих річних відсотків, Відповідачем не доведено, що належні до сплати 3 % є надмірно великі, що Відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення Відповідачем зобов`язання.

Сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов`язково щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов`язання.

Форс-мажор не звільняє від обов`язку виконати зобов`язання, він звільняє виключно від відповідальності за невиконання зобов`язання (неустойка у формі штрафу та пені, відшкодування збитків).

Отже, посилання Відповідача в відзиві на позовну заяву від 05.03.2025р. є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Наведені заперечення Відповідача не звільняють його як Покупця від обов`язку здійснити оплату за поставлений Товар.».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.20 у справі № 902/417/18 зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи № 908/441/25, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Згідно із ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.

При цьому, судом враховано, що неналежне виконання умов договору з боку відповідача протягом його виконання та безпідставна затримка у розрахунку за поставлений товар призвела до недоотримання позивачем можливих компенсаційних виплат.

Відповідно до п. 3.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60-ти календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п. 3.3. договору).

Згідно із п. 4.3. договору, Поставка товару відбувається відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 на умовах EXW м. Дніпро, склад Постачальника.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 297 480,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 15 від 30.06.22.

Про отримання товару відповідачем свідчить підпис уповноваженої особи на видатковій накладній № 15 від 30.06.22, який скріплений печаткою підприємства.

На виконання вимог договору та законодавства позивачем складено податкову накладну № 15 від 30.06.22 та зареєстровано її в ЄРПН, про що свідчить відповідна квитанція № 1.

При вирішенні справи по суті спору судом враховано, що:

- відповідач не вживав жодних заходів для досудового врегулювання спору, не звертався з пропозиціями про реструктуризацію боргу;

- відповідач лише сприяв збільшенню розміру компенсаційних витрат, оскільки не вживав заходів для їх зменшення;

- позивач тривалий час (з 30.08.22 (день прострочки оплати за товар) по 19.02.25 (день подачі позову до суду) очікував виконання грошового зобов`язання з боку відповідача;

- обставини, на які відповідач посилається, як на форс-мажорні, зокрема військова агресія рф проти України, військовий стан та окупація філії «ВП «ЗАЕС», вже існували на час поставки товару (видаткова накладна № 15 від 30.06.22). Тобто, під час прийняття товару сторони усвідомлювали свої обов`язки, у т.ч. щодо порядку та строку оплати за договором поставки товару від 14.06.22 № 53-121-08-22-11232.

На переконання суду, сторони мали можливість врегулювати свої правовідносини із урахуванням наявних обставин, у т.ч. внести зміни щодо порядку та строку оплати за поставлений товар.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Слід також зазначити, що у цій справі (№ 908/441/25) сума основного боргу становить 297 480,00 грн. Позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 22 054,27 грн за період з 31.08.22 по 19.02.25, що є незначним відсотком від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, баланс інтересів сторін, судом відмовляється у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпрометцентр" (49000, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, буд. 11, прим. 32, код ЄДРПОУ 42686992) - основний борг у сумі 297 480 (двісті дев`яносто сім тисяч чотириста вісімдесят) грн 00 коп., індекс інфляції у сумі 73 279 (сімдесят три тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн 08 коп., 3% річних у сумі 22 054 (двадцять дві тисячі п`ятдесят чотири) грн 27 коп. та 4 713 (чотири тисячі сімсот тринадцять) грн 76 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.04.2025.

Суддя В.Л. Корсун