Рішення від 17.04.2025 по справі 204/1853/25

Справа № 204/1853/25

Провадження № 2/204/1865/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,

представника позивача Волошенюк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2025 року позивач Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , в якій просив: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку матері, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з дня надходження заяви до суду до досягнення дитиною повноліття, на користь закладу чи особи, куди дитину буде влаштовано. В обґрунтування позову вказує на те, що в управлінні-службі у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради на обліку перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такий, що перебуває у складних життєвих обставинах з підстав «проживання у сім`ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дитини, а саме: коли вони без поважних причин не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає або може вплинути на її фізичний розвиток, не створюють умов для отримання нею освіти. Згідно з рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2021 року по справі № 203/901/21 шлюб між батьками дитини було розірвано. Мати дитини - ОСОБА_2 безвідповідально ставиться до виховання сина. Питання щодо стану виконання батьківських обов`язків матір`ю дитини - ОСОБА_2 та батьком дитини - ОСОБА_3 04 грудня 2024 року було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, батькам наголошено про належне виконання батьківських обов`язків, недопущення зловживання алкогольними напоями, матері - на налагодженні відносин з сином, матеріально підтримувати, цікавитися його життям та здоров`ям. Відповідно до інформації комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 7» Дніпровської міської ради мати дитини - ОСОБА_2 покинула родину та жодного разу не поцікавилась станом здоров`я сина, участі в його вихованні не приймає. Батька дитини, ОСОБА_3 , який фактично здійснював догляд за дитиною протягом всього часу, мобілізовано до лав Збройних сил України. На даний час дитина залишилася без батьківського піклування, оскільки мати дитини - ОСОБА_2 , відмовилася його забрати, тим самим самоусунулася від його виховання, більше 8 років дитиною не займається, матеріально не підтримує, не створює належних умов для проживання дитини, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не готує до самостійного життя. Дитину влаштовано до родини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не виконує рекомендації суб`єктів соціальної роботи, які направлені на збереження дитини у сім`ї. Орган опіки та піклування вважає, що позбавлення матері батьківських прав відповідатиме найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також є обґрунтованим, достатнім та виправданим, з огляду на ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день, заходом впливу на мати. Крім того, орган опіки та піклування вважає, що з відповідача належить стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу) на користь особи, яка буде виконувати роль опікуна (піклувальника) дитини. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала частково, заперечувала проти позовних вимог в частині стягнення з неї аліментів, а в частині позбавлення її батьківських прав проти задоволення позовних вимог не заперечувала, оскільки ніколи не займалась дитиною. Про дитину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завжди турбувався батько - ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні 17 квітня 2025 року в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що вона знайома з сім`єю ОСОБА_7 давно, оскільки проживає з ними в одному дворі. До народження дитини сім`я ОСОБА_7 проживала разом, але коли ОСОБА_8 було півтора роки - мати покинула дитину та пішла з родини. ОСОБА_2 дитиною не опікується, має іншу сім`ю та іншу дитину. На даний час вихованням ОСОБА_8 займається бабуся - мати батька хлопчика. Коли батька ОСОБА_8 мобілізували до лав ЗСУ, мати і надалі не цікавилась дитиною, не брала участі у вихованні хлопчика, матеріально не допомагала. Вона доволі часто бачить дитину - ОСОБА_8 . ОСОБА_8 завжди допомагає бабусі, оскільки бабуся - фізично обмежена. Дід хлопчика - батько відповідача під час розгляду даної справи також перестав допомагати з вихованням ОСОБА_8 , дізнавшись про те, що мати хоче відмовитись від батьківських прав. Їй також відомо, що хлопчик боїться свою мати, так як та приходила додому в нетверезому стані.

Допитана в судовому засіданні 17 квітня 2025 року в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що вона знає родину ОСОБА_7 , ця родина отримує соціальний супровід, як родина, що опинилась у складній життєвій ситуації, з 23 травня 2024 року. Їй відомо, що мати не займається дитиною з того часу, як дитині виповнилось півтора роки, мати дитиною не цікавиться, в гості до дитини не приходить. Дитина про мати також не може нічого сказати. Утримує дитину батько та бабуся. Навіть після того, як батька дитини мобілізували до лав ЗСУ, мати дитини все одно не приходила до хлопчика та не намагалась будь-яким чином допомогти.

Вислухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 з 25 червня 2014 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2021 року по справі № 203/901/21 (а.с. 17-18). Вказаним рішенням також змінено прізвище ОСОБА_10 на дошлюбне - « ОСОБА_10 ». Рішення набрало законної сили 13 серпня 2021 року.

Відповідач ОСОБА_2 є матір`ю, а ОСОБА_3 є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 06 листопада 2014 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1272 (а.с. 11).

З відповіді Чечелівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 440/31.35-30 від 24 березня 2023 року вбачається, що актовий запис № 1272 від 06 листопада 2014 року про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державна реєстрація народження зареєстрована на підставі ст. 133 СК України (а.с. 16).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Звертаючись у лютому 2025 року до суду з даним позовом Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради посилався на те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, наказом Управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради № 59 від 10 квітня 2023 року «Про взяття на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » було взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з підстав «проживання в сім`ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, а саме: коли вони без поважних причин не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає або може вплинути на її фізичний розвиток, не створюють умов отримання нею освіти» (а.с. 9-10). З 23 травня 2024 року родина ОСОБА_3 отримує в Дніпровському міському центрі соціальних служб послугу соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, про що зазначено у відповіді Дніпровського міського центру соціальних служб № 2/01-14-3933 від 17 грудня 2024 року (а.с. 25).

Відповідно до Інформації про стан виконання батьками батьківських обов`язків, щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , 2014 р.н., який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , наданої Дніпровською гімназією № 82 Дніпровської міської ради 24 лютого 2023 року за вих. № 01-29/24 (а.с. 20), ОСОБА_1 навчається в КЗО СЗШ № 82 з першого класу. ОСОБА_1 живе з батьком ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 , умови життя - незадовільні. Мати, ОСОБА_10 , вихованням дитини не займається, контакту з дитиною не має, спілкуватися з сином не хоче, школу не відвідує. Батько не завжди підтримує зв`язок з класним керівником, не завжди дитина забезпечена всім необхідним для навчання. В період карантинних обмежень та воєнного стану дитина не була забезпечена технічними засобами для навчання.

В Актах обстеження умов проживання від 24 березня 2023 року (а.с. 26), від 12 квітня 2024 року (а.с. 27), від 05 вересня 2024 року (а.с. 28) за адресою: АДРЕСА_2 , зазначено, що умови проживання потребують покращення, все старе та занедбане, газопостачання в будинку немає, наявне електропостачання та водопостачання, будинок потребує ремонту та прибирання. За цією адресою проживають ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Мати дитини ОСОБА_2 мешкає окремо, долею дитини не цікавиться, матеріально не підтримує.

Наказом начальника Управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради № 58 від 18 грудня 2024 року «Про тимчасове влаштування малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », тимчасово влаштовано дитину, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до родини ОСОБА_4 , терміном до 18 лютого 2025 року (а.с. 24). З вказаного наказу вбачається, що малолітнього ОСОБА_1 влаштовано для тимчасового проживання до бабусі - ОСОБА_4 за її заявою від 18 грудня 2024 року, оскільки дитина фактично залишилась без батьківського піклування, батька дитини - ОСОБА_3 , який фактично здійснював догляд за дитиною протягом всього часу, мобілізовано до лав ЗСУ, а мати дитини - ОСОБА_2 з родиною не мешкала, участі у вихованні сина не приймала, відмовилась забирати сина до себе на виховання.

У відповіді Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 7» Дніпровської міської ради № 54 від 14 січня 2025 року зазначено, що малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у своєї бабусі, за адресою: АДРЕСА_2 , має активну декларацію з лікарем та отримує медичну допомогу у разі звернення. Сімейному лікареві відомо, що батько дитини, ОСОБА_3 , проходить службу в лавах ЗСУ, у зв`язку з чим дитина перебуває на повному піклуванні у його матері (бабусі), оскільки мати дитини ОСОБА_2 їх покинула та жодного разу не поцікавилась станом здоров`я сина, участі у його вихованні не бере. Здоров`ям дитини, його соціально-побутовим життям на даний час опікується саме бабуся, забезпечує за потреби ліками, приводить на щеплення та плановий огляд (а.с. 23).

04 лютого 2025 року ОСОБА_2 подала до Управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вона фактично дитиною не займалась, з 2016 року дитина проживала з батьком ОСОБА_3 (а.с. 42).

У частині 5 статті 19 СК України закріплено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до Висновку Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 » (а.с. 51-53), затвердженого розпорядженням голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради № 75-р від 04 березня 2025 року (а.с. 50), вбачається, що в управлінні-службі у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради з 10 квітня 2023 року на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків, перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батька дитини, ОСОБА_3 , який фактично здійснював догляд за дитиною, 11 грудня 2024 року мобілізовано до лав Збройних сил України. На даний час дитина залишилась без батьківського піклування, оскільки мати дитини - ОСОБА_2 відмовилась забрати сина до себе, тим самим самоусунулась від його виховання. ОСОБА_2 більше 8 років дитиною не займається, матеріально не підтримує, не створює належних умов для проживання дитини, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не готує до самостійного життя. На підставі подання управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, наданих документів, розглянувши надані документи, злісне ухилення матері від виконання батьківських обов`язків витяг з протоколу комісії з питань захисту прав дитини від 08.01.2025 року, враховуючи інтереси малолітньої дитини, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

У зв`язку з тим, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини, не приймає належної участі у вихованні своєї неповнолітньої дитини, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не піклується про фізичний, духовний стан та розвиток дитини, не створює належних умов для її проживання, матеріально належним чином не утримує, керуючись інтересами дитини, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст. 164 СК України, а отже позовні вимоги Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Позивачем також були заявлені вимоги про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку матері, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку, до повноліття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначені розміру аліментів, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи, що відповідач перебуває у працездатному віці, суд вважає, що вона спроможна сплачувати аліменти на утримання дитини.

Доказів, які б спростовували такі висновки суду, відповідачем суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Беручи до уваги викладене та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов`язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в цій частині та стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 17 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь закладу чи особи, куди буде влаштовано дитину, що буде об`єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів з урахуванням встановлених обставин у справі.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Отже, за позовними вимогами про позбавлення батьківських прав в даному випадку судовий збір не справляється.

Разом з цим, оскільки позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення аліментів, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за позовними вимогами про стягнення аліментів у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 166, 181, 182, 183, 191 СК України, та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь закладу чи особи, куди буде влаштовано дитину, починаючи з 17 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок) на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез