Повістка від 15.04.2025 по справі 908/691/24

номер провадження справи 19/51/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2025 Справа № 908/691/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко Ірини Вікторівни, при секретарі судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/691/24:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2, ідентифікаційний код 40637393)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Антаріус (69071, м.Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 119, кв. 207, ідентифікаційний код 35888565)

про стягнення 1 657 980,00 грн

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Шевкова К.І., ордер АЕ №1351793 від 17.01.2025

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 25.03.2025 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/691/24 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 400,00 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 7 724,26 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.2025 заяву передано до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/691/24 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, призначено судове засідання з розгляду заяви на 15.04.2025.

25.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заяву відповідач вважає необґрунтованою та в її задоволенні просить відмовити. Заперечення обґрунтовані наступним.

Заява позивача, на думку відповідача, не відповідає вимогам ст. 126 ГПК України. Позивач посилається на Додаток № 2 від 20.09.2024 року щодо погодження вартості послуг. Однак такий доказ не долучений позивачем. Згідно Додатку № 3 від 08.07.2024 року сторонами обмовлено, що виконавець здійснює надання правничої допомоги у справі № 908/691/24. Разом з тим, з даного пункту не можливо встановити, у чому саме полягає надання правничої допомоги у даній справі.

Відповідач вказує, що позивачем не надано опис робіт/послуг, що були виконані АБ «Оприсняк» та з наданих документів АБ «Оприсняк» не можливо встановити, за які саме послуги сплачено гонорар; усі заяви по суті та більшість процесуальних документів були надані іншим адвокатом.

На думку відповідача витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги АБ «Оприсняк», позивачем не доведені, а заявлений розмір не є співмірним з обсягом наданих АБ «Оприсняк» послуг та виконаних робіт.

Також відповідач вказує, що витрати, пов`язані з наданням висновку судового експерта, зробленого на замовлення позивача, також не підлягають задоволенню. Позивачем було замовлено висновок експерта, який не міг бути належним доказом по справі, адже не підтверджував та не спростовував жодної обставини, що досліджувались в суді. До того ж, у справі було призначено судову експертизу на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.06.2024 року. Тобто, суд не прийняв висновок експерта наданий позивачем, та призначив незалежну судову експертизу.

В порядку ч. 2 ст. 222 ГПК України, здійснювалась фіксація судового засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.2025 заперечив проти задоволення заяви, з підстав, викладених у своїх запереченнях.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Неявка представника позивача в судове засідання 15.04.2025 не перешкоджала розгляду даної заяви.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/691/24 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/691/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджитікс до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Антаріус про стягнення суми в розмірі 1 657 980,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.10.2024 по справі № 908/691/24 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ АНТАРІУС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС 1 657 980 грн (один мільйон шістсот п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень) заборгованості за договором, 19 895,76 грн (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень 76 коп.) судового збору.

Питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішені.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс, останнім було заявлено до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 400,00 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 7 724,26 грн

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем у позовній заяві було викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 30 000,00 грн.

Судом встановлено, що 16.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс (Замовник) та Адвокатським бюро «Оприсняк» (Виконавець) було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 10/1221-Ю (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів Замовника та надавати інші види правничої (правової) допомоги Замовнику на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншим чинним законодавством, а Замовник зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання цього договору.

Згідно з п. 1.2 Договору зміст та вартість послуг, обумовлених даним Договором визначаються сторонами у Додаткових угодах, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1 Договору адвокатом, що безпосередньо надає правничу (правову) допомогу на підстав цього Договору є адвокат Оприсняк Богдан Русланович, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю ВН № 000595, видане Радою адвокатів Вінницької області 23.10.2019 на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області 16.10.2019 № 10/19, для чого йому надаються права зазначені в розділі 2 Договору. Виконавець може залучати до виконання цього Договору інших адвокатів на договірних засадах.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що вартість послуг визначається у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Ціна Договору складається з суми вартості робіт, зазначених у Додаткових угодах до цього Договору (п.5.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору надання послуг Виконавцем та прийняття їх результатів Замовником оформлюється актом надання послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

22.12.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 10/1221-Ю від 16.12.2021, виклавши п. 8.1 Договору в редакції: Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2025 року».

08.07.2024 між Адвокатським бюро «Оприсняк» та ТОВ «Рейл Лоджистікс» було підписано Додаток № 3 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 10/1221-Ю від 16.12.2021,відповідно до якого сторони домовились, що:

1.Виконавець здійснює надання правничої (правової) допомоги Замовнику стосовно захисту його прав та інтересів у Господарському суді Запорізької області по справі № 908/691/24, з усіх питань, що стосуються Замовника та пов`язані з судовим провадженням за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС», ідентифікаційний код юридичної особи 44510847, до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АНТАРІУС), ідентифікаційний код юридичної особи 35888565, про стягнення заборгованості.

2.Вартість правничої допомоги, вказаної у п. 1 цього Додатку за погодженням сторін складає фіксований розмір 18 400,00 (вісімнадцять тисяч чотириста) гривень, без ПДВ.

3. Вартість правничої (правової) допомоги сплачується Замовником протягом 10 (десяти)робочих днів з дати підписання сторонами Акту наданих послуг та надання Виконавцем рахунку.

4. Даний додаток складено в двох екземплярах по одному для кожної зі сторін, який є невід`ємною частиною Договору № 10/1221/1-Ю віл 16.12.2021.

21.03.2025 між позивачем та Адвокатським бюро «Оприсняк» було підписано Акт № 5 наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 10/1221-Ю від 16.12.2021 року, згідно якого Адвокатським бюро «Оприсняк» надана Замовнику - ТОВ «Рейл Лоджистікс» професійна правнича (правова) допомога у справі № 908/691/24 в Господарському суді Запорізької області вартістю 18 400 грн.

Також судом встановлено, що за зверненням адвоката Оприсяка Б.Р., представника ТОВ «Рейл Лоджистікс» до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру було проведено експертизу. Позивачем, надано до матеріалів справи висновок експерта № КСЕ-19-24/28912 від 01.05.2024, відповідно до якого підпис на останній (восьмій) сторінці договору про організацію перевезень № 1-425/11-20 від 30.11.2020 від імені І.А. Дорошенко та підписи на кожній сторінці (з першого по сьому) у нижньому правому куті- виконані однією особою. Друкований текст, який розташований на чотирьох аркушах з обох сторін (на першій, другій, третій, четвертій, п`ятій, шостій, сьомій та восьмій сторінки) договору про організацію перевезень вантажів № 1-425/11-20 від 30.11.2020 року, укладеного між ТОВ РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС та ТОВ КОМПАНІЯ АНТАРІУС, виконано за допомогою одного знаководрукувального пристрою, за типом принтеру (багатофункціонального пристрою).

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із проведенням експертизи; (п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив повністю, а повністю заперечив проти стягнення витрат на проведення експертизи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Судом встановлено, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу розмірі 18 400 грн є неспівмірним зі складністю справи та підготовки до її розгляду, оскільки, предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості з відповідача і дана категорія справ не відноситься до категорії складних справ, які потребують оцінки та опрацювання значного об`єму нормативних документів, доказів та судової практики.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

Також судом враховано, що позовну заяву до суду подано іншим представником позивача адвокатом Мурашко О.А., доказів на підтвердження, виконання цього за дорученням адвоката Оприсняк Б.Р. суду не представлено, сам адвокат Оприсняк Б.Р. приймав участь у веденні справи з 08.07.2024, а не від початку справи (не від подання позову). Судові засідання були проведені за участю представника позивача в режимі відеоконфренції, що виключає додаткових затрат для відповідача.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави, сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та реальності, є завищеною, з огляду на це, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд визнав за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 908/691/24 в розмірі 12 000,00 грн.

Щодо заявлених витрат за проведення експертизи в розмірі 7 724,26 грн.

Наведений вище висновок експерта було замовлено позивачем за власним бажанням та з самостійно обраним переліком питань. Слід зазначити, що в силу приписів ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.При ухвалені рішення зазначений висновок не мав вирішального значення.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу у стягненні витрат на проведення експертизи в розмірі 7 7234,26 грн.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ АНТАРІУС (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 119, кв. 207, ідентифікаційний код 35888565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2, ідентифікаційний код 40637393) 12 000 (дванадцять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3.В іншій частині додаткового рішення відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, додаткове рішення складено та підписано 28.04.2025.

Суддя І.В. Давиденко