Ухвала

від 23.04.2025 по справі 910/2918/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.04.2025Справа № 910/2918/25

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення 57.115.896,18 грн

Представники сторін:

від позивача: Невструєв Л.Б.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

11.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» з вимогами до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 57.115.896,18 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №52.24-63 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.02.2024 не у повному обсязі оплатив спожиту у грудні 2024 року електроенергію, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 57.115.896,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 17.03.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2025 відкрито провадження у справі №910/2918/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2025, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

07.04.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що ним була сплачена сума заборгованості.

21.04.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач повідомив суд, що відповідач повністю сплатив вартість спожитої електроенергії у грудні 2024 року, що є предметом позову у даній справі, та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту у лютому 2025 електроенергію вартістю 85701462,67 грн.

23.04.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовче засідання 23.04.2025 з`явився представник позивача, надав усні пояснення по справі; представник відповідача у підготовче засідання 23.04.2025 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 2 ч. 2. ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. У цій справі Касаційний цивільний суд передав справу на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо можливості доповнення позовів про стягнення заборгованості вимогами про стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов`язань.

ВП ВС у наведеній постанові зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

З огляду на це ВП ВС зауважила, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Також об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 у справі №910/15342/23 зазначив, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №914/3080/20.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №52.24-63 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.02.2024 не у повному обсязі оплатив спожиту у грудні 2024 року електроенергію, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 57.115.896,18 грн.

У поданій же до суджу заяві «про зміну підстав позову» відповідач повідомив, що відповідач повністю сплатив вартість спожитої електроенергії у грудні 2024 року, що є предметом позову у даній справі, та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту у лютому 2025 року електроенергію вартістю 85.701.462,67 грн.

Тобто, позивач змінює не лише предмет позову (стягнення заборгованості за конкретний місяць надання послуг), а й також змінює і підстави позову, оскільки змінює обставини, якими обгрунтовує позовні вимоги (підставами позову є невиконання обов`язку з оплати саме за конкретний місяць надання послуг), подавши нові докази на їх підтвердження.

За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у прийнятті поданої позивачем 21.04.2025 заяви «про зміну предмета позову», оскільки вона є заявою про одночасну зміну предмета і підстав позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Судом встановлено, що 31.03.2025 відповідно до платіжної інструкції №32 від 18.02.2025 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у сумі 57.115.896,18 грн з посиланням у призначенні платежу на реквізити Договору №52.24-63 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.02.2024 та місяць заборгованості - грудень 2024 року.

Таким чином, враховуючи, що предмет спору припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у даній справі, суд дійшов висновку закрити провадження у справі №910/2918/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв`язку з відсутністю предмета спору).

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

касаційній інстанціях.

За таких обставин, суд дійшов висновку повернути позивачу сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 685390,76 грн.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» заяви «про зміну підстав позову».

2. Закрити провадження у справі №910/2918/25.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25-Б, приміщення 1; ідентифікаційний код: 44544025) судовий збір у розмірі 685390 (шістсот вісімдесят п`ять тисяч триста дев`яносто) грн 76 коп., сплачений за платіжною інструкцією №476381 від 21.03.2025, та судовий збір у розмірі 162450 (сто шістдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят) грн 00 коп., сплачений за платіжною інструкцією №496657 від 18.04.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст складено та підписано 28.04.2025.

Суддя О.М. Спичак