Рішення

від 28.04.2025 по справі 922/525/25

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/525/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД ОІЛ" (60412, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Чагор, вул. Перша Приміська, 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТОЛ" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8) про стягнення 40'695,82 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІД ОІЛ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТОЛ", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 40'695,82 грн за неналежне виконання договору купівлі продажу №11/09-24 від 11.09.2024, з яких: 34'500 грн - сума основного боргу, пеня у розмірі 1020,82 грн та штраф у розмірі 5175 грн.

Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/525/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.02.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач письмовий відзив не надав, копію ухвали про відкриття провадження від 24.02.2025 отримав, про що свідчить довідка про доставку ухвали в системі "Електронний суд".

Згідно з п. 2 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", зазнав змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/525/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, всебічно та повно перевіривши матеріали справи, суд установив такі обставини.

11.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІД ОІЛ (далі - Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТОЛ" (далі - Покупець, Відповідач) укладено договір купівлі продажу від 11.09.2024 №11/09-24 (далі - Договір).

Згідно p п. 2.1 Договору Продавець зобов`язався передавати у власність (поставляти) Покупцеві Товари, а Покупець зобов`язався приймати Товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому Договорі та додатках (додаткових угодах) до нього. Отримання Товарів Покупцем здійснюється через Пред`явників паливних карток (далі - ПК).

З метою належного виконання Покупцем умов цього Договору щодо замовлення та отримання Товарів, Продавець, на період дії Договору, забезпечує Покупця Паливними картками в необхідній Покупцю кількості. Паливні картки є власністю Продавця. Покупець не набуває права власності на отримані Паливні картки Продавця, не вправі використовувати їх в інших цілях, не пов`язаних з виконанням цього Договору і зобов`язується повернути Паливні картки Продавцю після припинення поставок Товарів за цим Договором (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору передача ПК Покупцю здійснюється на підставі заявки Покупця. Факт передачі ПК та ПІН-кодів до них Покупцю підтверджується відповідним Актом приймання-передачі ПК, що підписується сторонами та становить невід`ємну частину цього Договору.

Згідно з п. 3.4 Договору загальна кількість, вартість, асортимент Товарів, що передаються (надаються) за цим Договором сторонами визначається на підставі фактичної кількості, асортименту та вартості поставлених Товарів цим Договором, що підтверджується електронними даними Процесінгового центру, або даними чеків POS-терміналів АЗС, або касових чеків (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС), або зведених актів приймання-передачі, або зведених видаткових накладних, якими оформлялися Транзакції і які підтверджують факт передачі Товарів Покупцю.

У зв`язку з тим, що продаж Товару за цим Договором має безперервний та ритмічний характер, а оплата здійснюється з визначеною Договором періодичністю, сторони погодили, що Продавець у визначених чинним законодавством випадках за наявності підстав зобов`язується один раз на місяць, не пізніше останнього календарного дня кожного поточного календарного місяця, складати зведену податкову накладну на Товари передані/ надані у такому поточному календарному місяці. В такому випадку за окремо надісланими запитами Покупця протягом 5-ти календарних днів йому надається Реєстр товарно-супровідних документів, за якими здійснювався продаж Товару (п. 3.9 Договору).

Загальні ціна (вартість) цього Договору складається із вартості (ціни) окремих партій Товару, що підлягають поставці за цим Договором, з урахуванням роздрібної ціни на товар (ціна стели АЗС), або індивідуальної ціни Покупця, якщо це узгоджено з Продавцем, на час його відпуску. При цьому Сторони керуються асортиментом Товарів та цінами на них, які визначені у відповідному додатку до цього Договору. Ціна (вартість) Товару може змінюватись в односторонньому порядку Продавцем, про що Покупець (пред`явник ПК) буде проінформований безпосередньо перед наданням Товарів, шляхом розміщення інформації на ціновому табло (стелі) АЗС, в прейскурантах, або в інший спосіб (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.4 Договору розрахунки за Товари здійснюються Покупцем в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця, вказаний в цьому Договорі чи повідомлений додатково. Розрахунки за Товари здійснюються на таких умовах: 100% попередня оплата за Товар. Моментом здійснення Покупцем оплати вважається момент надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Порядок розрахунків може бути змінено на умовах визначених відповідним додатком до цього Договору.

Вартість фактично поставлених Товарів, яка вказується у зведених видаткових накладних (зведених актах приймання-передачі), розрахована в національній валюті України гривні (пункт 4.6 Договору).

Відповідно до п. 4.8 Договору Продавець вправі з власної ініціативи в будь-який момент оформити та надіслати Покупцеві рахунок для оплати поточної заборгованості.

Покупець зобов`язаний повністю, своєчасно, у відповідності до умов Договору та додатків до Договору здійснювати оплату вартості Товарів, виконання інших грошових зобов`язань (підпункт 5.3.3 пункту 5.3 Договору). На вимогу Продавця проводити звірку взаєморозрахунків та своєчасно підписувати акт звірки взаєморозрахунків (підпункт 5.3.4 пункту 5.3 Договору). Оплачувати нараховані Продавцем штрафні санкції за порушення договірних зобов`язань (підпункт 5.3.8 пункту 5.3 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність в порядку визначеному чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно з п. 6.4 Договору встановлено, що у випадку неоплати, несвоєчасної та/ або неповної оплати Товару Покупець за першою вимогою Продавця зобов`язується сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних грошових зобов`язань за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення. Оплата пені не звільняє Покупця від виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором. У випадку, якщо строк оплати Товару (частини Товару) Покупцем буде прострочений більше, ніж на 10 (десять) календарних днів, Продавець має право вимагати від Покупця сплатити додатково, крім пені, що зазначена у цьому пункті, штраф у розмірі 15% (п`ятнадцять відсотків) від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) Товару, а Покупець на підставі письмової вимоги Продавця зобов`язується сплатити такий штраф у строки, вказані у вимозі Продавця.

Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) Сторонами та діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі в частині взаєморозрахунків до виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань у повному обсязі (пункт 9.1 Договору).

Закінчення строку дії цього Договору (в тому числі дострокове розірвання) не звільняє жодну зі Сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору (пункт 9.5 Договору).

На виконання умов Договору сторонами було підписано додаток № 1 до Договору у якому визначені порядок та умови користування паливними картками. Додаток № 2 у якій сторонами погоджено мережу АЗС з яких буде здійснюватись відпуск товару Покупцю: АЗС Хотин. Додаток № 3 у якому затвердили акт-приймання передачі паливних карток. Додаток № 4 у якому узгодили асортимент товару.

Позивач зазначає, що за взаємною згодою сторони домовились про використання програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді через систему "M.E.Doc".

"M.E.Doc" - це система електронного документообігу, яка працює з різними типами документів: звітами, податковими накладними, актами, договорами в електронному вигляді. В системі "М.Е.Dос" електронні документи стають електронними оригіналами документів, завдяки використанню електронного цифрового підпису; це єдина платформа, що об`єднує всіх учасників документообміну та забезпечує єдиний стандарт обміну, перевірки, захист та транспортування юридичне значущих документів, підписаних електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП). Ідентифікація відправника/одержувача здійснюється на підставі їх ідентифікаційних кодів з ЄДРПОУ.

Договір, Додаток №1, Додаток №2, Додаток №3, Додаток №4 було надіслано за допомогою системи "M.E.Doc", що підтверджується витягом із системи.

На виконання умов Договору було створено видаткову накладну, що підтверджує факт виконання операцій, а саме видаткову накладну від 11.09.2024 №82, згідно з якою Позивач продав Відповідачу UN 1202 Паливо дизельне ДП-Л Євро5- ВО у кількості 750 л на загальну суму 34'500 грн.

Вказана видаткова накладна була підписана контрагентами, проте Відповідачем не було здійснено оплату згідно даної видаткової накладної.

Позивач вказує, що на підтвердження здійснення операції Позивачем також було створено акцизну накладну форми "П" від 11.09.2024 № 6004065, відповідно до якої Позивач реалізував пальне Відповідачу у загальній кількості 750 л.

Крім того, податковою накладною від 11.09.2024 № 4 Позивачем задекларовано суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 34'500 грн. Розділом "Б" вказаної податкової накладної також підтверджується факт реалізації 750 л пального Відповідачу.

08.01.2025 через програмне забезпечення з обміну юридично значущими первинними документами "M.E.Doc" Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІД ОІЛ" надіслало по коду ЄДРПОУ 43338504 (згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за даним кодом зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТОЛ") (Відповідно до вимог системи) претензію з вимогою оплатити заборгованість у сумі 34'500 грн за поставлений Позивачем товар. Відповіді на претензію, як і грошових коштів на рахунки Позивача не надходило.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:

Пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 Господарського кодексу України).

Згідно з статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно дозакону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд установив, що між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №11/09-24 від 11.09.2024, який за своєю правової природою є Договором купівлі - продажу строком з 11.09.2024 до повного виконання своїх зобов`язань. Факт поставки товару на суму 34'500 грн підтверджується видатковою накладною № 82 від 11.09.2024, згідно з якою Позивач продав Відповідачу UN 1202 Паливо дизельне ДП-Л Євро5-ВО у кількості 750 л. Проте вказаний товар не був сплачений Відповідачем.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку Позивача факту порушення Відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки Відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 34'500 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1020,82 грн та штрафу у розмірі 5175 грн, суд зазначає таке.

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що у випадку неоплати, несвоєчасної та/або неповної оплати Товару Покупець за першою вимогою Продавця зобов`язується сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних грошових зобов`язань за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення. Оплата пені не звільняє Покупця від виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором. У випадку, якщо строк оплати Товару (частини Товару) Покупцем буде прострочений більше, ніж на 10 (десять) календарних днів, Продавець має право вимагати від Покупця сплатити додатково, крім пені, що зазначена у цьому пункті, штраф у розмірі 15% (п`ятнадцять відсотків) від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) Товару, а Покупець на підставі письмової вимоги Продавця зобов`язується сплатити такий штраф у строки, вказані у вимозі Продавця.

Позовна давність за позовами про стягнення штрафу (неустойки, пені) встановлюється Сторонами даного договору тривалістю в три роки (пункт 6.5 Договору).

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 ГК України.

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що період нарахування є не правильним, оскільки враховуючи положення претензії, якою встановлено обов`язок відповідача погасити заборгованість не пізніше 1 робочого дня, та те, що претензію направлено позивачем 08.01.2025, останнім днем погашення заборгованості є 09.01.2025, отже прострочення зобов`язання виникло з 10.01.2025. Таким чином правильним періодом нарахування пені має бути з 10.01.2025 по 17.02.2025.

Cуд за допомогою системи ЛІГА Закон із урахуванням початку періоду перевірив розрахунок пені Позивача та встановив, що сума пені нарахована на заборгованість відповідача 1068,08 грн, тобто є більшою ніж нараховує Позивач, проте суд не може виходити за межі позовних вимог. Оскільки судом встановлено порушення господарського зобов`язання щодо оплати суми основної заборгованості, то вимога про стягнення пені у розмірі 1020,80 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок суми штрафу суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично правильним та відповідає умовам договору, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5175 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд при прийнятті рішення зазначити в рішенні суду про нарахування органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання цього рішення пеню на суму основної заборгованості за такою формулою:

Пеня = Сума боргу * Розрахункова ставка (%) / 100% * Кількість днів / Кількість днів у році, де: сума боргу сума простроченого боргу; розрахункова ставка (%) розрахункова ставка пені в процентах річних; Кількість днів кількість днів прострочення зобов`язання; Кількість днів у році кількість днів у календарному році.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього кодексу.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування пені, починаючи з 28.04.2025 і до моменту виконання рішення суду у справі № 922/525/25.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТОЛ" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8, код ЄДРПОУ 43338504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД ОІЛ" (60412, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Чагор, вул. Перша Приміська, 3, код ЄДРПОУ 43600083) 34'500 грн суму основного боргу, пеню у розмірі 1020,82 грн, штраф у розмірі 5175 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання цього рішення пеню на суму основної заборгованості.

Розрахунок пені здійснювати за такою формулою: Сума пені = (СБ х ПОС х КД):365:100, де СБ - сума боргу; ПОС - розмір подвійної облікової ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; КД - кількість днів невиконання рішення, а також стягнути вказану суму нарахованої пені з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТОЛ" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8, код ЄДРПОУ 43338504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД ОІЛ" (60412, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Чагор, вул. Перша Приміська, 3, код ЄДРПОУ 43600083).

Роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем основного боргу, пеня нараховується на залишок заборгованості, що залишився.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІД ОІЛ" (60412, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Чагор, вул. Перша Приміська, 3, код ЄДРПОУ 43600083).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТОЛ" (61038, м.Харків, вул. Маршала Батицького, 8, код ЄДРПОУ 43338504).

СуддяІ.В. Трофімов