Рішення

від 08.04.2025 по справі 916/4083/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4083/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Чуйко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Заводська, 150, код ЄДРПОУ 34009446) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХЦЕНТР ЛОГІСТИКА» (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 77, офіс 502, код ЄДРПОУ 44268575) про стягнення 140 013,64грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХЦЕНТР ЛОГІСТИКА» про стягнення 140 013,64грн.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХЦЕНТР ЛОГІСТИКА» умов укладеного між сторонами договору про надання послуг №31-08 від 31.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 відкрито провадження у справі №916/4083/24, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.10.2024 о 12:50.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.10.2024, судове засідання 17.10.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.10.2024 призначено судове засідання на 26.11.2024 о 12:10 та викликано учасників справи у судове засідання.

26.11.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 призначено судове засідання на 10.12.2024 о 12:00 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 10.12.2024 було оголошено перерву на 14.01.2025 о 12:50 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 відкладено судове засідання на 14.01.2025 о 12:50 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 14.01.2025 було оголошено перерву на 11.02.2025 о 12:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 о 12:50 викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 11.02.2025 було оголошено перерву на 20.03.2025 о 11:50 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2025 о 12:50 викликано учасників справи у судове засідання.

20.03.2025 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2025 призначено судове засідання на 08.04.2024 о 11:30 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 08.04.2025 було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/3380/24.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Як вказує позивач, 31.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» (позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХЦЕНТР ЛОГІСТИКА» (відповідач, Виконавець) було укладено договір про надання послуг №31-08 (далі договір) відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати за рахунок Замовника комплекс послуг, пов`язаних із перевезення, прийомом, перевалкою, накопиченням, зберігання, зважуванням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, фасуванням, транспортно-експедиторським обслуговуванням, сертифікацією, фумігацією, митним оформленням, експедиційним обслуговуванням, відправленням, переробкою вантажів, надалі іменовано «послуги» (п.1.1. договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідачем були надані наступні послуги: транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту, та транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту (зберігання). Вартість вказаних послуг становить 12 510,85грн, крім того ПДВ 2 502,17грн, разом 15 013,02грн. Надання вказаних послуг підтверджується Актом наданих послуг №25-ат від 10.11.2022. Однак податкова накладна за фактом надання вказаних послуг Відповідачем не складена та дії щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не вчинені. Транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту, витрата допоміжних матеріалів на відвантаження контейнерів, та транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту (зберігання). Вартість вказаних послуг становить 687 557,33грн, крім того ПДВ 137 511,47грн, разом 825 068,80грн. Надання вказаних послуг підтверджується Актом наданих послуг №24-221177543 від 10.11.2022. Однак податкова накладна за фактом надання вказаних послуг відповідачем не складена та дії щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не вчинені. Загальна сума податку на додану вартість, що входить до вартості послуг, наданих відповідачем позивачеві відповідно до Акту наданих послуг №25-ат від 10.11.2022 та Акту наданих послуг №24-221177543 від 10.11.2022, становить 140 013,64грн (2 502,17грн ПДВ відповідно до Акту наданих послуг №25-ат від 10.11.2022 + 137 511,47грн ПДВ відповідно до Акту наданих послуг №24- 221177543 від 10.11.2022). Вартість послуг, наданих відповідачем позивачеві відповідно до Акту наданих послуг №25-ат від 10.11.2022 та Акту наданих послуг №24-221177543 від 10.11.2022, у розмірі 840 081,82грн оплачені позивачем шляхом зарахування зустрічних грошових вимог відповідно до договору про зарахування зустрічних грошових вимог №1 від 28.11.2022.

Як зазначає позивач, відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Відповідач зобов`язаний був скласти та зареєструвати податкові накладні на загальну суму - 140 013,64грн. Проте, вказаний обов`язок відповідачем не виконано. Тобто Відповідачем проявлено бездіяльність, яка унеможливила отримання позивачем податкового кредиту в розмірі ПДВ 140 013,64грн. Відповідач не забезпечив складення та реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 140 013,64грн, у зв`язку з чим ТОВ «Продовольча компанія «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» позбавлене права включити суму ПДВ в розмірі 140 013,64грн до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення свого податкового зобов`язання.

Позивач наполягає на тому, що сума ПДВ в розмірі 140 013,64грн мала бути включена позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно встановленого податковим законодавством порядку. Такі дії з боку позивача можливі лише за наявності належно оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем, як постачальником товарів (послуг), податкової накладної.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 140 013,64грн збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як видно з матеріалів справи, 31.08.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг №31-08 відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов`язання надати за рахунок позивача комплекс послуг, пов`язаних із перевезення, прийомом, перевалкою, накопиченням, зберігання, зважуванням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, фасуванням, транспортно-експедиторським обслуговуванням, сертифікацією, фумігацією, митним оформленням, експедиційним обслуговуванням, відправленням, переробкою вантажів, надалі іменовано «послуги».

На виконання умов договору на виконання умов договору відповідачем були надані наступні послуги: транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту, та транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту (зберігання). Вартість вказаних послуг становить 12 510,85грн, крім того ПДВ 2 502,17грн, разом 15 013,02грн.

Надання відповідачем послуг підтверджується Актом наданих послуг №25-ат від 10.11.2022, (транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту, та транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту (зберігання). Вартість вказаних послуг становить 12 510,85грн, крім того ПДВ 2 502,17грн, разом 15 013,02грн) та Актом наданих послуг №24-221177543 від 10.11.2022 (транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту, витрата допоміжних матеріалів на відвантаження контейнерів, та транспортно-експедиційне обслуговування для вантажів, що прибули на склад на борту автомобільного транспорту (зберігання). Вартість вказаних послуг становить 687 557,33грн, крім того ПДВ 137 511,47грн., разом 825 068,80грн).

Відповідач зобов`язаний був скласти та зареєструвати податкові накладні на загальну суму 140 013,64грн.

Проте, вказаний обов`язок відповідачем не виконано, що унеможливило отримання позивачем податкового кредиту в розмірі ПДВ 140 013,64грн.

Відповідач не забезпечив складення та реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 140 013,64грн, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суму ПДВ в розмірі 140 013,64грн до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення свого податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Таким чином, відповідач з порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 140 013,64грн.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2018 по справі №917/877/17 дійшов висновку, що в результаті позбавлення права позивача включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

У постанові від 01.03.2023 по справі №925/556/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ. Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може. Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків. (пункти 8.23, 8.24, 8.26).

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів, що спростовують позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 140 013,64грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХЦЕНТР ЛОГІСТИКА» про стягнення 140 013,64грн збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129 , ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Заводська, 150, код ЄДРПОУ 34009446) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВТЕХЦЕНТР ЛОГІСТИКА (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 77, офіс 502, код ЄДРПОУ 44268575) про стягнення 140 013,64грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВТЕХЦЕНТР ЛОГІСТИКА (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 77, офіс 502, код ЄДРПОУ 44268575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Заводська, 150, код ЄДРПОУ 34009446) 140 013,64грн збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, 2 422,40грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 28 квітня 2025 р. у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.04.2025 по 25.04.2025.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова