Ухвала

від 28.04.2025 по справі 909/370/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/370/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.04.2025 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Онтаріо" від 24.04.2025 (вх.№3491/25 від 24.04.2025) про відвід судді у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпартнер"

61166, проспект Науки, буд. 40, м. Харків, Харківська область

до відповідача: Приватного підприємства "Онтаріо"

76018, вул. Чорновола, буд. 75А, м. Івано-Франківськ

про стягнення пені за прострочення поставки товару у розмірі 7 062 534 грн 72 коп.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпартнер" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Приватного підприємства "Онтаріо" про стягнення пені за прострочення поставки товару за договором поставки №24 від 01.05.2023 за період з 19.02.2024 по 21.03.2025 включно у розмірі 7 062 534 грн 72 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2025, суд (суддя Скапровська І.М.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 01.05.2025.

24.04.2025 через систему "Електронний суд" від ПП "Онтаріо" надійшла заява від 24.04.2025 (вх.№3491/25 від 24.04.2025) про відвід судді Скапровської І.М.

25.04.2025 за наслідками розгляду вищевказаної заяви Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М. постановив ухвалу, відповідно до якої дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передав справу для вирішення питання про відвід судді Скапровської І.М. у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025, справу № 909/370/25 в частині вирішення питання про відвід судді Скапровської І.М. передано на розгляд судді Рочняк О.В.

Заява про відвід судді мотивована тим, що суддя Скапровська І.М. раніше вже розглядала спір (справа № 909/43/24) між цими самими сторонами, що виник із подібних договірних правовідносин та прийняла судове рішення на користь позивача - ТОВ "Спецпартнер". Відповідно існує ризик, що зазначена суддя вже склала певне правове уявлення про характер взаємин між сторонами, оцінку їх дій, прав і обов`язків. Тому у таких умовах існує реальна загроза порушення принципу процесуальної рівності та права на справедливий розгляд справи, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

У пункті 81 рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" (заява №65518/01) зазначено, що "неупередженість" у сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою (на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження) та об`єктивною оцінкою (чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до норм статті 35, частини третьої статті 38, частини другої статті 39 ГПК як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ.

Отже, суддя, вирішуючи питання про відвід або самовідвід, не може керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявами сторони про недовіру.

Згідно з ч.4 ст.35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Незгода заявника з судовим рішенням, ухваленим суддею, в якому суддя висловив свою правову позицію, не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеним суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні таких судових рішень на користь однієї зі сторін.

З огляду на викладене, заявником не доведено, а судом не встановлено обставин, які викликали б сумнів у неупередженості та необ`єктивності судді Скапровської І.М. при розгляді справи №909/370/25, доводи заявника є його припущеннями та зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді, що в силу імперативного припису частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

Таким чином, в задоволенні заяви Приватного підприємства "Онтаріо" про відвід судді Скапровської І.М. від розгляду справи № 909/370/25 належить відмовити.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви Приватного підприємства "Онтаріо" від 24.04.2025 (вх.№3491/25 від 24.04.2025) про відвід судді Скапровської І.М. від розгляду справи № 909/370/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 28.04.2025.

Суддя О. В. Рочняк